facebook

«Малювання словом»,«Остання буква» та «Пташина мова»: психологиня запропонувала ігри для розширення словникового запасу дітей

Через те, що сучасні діти візуально перестимульовані, вони більше дивляться, ніж говорять, рухаються, відчувають, дорослим дуже важливо доповнювати «візуальну реальність» дітей, зазначає Світлана Ройз.

Інформує Всеосвіта.

Небажання дитини навчатися турбує багатьох вчителів та батьків. Одні стикаються з цією проблемою зрідка, а іншим доводиться систематично боротися з відсутністю інтересу школяра до навчання.

Через те, що сучасні діти візуально «перестимульовані», вони більше дивляться, ніж говорять, рухаються і відчувають, дорослим вкрай важливо доповнювати саме «візуальну реальність» дітей. На цьому наголошує дитяча сімейна психологиня Світлана Ройз.

Для того, аби не лише доповнити «візуальну реальність» дітей, а й розширити словниковий запас та запам’ятати написання і звучання нових або складних слів, Світлана Ройз на своїй фейсбук-сторінці пропонує список ігор та завдань, які будуть корисними як для вихователів та вчителів, так і для батьків.

  • «Чотири слова» (дітям від 8 років можна запропонувати і 5−6 слів). Суть гри – вибрати чотири абсолютно не пов’язаних між собою слова та використати їх для того, щоб скласти маленьку розповідь.
  • «Безліч слів». Завдання гри – обрати довге слово, після того з усіх його букв, кожна дитина на своєму аркуші складає та записує багато інших коротких слів. З початку гри діти можуть бути в команді з дорослими, а потім – стають самостійними гравцями.
  • «Малювання словом». Ведучий повинен вибрати «складне» для дитини слово, яке важко писати або вимовляти, опісля вигадати, що саме дитина буде малювати. Наприклад, намалювати фігурку кота, використовуючи лише загадане слово.
  • «Навпаки». Суть гри – вимовляти слова навпаки, без їх запису. Наприклад, чайник –кинйач, стіна – анітс і так далі.
  • Знайти серед предметів, які знаходяться у кімнаті слова, що вказують на смак предмета, звук, аромат, твердість, м’якість тощо. В такий спосіб ми вмикаємо у дитини різні канали сприйняття.
  • Завдання – на аркуші паперу написати врозкид літери, після чого поєднати букви лініями в певні слова.
  • «Покажи слово». Суть гри – один гравець загадує слово та показує його пантомімою, інші своєю чергою повинні відгадати, яке слово загадує гравець.
  • «Я загадав». Мета гри – розповісти про слово, яке загадав, не називаючи його. Наприклад: «Я загадав – білий, холодний, скрипить під ногами, тане…». Що це?
  • «Індукція — дедукція». Суть гри – один гравець загадує предмет, а інші повинні здогадатись що це за слово, ставивши запитання, на які він може відповісти лише «так» або «ні».
  • «Остання буква». Кожен гравець говорить слово, яке починається на останню букву попереднього слова.
  • «Рима». Гравці називають чотири (або два) випадкових слова, до яких шукають риму або за допомогою яких вигадують чотиривірш.
  • «Буква». Учасники гри говорять слова на букву, яку назвали. Для дорослих цю гру можна використовувати так: варто назвати слова-предмети, можуть вміститись у трилітрову банку.
  • «Шукаємо подібне». Називаємо два випадкових слова й одразу думаємо, що у них спільного та чим вони можуть бути об’єднані?
  • «Чарівна мова». Ця гра призначена для дітей, які навчаються розбивати слова на склади. Суть гри – розмовляти й перед кожним складом ставити додатковий склад (жи, ма, хрю…)
  • «Нісенітниця». Гра, у якій першу частину речення варто промовити, а для другої частини вигадати «чудернацьке» та нереальне продовження.
  • «Казка». Створюємо казку з речень, які утворили самі діти. У такий спосіб кожна дитина буде долучена до роботи.
  • «Асоціації». Суть гри полягає в наступному: один гравець називає слово, наступний — свою асоціацію до цього слова (дітям можемо пояснити, що таке асоціація — перше, що спадає на думку, коли чуєш це слово).
  • «Це слово вміє…». Описуємо кожне слово його «вміннями».
  • «Картина». Завдання гри – називати слово і по черзі розповідати, яку «об’ємну» картину ми бачимо, коли вимовляємо його. Наприклад, для одного гравця слово «чай» означає «родина сидить за столом і розмовляє», для іншого – чайна плантація і збирачі чаю, для третього – стіл накритий скатертиною, грає музика, для четвертого – чайна церемонія, для п’ятого – людина стоїть біля вікна, насолоджуючись самотністю та чаєм.
  • «Антоніми». Суть гри – назвати слова і знайти до них антоніми (слова, протилежні за значенням).
  • «Неіснуюче слово». Завдання – вигадати слова, які не існують і що вони могли б означати мовою інопланетян.
  • «Пташина мова». Суть гри – говорити один з одним «тарабарською мовою» та намагатись здогадатись за інтонацією, про що говорить кожен із гравців говорить.
Чтайте також:  Як сформувати повагу до сімейних цінностей у дитини

Дитяча психологиня зазначає, що такі ігри також можуть розвинути у дитини грамотність, фонематичний слух та об’єднати образ слова з його написанням.

Джерело.


Повернутись вверх