В останні десятиліття навчальні програми все більше орієнтовані на розвиток м’яких навичок – наприклад, уміння висловлювати думку чи керувати емоціями. Проте навчання мовлення, грамотності та математики в дошкільні роки – також важливе для успіху в школі. У доповіді Європейської комісії 2016 року “Вплив раннього формування мовленнєвої компетентності на подальші математичні здобутки” (“The Influence of Early Literacy Competences on Later Mathematical Attainment” ідеться саме про це.
“Нова українська школа” публікує огляд цього дослідження.
Доступ до якісної дошкільної освіти дає змогу дитині краще адаптуватися до школи. Наприклад, відповідно до методики ECERS-3, вона передбачає не тільки розвиток емоційної сфери, м’яких навичок та вміння спілкуватися з іншими, але й навчання грамотності, мовлення та математики з урахуванням вікових можливостей дитини.
Рівень компетентності дітей із математики та грамотності до початку або на початку шкільного життя впливає на подальші навчальні досягнення. Водночас, є велика різниця в рівні сформованості цих компетентностей у першачків, що є причиною нерівних можливостей бути успішними в подальшому навчанні.
Доповідь Європейської комісії розкриває те, як мовленнєві уміння впливають на подальші математичні досягнення. Так автори прагнуть довести необхідність включити розвиток обох компетентностей, мовленнєвої та математичної, у дошкільні навчальні плани. Це допоможе нівелювати різницю в підготовці дітей, забезпечити успішний перехід із садочку до школи та рівні можливості успіху для всіх дітей.
У доповіді автори мали на меті виявити зв’язок між рівнем сформованості математичної та мовленнєвої компетентностей до чи на початку навчання в школі з показниками успішності учнів 4-х класів. Для цього Європейська комісія посилається на два дослідження: “Міжнародне дослідження якості читання та розуміння тексту” (“Progress in International Reading Literacy Study” (PIRLS)) та “Міжнародне моніторингове дослідження якості шкільного математичної та природничої освіти” (“The Trends in International Mathematics and Science Study” (TIMSS)).
ЯК ЗБИРАЛИ Й АНАЛІЗУВАЛИ ДАНІ
Дані TIMSS та PIRLS збираються за допомогою двоступеневої кластерної вибірки. Спочатку обирають школи, а потім у випадковий спосіб – один клас у школі. Методологія обох досліджень передбачає опитування учнів, вчителів, директорів та батьків або осіб, які їх замінюють. Окрім опитування, учні 4-х класів складають тести з математики та грамотності.
2011 року проведено одночасно два дослідження, що дало змогу порівняти результати учнів 4-х класів із математики, природничих наук та грамотності.
Оцінити вплив мовленнєвої компетентності на подальші математичні досягнення дослідники змогли, проаналізувавши результати опитувальника “Learning to Read Survey“, що заповнювали батьки тих самих учнів 4-х класів.
Опитувальник містив запитання про розвивальне середовище вдома до та на початку школи, мови, якою спілкується сім’я в побуті, як часто дитина займається математикою та читанням. Респонденти також відповідали на запитання про своє ставлення до читання, чи практикує сім’я читальні практики, власні рівень освіти та професії.
Батьки заповнювали дві шкали: завдання з мовленнєвої та математичної компетентностей. Їм пропонували оцінити кожен складник (дуже добре, добре, не дуже добре, взагалі ні) на предмет того, як дитина виконувала те чи інше завдання до початку навчання в школі.
Перша шкала, формування мовленнєвої компетентності, містить такі складники:
упізнавання більшості літер абетки;
читання деяких слів;
читання речень;
написання літер абетки;
написання деяких слів.
Друга шкала, формування математичної компетентності, містить такі складники:
самостійний рахунок (до 10, до 20, до 100, взагалі не рахує);
впізнавання геометричних фігур;
впізнавання написаних цифр у межах до 10;
написання цифр у межах до 10;
просте додавання;
просте віднімання.
Усього в дослідженнях TIMSS та PIRLS у 2011 році взяли участь 180 000 учнів та 170 000 батьків із 34 країн.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дослідники поставили три запитання й відповіли на них.
1. Чи впливає формування мовленнєвої та математичної компетентностей у дошкільному віці на математичні досягнення наприкінці початкової школи в 4 класі?
У звіті Європейської комісії вирахувано коефіцієнт, який свідчить про силу зв’язку між результатами тесту з математики в 4 класі та тим, як батьки оцінили математичні та мовленнєві компетентнтності цієї ж дитини до школи. Чим вищий цей показник, тим зв’язок міцніший.
Результати аналізу говорять про те, що:
розвиток математичних умінь у дошкільному віці впливає на математичні досягнення в 4 класі (коефіцієнт становить 8,98);
розвиток вербальних здібностей у дошкільному віці впливає на розвиток математичних навичок у 4 класі (коефіцієнт – 7,91);
комплексне формування мовленнєвої та математичної компетентностей до початку навчання в школі має позитивний вплив на математичні досягнення учнів 4 класу (тоді їхній вплив становить 6,56 і 4,17 відповідно).
