Чому ми не наважуємося на зміни? – Інна Большакова
Чому ми не наважуємося на зміни? Чому інноваціям складно “пробити” собі дорогу? Чому наш вибір – статус – кво? Як ми робимо вибір?
1. Усе як є.
Збереження статус-кво означає залишити все таким, як є. “І нічого не чіпай!!!”
2. Ризики – переваги
Це мінімізує ризики, пов’язані зі змінами, хоч змушує нас ігнорувати потенційні переваги, які можуть переважити ризики.
3. Втрата більша, ніж виграш?
Коли ми думаємо про свій вибір, ми зосереджуємося на тому, що можемо втратити, ніж на тому, що можемо виграти. Згідно з «теорією перспектив», розробленою дослідниками Даніелем Канеманом і Амосом Тверським в 1979 році, «втрати здаються більшими, ніж прибуток».
Потенціал втрати виділяється в нашій свідомості набагато помітніше, ніж можливість отримання прибутку. Ми не обираємо новий варіант, тому що боїмося невдачі.
4. Люблю тільки каву?
Залежність від статус-кво впливає й на повсякденні рішення. Наприклад, ви можете замовити одну й ту саму страву в ресторані. Деякі з нових можуть здатися спокусливими, але ви впевнені, що будете задоволені своїм старим улюбленим.
Замість того, щоб спробувати нову страву і ризикувати, що вам це не сподобається, вам краще дотримуватися своєї перевіреної страви. Це мінімізує ризик будь-якої потенційної втрати (незадоволення тим, що ви замовили), звісно ми можемо упустити можливість спробувати нове і смачніше, але ми про це не дізнаємося.
5. Захист, спокій… (чуть не написала вечный)…
Звичайно, як і багато інших когнітивних упереджень, упередженість статус-кво має свої переваги. Вона заважає людям ризикувати, а це спокій і захист. Але це може мати і негативні наслідки, якщо альтернативи фактично забезпечують більшу безпеку та переваги, ніж поточний стан справ.
6. Багато альтернатив
Чим більше кількість варіантів для вибору (перевантаження вибору), тим більшою є ймовірність появи упередження статус – кво. І це частіше приводить до гірших рішень.
7. Складні рішення
Зіткнувшись зі складним рішенням, ми схильні прийняти статус-кво. Коли сумніваєшся, краще нічого не роби…
8. Мозок
При виборі “відмовитися від статус – кво” активним є субталамічне ядро (STN) і нижня лобова кора (яка відповідає за прийняття складних рішень). Нижня лобова кора впливає на STN під час відхилень від статус – кво. Нейрони субталамічного ядра містять нейромедіатор – глутамат і стимулюють активність нейронів блідої кулі і чорної субстанції.
9. Вік
З віком упередження статус-кво посилюється.
Що варто розрізняти?
1. Когнітивне упередження слід відрізнити від раціональної переваги статус-кво, наприклад, коли поточний стан справ об’єктивно перевищує наявні альтернативи або коли недостатньо інформації для прийняття рішення.
2. Когнітивне упередження слід також відрізнити від психологічної інерції – невтручання в хід подій. АЛЕ наша схильність завжди обирати дію замість недії, навіть якщо недія є кращим варіантом, може бути непродуктивною.
А ШКОЛА?
Яким чином когнітивне упередження статус – кво впливає на організацію навчального процесу у школі?
P.S. Наша дилема в тому, что ми одночасно ненавидимо зміни і любимо їх; ми дійсно хочемо, щоб все залишалось як було, але ставало краще…
