Більшість причин підліткових суїцидів криються у відсутності уваги батьків до своїх дітей.
Інформує Всеосвіта.
Легше всього звинуватити ту чи ту соціальну мережу в неналежній поведінці дитини, нібито все йде звідти, з інтернету. Також батькам і вчителям простіше повірити в існування пігулкових челенджів, де діти за один раз випивають багато ліків, аніж оцінити реальний стан справ і зрозуміти, що у такий спосіб вони намагаються привернути до себе увагу.
Про це журналістам «Всеосвіти» розповіла радниця з питань захищеності людини в інтернеті при віцепрем’єрі – Міністрі цифрової трансформації України, засновниця освітнього проєкту Stop_sexтинг Анастасія Дьякова.
Дуже часто діти нам кажуть: «Зробіть щось із нашими батьками, бо вони постійно знаходяться в телефоні, а на нас не звертають уваги», – розповіла Дьякова.
Що ж насправді спонукає підлітків до скоєння суїциду? Які причини виникнення думок про це та як діяти дорослим при виявленні ознак суїцидального настрою в дитини?
ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ДУМОК ПРО СУЇЦИД
Спеціалісти з усього світу у 2020 році, на початку весняного карантину попереджали, що випадків суїцидів буде більше, ніж зазвичай, адже COVID-19 впливає на психіку не лише дорослих, але і дітей.
Разом з тим є дві головні причини, чому дитина може скоїти самогубство:
- Психологічні розлади, депресія, панічні атаки, психіатричні захворювання, які можуть спонукати дитину до таких дій. В цьому випадку дитина стає більш замкненою, менше спілкується, стає більше агресивною.Питання у тому, як дорослі сприймають такі зміни у поведінці дитини: як причину, щоб звернутися за допомогою чи як певні капризи та забаганки дітей. Типу, це підлітковий вік, треба пережити і все буде нормально.
Є така стигматизація, що якщо у дитини болить горло чи зломана нога, то батьки ведуть її до лікаря, а якщо є проблеми психологічного чи психіатричного характеру, то батьки не бачать потреби звертатися до спеціалістів.
- Ситуація в родині, стосунки між дітьми та батьками. Ситуація в школі: стосунки з учителями й однокласниками. Кохання.Все це також може впливати на психологічний стан дитини і в результаті може стати причиною негативних вчинків.
ОСОБЛИВОСТІ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ
У багатьох сім’ях процес «виховання» відбувається так: батьки побачили по телебаченню ту чи ту інформацію про всілякі групи смерті, шкідливий інтернет чи якісь ігри, приходять додому і кажуть своїм дітям: «Все, інтернет закінчився, забороняємо». Це призводить до бунту дітей, особливо підлітків, таким чином народжується конфлікт. Тобто ми, дорослі, такими діями не зменшуємо ризики, а навпаки, загострюємо їх, штучно створюємо проблему.
ДОРОСЛІ САМІ «СІЮТЬ ЗЕРНА»
Ще однією проблемою, яка спонукає дітей до суїцидальних вчинків, є дорослі вцілому. По-перше, по різному подається інформація про той чи той випадок суїциду серед підлітків. І коли одні пишуть і говорять про це з наголосом «зверніть увагу на проблему», то інші вдаються до «заборонених прийомів» і розписують про конфлікти в родинах, непорозуміння між батьками й дітьми тощо. Таким чином дитина, яка має певні проблеми з батьками, однолітками чи навіть учителями, бачить контент про суїцид своїх однолітків і думає, що може так само розв’язувати свою проблему чи привернути до себе увагу.
ВІРТУАЛЬНІ ІГРИ
Участь дітей в онлайн іграх, навіть самих звичайних, дуже знижує цінність життя. Адже там програвши ти знаєш, що у тебе є ще багато «життів». Таким чином у дитини стирається межа між реальним і віртуальним світом. Тому дорослим треба бути дуже уважними до тих ігор, в які грають їхні діти. Наприклад малечі заборонено грати в ігри, які дуже сильно наближені до реальності, їм ментально дуже важко розрізнити чи події реальні, чи віртуальні.
- Слідкувати за часом проведення дитини у грі.
- Не дозволяти грати в ігри за декілька годин до сну.
- Слідкувати за віковими обмеженнями щодо ігор.
У ВСЬОМУ ВИНЕН ТІКТОК
По-перше, дітям до 13 років заборонено реєструватися в будь-яких соціальних мережах. Чому діти реєструються у більш ранньому віці – це питання до батьків. За результатами дослідження, проведеного спільно з офісом уповноваженого з прав дитини, діти створюють собі акаунти в соціальних мережах вже у віці 6-9 років.
Якщо неповнолітній дитині подарити автівку й і сказати «дарую, їдь», то наслідки будуть катастрофічними. Для початку дитина має досягти дозволеного віку, потім вона вчиться їздити…
Так само має відбуватися й з інтернетом. Не можна просто дати дитині доступ до інтернету і сказати «дарую, користуйся». Для початку необхідно навчити ним користуватися.
Тут питання не до соціальних мереж. Звинувачувати ТікТок немає сенсу, адже є багато інших мереж. Тут більше питання до батьків – нащо вони дозволяють малим дітям реєструватися в соціальних мережах і чи проходять вони разом з дітьми «шлях безпеки» в інтернеті?
Найпростіший звинуватити у всьому соціальну мережу, але від цього ситуація не зміниться.
КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ
На сьогодні існує багато служб, куди можна звернутися за порадою чи допомогою. Що стосується соцмереж, інтернету вцілому чи домашнього насилля:
1547 – гаряча лінія, яка стосується домашнього насильства.
1545 – гаряча лінія, яка стосується безпеки дітей в інтернеті.
Також можна звернутися з будь-яким запитанням до кваліфікованої психологині за посиланням (звернення може бути анонімним): https://vseosvita.ua/help
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ
- Спостерігати за психологічним та фізичним станом дитини. До прикладу, зовнішній вигляд дитини може бути постійно неохайним, на тілі помітні синці, дитина засинає на уроках.
- Помітивши зміни у поведінці дитини звернутися до шкільного психолога.
- Комунікувати з батьками, але не через звинувачення, а через співпрацю.
- Налагоджувати довірливі стосунки з дитиною, щоб вона довіряла, а не боялася.
- Формувати критичне мислення щодо правдивості тої чи тої інформації.
- Не сіяти паніку (не правильно починати уроки з бесід про випадки суїциду). Найгірше, що можуть зробити в закладі освіти – розмістити плакат при вході у школу з написом «Шановні батьки, зверніть увагу на ось такі ігри й слідкуйте за дітьми».
ПОРАДИ БАТЬКАМ
- Максимально проводити час разом з дитиною.
- Знайти офлайн дозвілля, в якому можна разом проводити час.
- Сніданки і вечеряти без гаджетів.
- Слідкувати за настроєм дитини та її емоційним станом.
- Намагатися одне одного берегти.
Детальніше про все це в інтерв’ю з Анастасією Дьяковою:
