Школи ризикують залишитися без вчителів? Педагоги розповіли, чому звільнилися у час пандемії
Українські учителі, які звільнилися через пандемію, розповіли свої історії
Українські вчителі у 2020 найчастіше звільнялися через непослідовні рішення влади, недотримання карантинних норм у школі, збільшення навантаження та страх за своє життя.
Свої історії розповіли 21-річна класна керівниця 6 класу, вчителька української мови та літератури в Києві Анастасія Бречко та 64-річний учитель географії в Шепетівці (Хмельницька область) Василь Лешкевич, пише “Нова українська школа”.
Як розповіла Анастасія Бречко крім додаткового навантаження, на фоні завжди була тривога за своє та здоров’я дітей, за яких відповідальні вчителі. Не було й системності в організації навчання. А рішення, які ухвалюють МОН та районні відділи, були й залишаються непослідовними. Загалом ситуація в школі була напруженою. Відповідно, емоційний стан Анастасії не давав їй змоги якісно працювати.
“Також батьки після дистанційного навчання на весняному карантині змінили своє ставлення до вчителів. Я говорю не про батьків моїх учнів. Але активна батьківська спільнота у Facebook стала злою й агресивною. У мене виник внутрішній спротив, така собі вчительська солідарність. На вчителів дуже часто нарікають, і це образливо. Те, як батьки висловлюються про вчителів у соцмережах, впливає, зокрема, на престижність професії”, – пояснює Анастасія.Анастасія Бречко
Щобільше, вчителька вважає, що карантин і коронавірус пришвидшили процеси й поглибили проблеми, які в Україні вже були. Зокрема, мова йде про перевантажені класи; невміння організувати якісне дистанційне навчання; МОН дає автономію школам, але місцеві органи управління освіти однаково вимагають звітності й рішень, які треба їм; низькі зарплати у вчителів і багато обов’язків; немає страхування для вчителів.
“Ми з вами здобули разом багато життєвих уроків. Але найкращий урок я даю вам зараз: йти звідти, де вже некомфортно”. Людина має цінувати себе і свій внутрішній ресурс. І якщо вона хоче віддавати, то мусить мати цей ресурс. Аби його мати, часом треба ухвалювати такі сміливі рішення”, – дала дітям останній урок Анастасія.Анастасія Бречко
Вчителька каже, що з і з батьками, і з дітьми, і з адміністрацією, і з колективом вдалося залишитися в хороших стосунках. Своє звільнення Анастасія називає найбільш правильним і здоровим звільненням, аджевона “почала боятися за своє життя, бо вчителі виявилися незахищеними”. Нині Анастасія займається освітніми проєктами, а також займається з учнями індивідуально.
Водночас Василь Лешкевич розповідає, що думки про звільнення почали з’являтися ще перед початком навчального року. Тоді на нарадах і педрадах здебільшого вчителі не одягали масок та не дотримувалися дистанції. Він зробив колегам зауваження, але ті лише одягнули маски на підборіддя й на рот. Педагог також розповів, що ні в коридорі, ані в класах вчителі не одягали маски.
“Якщо вчителі не дотримуються маскового режиму, цього не робитимуть і учні. Вони жбурлялися масками, сміялися з тих кількох учнів, які їх одягали. Мовляв, ти що, боїшся захворіти? Я був єдиним у школі, хто проводив уроки в масці. То й мене діти запитували, чи я боюся заразитися”, – каже пан Василь.Василь Лешкевич
Учителеві доводилося проводити уроки у приміщенні, де можуть міститися максимум 10 учнів, а навчалися 30. Коли він захворів, і температура трималася дуже довго, у лікарні та школі сказали продовжувати роботу, показавши лише негативний тест на коронавірус. Це його обурило і чоловік вирішив звільнитися.
Коли вчитель звільнився, дізнався, що класи в його школі поділили на дві групи. Василь Лешкевич зізнається, що мав намір працювати в школі й надалі, якби не пандемія й недотримання правил у школі. Він зовсім не боявся навантаження під час дистанційного навчання. І всім доводив, що можна працювати ефективно.
