Сім причин, чому «провисла» Нова українська школа
Існують й інші, внутрішні причини, пов’язані з управлінням процесом реформування
Цікаво, хто переконав пана міністра, що реформа середньої освіти в 5–7 класах «провисла» саме внаслідок неготовності учительства до змін?
Звісно, якщо акцентувати саме на цьому, легко знайти оправдальні причини (пандемія, повномасштабна війна, обмежене фінансування, перестали «заходити» освітні проєкти і т. ін.).
Не заперечую цих обставин, проте існують й інші, внутрішні причини, пов’язані з управлінням процесом реформування.
НУШ «провисла», бо:
а) стандарт базової освіти «нечитабельний», як наслідок, не має позитивного впливу на планування і оцінювання;
б) типова освітня програма «склепана за старими лекалами» (див. перелік предметів та розподіл годин);
в) більшість модельних навчальних програм довільно «переказують» старі програми;
г) «конкурс підручників» цільово організовано так, щоб новаторські програми «програли» й не використовувались в школах;
д) ні вчителів, ні майбутніх педагогів не навчають перспективному плануванню (зберегли календарно-тематичні плани замість навчити складати робочі програми) та формувальному оцінюванню (запровадили оцінювання груп результатів поруч з рівневою оцінкою, знівелювавши оцінювання як таке);
е) не провели об‘єктивного відбору педагогів-тренерів для КПК, тож навчали, як працювати «по новому», переважно ті, хто раніше вчив працювати «по старому»;
є) не подбали про перегляд освітніх програм педуніверситетів та підвищення кваліфікації тих, хто готує педагогів, в результаті випускники в кращому разі «вміють» те, що вміли колишні їхні вчителі, або не вміють нічого.
І це ще не вичерпний перелік незробленого.
Про відсутність мотивації припинити «работать» в школі й почати там працювати – уже й незручно згадувати.
Автор: Роман Пастушенко, заступник директора Львівського обласного Будинку вчителя.