Було враховано й інші передумови більшого успіху з математики в 4 класі додатково до оцінювання рівня знань до школи. Серед них – домашні умови навчання (кількість книжок удома, час на читання тощо). Вплив домашніх умов – приблизно 14,5.
Отже, висновок можна зробити такий: розвиток як математичних, так і мовленнєвих компетентностей у дошкільнят впливає на результати навчання з математики в школі. Але впливає не тільки це.
2. Чи окремі складники шкали формування мовленнєвої компетентності пов’язані з математичними досягненнями в 4 класі?
Так, навичка читання деяких слів у дошкільному віці (показник її впливу становить 4,44) має більш позитивний ефект на математичні досягнення учнів 4 класу, аніж навички написання деяких слів (показник – 1,94). Ті діти, які вміли читати деякі слова, загалом мали більший успіх у математиці в школі.
Проте й у цьому випадку, якщо додати до перевірки зв’язку ще й домашні умови для розвитку дитини, то вплив виявиться ще більшим – коефіцієнт орієнтовно 14,3.
3. Чи є зв’язок між окремими складниками шкали формування мовленнєвої компетентності та різними аспектами дослідження TIMSS у 4 класі: уявлення про числа, геометричні фігури чи роботу з даними?
Дослідники припускали, що розвиток мовлення позитивніше впливає на формування в дітей уявлень про числа та дії з ними, аніж на засвоєння геометричних фігур чи роботу з даними. Проте загалом особливого зв’язку між окремими складниками шкали формування мовленнєвої компетентності та результатами тестування TIMSS із різних математичних аспектів не виявлено – усі вони мають зв’язок, що позначається коефіцієнтом від 3 до 4,8.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Попередні дослідження вивчали взаємозв’язок раннього формування математичної компетентності та загальних балів TIMSS із математики, а також взаємозв’язок між шкалою грамотності до початку школи та загальними балами PIRLS із грамотності. Останні теоретичні моделі раннього математичного розвитку свідчать, що навички ранньої грамотності пов’язані і з подальшими успіхами в математиці.
Результати продемонстрували, що формування мовленнєвої, та математичної компетентностей у дошкільнят позитивно впливає на математичні досягнення в подальшому. Тому можна доповнити та розширити уявлення про ранній розвиток.
Тим не менше, і досі є великий розрив між рівнем знань дітей під час зарахування до школи. Він може залежати від багатьох чинників: місця проживання, добробуту в сім’ї, якості навчання в закладі дошкільної освіти. Усе це призводить до одного: початковий розрив у знаннях має довгострокові негативні наслідки і простежується навіть у 4 класі – через 4 роки після початку школи.
Доступ до якісної дошкільної освіти, відповідно до рекомендацій Європейської Комісії, має позитивні соціальні та економічні наслідки для суспільства.
Забезпечення державою доступу до якісного дошкілля має три чіткі цілі:
формування м’яких навичок та компетентностей у дітей;
успішний перехід до школи;
соціалізація, підготовка до подальшого життя та формування громадянської позиції.
Європейська Комісія дає три рекомендації для досягнення цих цілей:
Формування елементарних академічних знань повинно бути закладено в основу навчального плану разом із вихованням та піклуванням. Дітей мають навчати мовлення, грамотності, читання книжок та математики на доступному їм рівні, починаючи з дитсадка. Набуття мовленнєвої компетентності та формування елементарних математичних умінь позитивно впливають на математичні результати в майбутньому.
Якісна дошкільна освіта має бути доступною. Різниця в рівні сформованості мовленнєвої та математичної компетентностей на початку шкільного віку має негативні наслідки, а доступ до якісної дошкільної освіти нівелює цю різницю та дає рівні можливості бути успішними в шкільному навчанні всім дітям.
Дошкільна освіта має бути невід’ємною частиною навчання. Відвідування дитячого садочку зменшує ризик передчасного завершення шкільного навчання, а хороші математичні здібності є однією з умов його успішності.
Забезпечення наступності між дошкільною та початковою освітою є пріоритетом у реформі дошкільної освіти. Формування елементарних академічних знань до початку шкільного життя може впливати на подальшу успішність. Проте варто пам’ятати, що будь-який стандарт чи програма насамперед мають відповідати психологічним, віковим особливостям та зацікавленням дітей.
Марина Столяр, Тамара Береговська, експертки Команди підтримки реформ МОН, спеціально для “Нової української школи”
Про Команду підтримки реформ
Команда підтримки реформ (Reform Support Team – RST) Міністерства освіти і науки, що працює з червня 2019 року, – це група українських фахівців, які не є державними службовцями. Команда підтримки реформ надає цільову підтримку Міністерству у розробці та реалізації пріоритетних реформ професійної (професійно-технічної) освіти, Нової Української Школи та Реформи Державного Управління. Робота Команди підтримки реформ на тимчасовій основі фінансується донорами в рамках проєкту “Українська Архітектура Реформ” (URA). Проєкт “Українська Архітектура Реформ” (URA) – це комплексна програма технічної допомоги, розроблена ЄБРР у партнерстві з Європейським Союзом для підтримки ключових реформ в Україні. Проєкт впроваджується за підтримки Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) та Багатостороннього Донорського Фонду Стабілізації та Сталого Розвитку України (Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, США та Європейський Союз, найбільший донор).
