Головна мета реформи – зробити освіту корисною та вмотивованою для дітей, зазначив освітній омбудсмен.
Інформує Всеосвіта.
Реформування освіти в Україні має досить суперечливий процес, позитивний ефект якого не буде таким швидким, яким би його хотіли бачити посадовці, частина учасників освітнього процесу і самі діти.
Про зміни застарілих норм та вимоги, які варто змінювати розповів в ефірі «Ранок на Суспільному» освітній омбудсмен Сергій Горбачов.
Однією з застарілих норм є ліміти на кількість учнів у класах. Тобто є такі випадки, коли у деяких школах не вистачає кількості класів або ж велика кількість учнів, які навчаються у декілька змін.
Уточнімо. Норма про 24 дитини у класі набуває чинності з 2024 року. Тобто ще є три роки, щоб органи місцевої влади встигли зробити відповідні кроки: побудувати школи, зробити перерозподіл, – наголошує Сергій Горбачов.
Наскільки реально побудувати школу за три роки?
Це реально. Хоча три роки це досить короткий термін для побудови школи. Але окрім побудови нових шкіл є можливість реконструювати, ті що працюють зараз. Є можливості зробити мережу такою, що відповідала б потребам.
Горбачов зазначив, що варто розуміти головну мету цієї реформи – зробити освіту такою, щоб вона була корисною, вмотивованою для дітей і дозволяла ним отримати більше компетентностей для подальшого дорослого життя.
Якщо вже говорити про результати, то це дійсно дуже тривалий процес. Бо, наприклад, Фіни, на яких всі рівняються, починали реформу наприкінці 70-х, а результат лише отримали на початку цього тисячоліття, тобто пройшло майже 20 років. І я вже бачу конкретний і дуже важливий результат – діти хочуть іти до школи.
На думку освітнього омбудсмена, найжахливішою бідою радянської освіти є те, що до 5 -6 класу діти втрачали зацікавленість до навчання, те ж саме відбувалося й у початковій школі:
Дуже багато залежить від вчителя, від того як побудоване спілкування, наскільки дітям цікаво. Дитина у такому віці сприймає все чуттєво, через тактильні відчуття і вона має бачити світ не абстрактно, а дуже реально, оскільки це особливість дитячого сприйняття і дитячої психології.
Чи змінилося щось докорінно завдяки реформі та чи хочуть діти ходити до школи?
Сергій Горбачов розказав, що проводилось дослідження, під час якого було опитано багато дітей, батьків та вчителів. Воно показало, що діти зберігають бажання вчитися. І тут важливо, що такі речі повинні враховуватися, відповідно до дитячої психологію. Адже для дитини 6-ти, 7-ми, 8-ми років головним методом пізнання світу є гра.
Я дуже часто чую від батьків «панічні воплі», особливо це помітно тоді, коли вони приходять подавати документи до 1 класу й одразу в очах питання: «Як дитина складатиме ЗНО?» Люди дайте дитині навчитися, до ЗНО ще 12 років. Спочатку важливо дитину м’яко, адаптивно ввести у шкільне життя, а потім формувати відповідальність.
Він вважає, що ті, хто говорять, що ми дітей нічому не навчимо – неправда, тому що результати показують, що діти вчаться і вчаться вони інакше, не так, як звикло старше покоління. Саме тому це викликає певне непорозуміння. Але освітній омбудсмен переконаний, що рівень відповідальності дитини потрібно постійно підвищувати.
У мене виникає сюрреалістичне почуття, коли вчителі скаржаться на те, що діти у 1 класі такі моторні, не хочуть слухатися, не сидять, не виконують те, що каже вчитель, вони не дисципліновані, й відповідно дитину пресують. А потім у 9 -11 класі починаються скарги на те, чому діти такі не самостійні. А ви їх навчили бути самостійними, дали можливість помилятися, шукати власне рішення, знаходити власні шляхи?
