Сторітелінг – мистецтво створювати історії – з кожним роком стає все популярнішим навчальним прийомом в українських школах. Але як вигадати цікаву історію? Як розвивати фантазію та уяву?
Джанні (Джованні) Родарі – всесвітньо відомий італійський письменник-казкар, автор казки «Пригоди Цибуліно» – стверджував: уява – не привілей обраних, нею наділені всі. Просто її треба розвивати.
Казки самого Родарі за легкість стилю і захопливий сюжет справедливо називають «іграшками зі слів». Як йому вдавалося все це вигадувати? Джанні Родарі поділився своїм досвідом у книзі «Граматика фантазії», в якій він запропонував прості вправи, за допомогою яких можна розвивати фантазію і уяву кожного.
Пропонуємо кілька найбільш цікавих, на наш погляд, вправ від Родарі, що можуть стати у пригоді не тільки школярам, а й дорослим.
Вправа 1. Історія з набору слів
Принцип виконання:
Вигадайте будь-яке слово і запишіть його вертикально, буква під буквою. Потім доберіть будь-які слова, які починаються на відповідні букви і запишіть їх поряд.
Наприклад:
л – листопад
и – ирій
с – самотність
и – ич
ц – цеберка
я – янгол
Дібравши так слова, отримуємо певний «скелет» історії. Далі сюжет будується з обов’язковим залученням кожного з цих слів або похідних від них (слово по вертикалі можна теж залучити, а можна й оминути, як в історії нижче).
Приклад історії
Засмучений янгол Володя сидів біля вікна. Йому було страшенно тоскно і самотньо у цей похмурий день листопада. Краплі дощу барабанили по цеберці за вікном, створюючи ледь чутну сумну мелодію, яка лише посилювала ці гнітючі почуття.
Ще одна душа його підопічного відлетіла в ирій. Ич воно як, у минулому Володю неодноразово нагороджували відзнакою «Янгол-охоронець року», а цьогоріч він втратив уже 13 земних підопічних. «Невже старію, – подумав Володя, – чи просто їх надто багато, і я не встигаю за усіми наглядати?».
Пролунав дзвіночок. Обідня перерва скінчилась. Час повертатись до роботи.
Вправа 2. Біном фантазії
Принцип виконання
Оберіть два будь-яких іменника, які змістовно якомога віддаленіші між собою (наприклад, гітара і миша) і поєднайте їх.
Як це зробити? Щонайперше, за допомогою прийменників.
Далі зміст історії можна розкривати за допомогою відповідей на додаткові питання. Наприклад, так:
Миша в гітарі (Що робить? За яких обставин опинилася? Що відчуває?)
Миша під гітарою (Чому? Хто поруч?)
Гітара у миші (Співає душа? Творча особистість? Концертна діяльність чи певне свято?)
Миша на гітарі (Намальована? Сидить? Грає?)
Процес смислового поєднання подібних пар слів стимулює творчу діяльність і може стати основою оригінального сюжету певної історії.
Вправа 3. Несподіванка
Принцип виконання
Запропонуйте учням передати основний зміст певного оповідання за допомогою 5 ключових слів. А потім створити нову історію, додавши 6 слово, яке жодним чином не пов’язане із сюжетом.
Наприклад, казку «Курочка Ряба» можна переказати за допомогою таких слів – курка, яйце, дід, баба, сльози.
Додайте нове слово, наприклад, металобрухт, і попросіть учнів або органічно вписати це слово в існуючий сюжет, або переписати зміст відомої історії, вигадавши в ній нові обставини.
Приклад історії
Минуло 2 роки. Усі спроби Курочки Ряби знов знести обіцяне золоте яйце були марними. Однак їй таки вдалося отримати певні здобутки, у неї виходили дійсно незвичайні яйця – їхня шкаралупа була з міцного заліза.
Здавалося б, який зиск від цього? Ан ні! У селі був пункт прийому металобрухту. Старенькі почали здавати шкаралупу і невдовзі збагатилися. Після цього жили вони не лише довго, а й щасливо.
Вправа 4. Техніка фантастичних гіпотез
Принцип виконання
Доберіть випадкові підмет і присудок та запропонуйте школярам вигадати історію на кшталт «Що було б, якби…?» з підстановкою запропонованої пари слів.
Наприклад, підмет – стілець, присудок – говорити. Отже, отримаємо гіпотезу, на якій має будуватися подальша історія – «Що було б, якби стілець міг говорити?».
Вправа 5. Ігри з помилками
Принцип виконання
Запропонуйте школярам вигадати чи переписати відому історію: у центрі такої історії буде слово чи словосполучення, в якому допущена словесна помилка. Наприклад, якщо учні помилково вживають словосполучення «одягати (предмети одягу, взуття)», замість «надягати», можна запропонувати написати казку про життя одягу чи взуття: як ці речі прокидаються, умиваються, одягаються і йдуть на роботу.
Або, нагадаємо, раніше Всеосвіта писала, що популярні розмовні звороти «пельмешки», «днюшка» це не зовсім красиво. Відтак можна придумати історію про те, як при використанні зменшувального суфікса слів одразу суттєво зменшуються самі явища. Наприклад, доба дня народження, який назвали «днюшка», триває всього 1 годину, а жінка, яку назвали без пестливої інтонації «жіночка», стає не більше 10 сантиметрів на зріст.
