Вчительку звільнили через інтимне відео
Румунський кінематограф має бути прикладом для українського.
Так вважає кінокритик Ярослав Підгора-Гвяздовський. Розповів Gazeta.ua про трагікомедію “Невдалий трах, або Шалене порно” румунського режисера Раду Жуде. Отримала “Золотого ведмедя” – головний приз 71-го Берлінського міжнародного кінофестивалю.
Учні бухарестської школи на сайті для дорослих упізнають свою вчительку історії. 37-річна Емі зняла, як кохається із чоловіком. Приватний ролик виклав в інтернет майстер, який ремонтував їхній комп’ютер. У школі колеги та батьки звинувачують педагога у непристойній поведінці. Одна з матерів запитує: “Як ти можеш таке робити в кадрі? Тобі що 20?” Інша розказує: “Уяви собі, як це відео вплинуло на психіку моєї дитини? Якою вона тепер виросте?” Вчительку звільняють, за сюжетом.
“Скандальна стрічка має подвійний фінал, – каже Підгора-Гвяздовський. – У першому героїня просто встає і виходить. У другому вчиняє над усіма присутніми сексуальне насильство у буфонадному стилі. Перетворюється на таку собі диво-жінку, ніби з коміксів. Кидає на людей сітку, підбігає до кожного і трахає в рот фалоімітатором. Це триває не один-два кадри, а понад хвилину. Така відповідь режисера на ті дурості, які існують у світі. Після такого фіналу йому не могли не дати найвищу нагороду.
Фільм висміює застарілі соціальні та культурні стереотипи. Не просто узагальнює реальність, а яскраво й різноманітно вказує на її проблеми. Консервативність, дикість, ретроградність суспільства. Досі засилля комуністичних ідей в сучасній Румунії.
Це не драма, а чорна комедія. Соціальна і моральна критика доведена до абсурду. Але сприймається реалістично. Розбита на три частини, які різняться підходом. У першій героїня йде містом. Нагадує Київ, якщо поміняти мову вивісок на магазинах. Такі ж сварки відбуваються і в наших супермаркетах. Такі ж нечеми зупиняють машини на переходах і тротуарах. Ще й матюкаються на перехожих, які роблять зауваження.
На жаль, у нас немає вправних кінематографістів із таким гарним почуттям гумору, як у Раду Жуде. Щоб так точно міг показати Україну в кіно.
Другий розділ складається з хроніки – переважно часів соціалізму. Постановник дає бекграунд, пояснює основні явища теперішньої румунської реальності.
Третя частина – висновок із перших двох. Героїня опиняється під вогнем своїх колег. Персонажі смішні недолугістю, коли всерйоз обговорюють, як посміла жінка зафільмувати свій секс. Закидають дикими питаннями навіть не з минулого, а позаминулого століття.
Кіно багатослівне і критичне, серйозне й комічне водночас. Не мало аналогів серед прем’єр основного конкурсу. Саме так треба говорити про складні речі у важкі часи. Без лицемірної політкоректності. Але з гумором, іронією чи сарказмом, якщо треба.
Стрічка вписується у нову румунську хвилю, яка існує вже років 15-20. Було неймовірно, коли бідна країна зненацька почала щороку продукувати фільми, які потрапляли в усі найбільші фестивалі. За цей час виховали плеяду режисерів, які роблять моторне, смішне, оригінальне кіно. У майбутньому може сприйматися як “чорне дзеркало” сучасності.
У них менші бюджети фільмів, ніж у нас виділяє Держкіно. А роботи в рази кращі за якістю і цікавіші для світу”.
Кіно багатослівне і критичне, серйозне й комічне водночас. Не мало аналогів серед прем’єр основного конкурсу. Саме так треба говорити про складні речі у важкі часи. Без лицемірної політкоректності. Але з гумором, іронією чи сарказмом, якщо треба.
Стрічка вписується у нову румунську хвилю, яка існує вже років 15-20. Було неймовірно, коли бідна країна зненацька почала щороку продукувати фільми, які потрапляли в усі найбільші фестивалі. За цей час виховали плеяду режисерів, які роблять моторне, смішне, оригінальне кіно. У майбутньому може сприйматися як “чорне дзеркало” сучасності.
У них менші бюджети фільмів, ніж у нас виділяє Держкіно. А роботи в рази кращі за якістю і цікавіші для світу”.