Сергій Горбачов зазначає, що без помилок неможливо. У концепції НУШ вказано, що треба розуміти, що помилка – це шлях до розвитку. Лише усвідомивши свої помилки, зробивши висновки і опанувавши їх, можна рухатися далі:
Не можна дитину карати за те, що вона помиляється. Її потрібно підтримувати у всьому.
До обговорення щодо реформи школи долучилась і дитяча психологиня, Наталія Простун.
На питання чи можна дитині занижувати оцінку за її почерк, вона відповіла:
Мені не раз зустрічались діти, які бояться писати, тому що вчитель робить зауваження. І зазвичай дитина хвилюється, робить помилки, виправляє їх, десь може малювати й за це вчитель знижує оцінку. Тобто знижуючи оцінку вчитель не дозволяє дітям помилятися, він критикує і частіше всього дитина стає напруженою. Тому я не розумію чому за почерк знижують оцінку.
Чи впливає урок каліграфії на формування особистості?
Якщо ми говоримо про каліграфію, то звісно дитина наслідує вчителя, який має показати як правильно потрібно писати, але якщо говорити про формування почерку, то це дуже комплексний підхід, підкреслює психологиня:
Наразі помічаю тенденцію, що діти у другому, третьому, а то і в п’ятому класі не вміють вирізати, клеїти, що теж впливає на почерк дитини.
На думку психологині, вчитель повинен показати як правильно писати, підтримувати дитину, але ніяк не сварити, не критикувати, не вказувати на недоліки. Адже емоційний стан відбивається в її почерку:
Наприклад, дитина хвилюється і це буде дуже помітно під час письма, коли різні букви лізуть в різні сторони. У такому випадку вчитель має говорити з дитиною, мовляв, ти дуже хвилюєшся, розкажи мені, що з тобою відбувається.
Щодо теми почерку, вона теж додала, що у дитини повинен бути свій зошит, де вчитель показуватиме, що це його охайний простір. Але й крім цього, повинен бути ще й інший простір – де вона малюватиме, робитиме помилки, робитиме все, що завгодно.
Проте Сергій Горбачов щодо цього питання має іншу думку:
Об’єктивні дослідження показують, що проблеми є і це марно заперечувати, але я радив би звернути увагу на об’єктивні дослідження, а не лише на обмежений, хоча і дуже важливий досвід.
Освітній омбудсмен також додав, що це дуже помітно у батьківських групах, які мають свою бульбашку і вони там одне одного підтримують:
Якщо це вчительська група – винні батьки, якщо це батьківська група – винні вчителі. Для того, щоб отримати реальну картину треба проводити реальні дослідження і приймати їх результати, якщо вони навіть не збігаються із нашими настановами.
Сергій Горбачов підкреслив, що відповідно до нормативних документів заборонено знижувати оцінки за почерк дитини, або за виправлення, якщо результат правильний:
Психологічна модель старшої людини, яка все знає як треба робити, вона не має бути такою, що домінує, бо треба розуміти, що дитина має свій шлях. Я завжди як вчитель заохочував дітей, які шукали той шлях, який є для мене незвичним, бо вони знайшли своє і дуже важливо це підтримувати і з цим я погоджуюсь.
Абсолютно погоджується Сергій Горбачов і з тим, що в освіті є дійсно великі проблеми:
Наприклад ми говоримо про вчителів, їх підготовку. Для того, щоб вчитель працював по-іншому, потрібно безліч речей і найперша річ, яку ми повинні вибудовувати – це мотивація. Вчитель має бути вмотивований, щоб йти назустріч дітям, а зараз із цим у нас дійсно є проблеми: забезпечення, зміст програм, стандарту.
Це все він порівняв із величезним кораблем, який іде курсом у відкритому морі, і для того, щоб змінити курс, треба довго і вперто тиснути. І підкреслює те що ми обрали такий непростий шлях є добре.
