facebook

Про тривалість виконання завдань із самопідготовки (про домашні завдання)

Про тривалість виконання завдань із самопідготовки (про домашні завдання)

Санітарний регламент для ЗЗСО вже діє три роки. Але чи всі його читали,  чи знайомі з ним?

Наприклад: п 6. Частини V вказує,  що:

Тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час НЕ  рекомендується БІЛЬШЕ  1 ГОДИНИ у 3-5 класах та 1,5 години у 6-9 класах, 2 години – у 10-11(12) класах. 

Учням 1-2 класів НЕ рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки у позанавчальний час.

Я знаю про це і – не перевантажую своїх учнів! Завдань на самопідготовку (домашніх) даю дуже мало, а іноді – не даю зовсім! Ми все вчимо у класі!

Діти стараються, працюють, пишемо майже кожного дня коротенькі самостійні роботи з вивченого на уроці, перевіряємо свої знання, проговорюємо що важливе для запам’ятовування та розуміння, обмінюємося думками щодо вивченого…тощо.

Ще у нас у класі  працюють добре  “Кроки без мороки”

(Цей готовий алгоритм успішної роботи  за посиланням: друкуйте, ламінуйте і причепіть у класі)

Мої уроки переважно побудовані так:

1. Актуалізація

2. Мотивація

3. Новий матеріал( вивчення, обговорення, дослідження, розуміння…)

4. Застосування нових знань. (зі мною і – самі)

5. Аналіз ( перевірка)

Чтайте також:  Бюрократія та рівень зарплати є найбільшими демотиваторами вчителів

6. Оцінювання ( формувальне – кольорове)

7. Обмін думками

Якщо діти у класі повністю засвоюють вивчене і не перевантажені домашніми завданнями  – то вони навчаються з радістю, мають високий рівень засвоєння знань, їм вчитися легко, вони бачать свій успіх! А якщо давати завдання додому, то треба орієнтуватися, що у цю 1 годину на самопідготовку (3-4 класи) входить і читання, і письмо вправ.

Декому з колег здається, що багато завдань додому щодня (і з підручника, і з додаткових зошитів, і з тренажерів, і на картках…) – це дорога до міцних знань.  Ні, це не так!

Це перевтома, яка принесе з собою байдужість та ненависть до навчання,  стане дитині НЕ радістю пізнання, НЕ легкою дорогою до успіху, а – ТЯГАРЕМ!

Ми повинні розуміти, що ми працюємо з малими дітьми (6-10 років) і перевантажувати їх НЕ можна! Дитина має ЛЮБИТИ ВЧИТИСЯ, а ми ( вчителі) маємо створювати умови для успішного, легкого, радісного навчання!)

Джерело.


Повернутись вверх