facebook

Реформа НУШ мала розвантажити дітей середніх класів, але не вийшло

Реформа НУШ мала розвантажити дітей середніх класів, але не вийшло

Михайло Девдера пояснив, чому реформа НУШ не змогла вирішити проблеми завантаженості учнів 5-9 класів.

Попри усі складнощі, реформа НУШ цього року почнеться у 5 класах, як це і планувалося раніше. Навчальна програма буде нова, а от деякі проблеми — старі. Наприклад, перевантаженість учнів. І вона підсилиться під час навчання онлайн, коли школярі годинами сидітимуть перед екранами гаджетів. Чому так і що робити, пояснив Михайло Девдера у статті ZN.UA «Перевантаження уроками у школі: що робити?»

Так, за типовим навчальним планом у п’ятому класі було 13 предметів, шостому – 15, сьомому – 18, восьмому 17, дев’ятому – 18. Водночас нинішній МОН затверджує Типову освітню програму (ТОП) для 5-9 класів, за якою в 5-ому класі 13 навчальних дисциплін, шостому – 14, сьомому – 15, восьмому і дев’ятому – 19.

При цьому в затвердженому Міністерством охорони здоров’я «Санітарному регламенті для закладів загальної середньої освіти» повторено старі норми щодо організації урочного процесу (тривалість уроків, перерв, виконання домашніх завдань, умови застосування ТЗН). А в додатки внесено те, що прописано новою освітньою програмою, насамперед кількість предметів і обсяги часу на їх вивчення. Це вже тепер – норма Санітарного регламенту.

Чтайте також:  “Ми виховуємо, формуємо, навчаємо освіченого українця”: як учителі 5–6-х класів розуміють реформу НУШ і чого бракує для її впровадження

«Складається враження, що ті санітарні норми писалися на основі типової освітньої програми МОНУ, хоча з точки зору логіки все мало б бути якраз навпаки», – зазначив Девдера.

Автор також звертає увагу, що у «Гігієнічних правилах складання розкладу навчальних занять», які є додатком до Санітарного регламенту, продуктивні дні тижня – це вівторок, середа, четвер; продуктивні уроки дня – другий, третій, четвертий.

«То це виходить, що сприятливі умови є лише для дев’яти уроків із 36 тижневих. У дев’ятому класі (за типовою освітньою програмою) у цю кількість мусять увійти три уроки української (ЗНО ще не скасовували) та два іноземної (за всіма особливостями – чи не найважчий із предметів) мов і ще 5 уроків математики. Це вже 10, а не 9», – пише автор.

При цьому фізика, хімія, біологія, географія, інформатика (це сукупно 11 годин) вже у цей графік не втиснуться. Виходить, що їх треба давати або в непродуктивні дні, або в малопродуктивні часи, коли учні вже просто не здатні нормально працювати. А вже для «гуманітарних дисциплін» залишається решта часу – коли ті ж самі учні вже зовсім ніякі фізично. Бо ті дисципліни – це ж усуціль «розвага», а не продуктивна навчальна діяльність.

Чтайте також:  “Ми виховуємо, формуємо, навчаємо освіченого українця”: як учителі 5–6-х класів розуміють реформу НУШ і чого бракує для її впровадження

«Не треба великого розуму, щоб, узявши до уваги суто окреслені мною показники гігієнічних правил, прийти до висновку: більшість із 36 тижневих уроків приречені бути проведеними у час, який із тих чи інших причин не є сприятливим для продуктивної навчальної роботи. Але життєвий ресурс школяриків вони постійно забиратимуть чи не більше, ніж уроки продуктивні», – зазначив Девдера.

Тому перше, що автор радив би зробити, це все-таки побачити й чесно визнати, що наші школярі опинилися в дуже несприятливих умовах. Ці умови самі по собі все більше погіршують продуктивність їхньої навчальної діяльності та руйнують їхнє здоров’я, якого й так не дуже багато.

«Друге: привести навчальний процес до оптимальних параметрів хоча б через обіцяну інтеграцію кількох предметів в один. Третє: вчімо дітей давати собі раду в умовах інформаційних стресів і перевантажень, захищатися від них не втечею від навчального процесу (зараз це роблять чи не 80% «здобувачів»), а розумним урегулюванням своєї участі в ньому. Але робімо це не через запровадження ще одного «предмета», а через ефективну і привабливу організацію щоденної діяльності освітніх закладів у кожну мить цієї діяльності. Щоб кожен випускник школи виходив зі стін освітнього закладу не «фаршированою рибою», а духовно і фізично розвиненою особистістю, здатною до повноцінного життя», – підсумував Девдера.

Чтайте також:  “Ми виховуємо, формуємо, навчаємо освіченого українця”: як учителі 5–6-х класів розуміють реформу НУШ і чого бракує для її впровадження

 

 

Джерело.


Повернутись вверх