“Поділ на фізиків і ліриків пішов у далеке минуле” – Володимир Співаковський
Питають, чи потрібно враховувати в школі схильність дітей до гуманітарних або точних наук?
Ні, не треба. Ми провели велику наукове дослідження, опитавши більш 8 000 дорослих людей і учнів. Питали: ви берете на себе відповідальність за майбутнє школяра, потураючи його схильності до гуманітарних або природничих наук?
Відповіді отримали такі: відповідальність на себе взяли 7% педагогів, 24% батьків і 3% самих школярів. Тобто, радити радять, а відповідальність брати не хочуть.
Втім, батьки можуть спробувати віддати дитину на «музику», «фізкультуру», «хімію», «іноземну мову», «історію» або «математику». А потім, коли вона виросте, подивитися, чи скаже вона їм «дякую».
Хто з вас задоволений тим, що йому нав’язали батьки (якщо таке було?)
Річ у тім, що невідомо, який саме біт інформації, отриманий в школі, потім може стати справою життя.
Діти змінюють свої уподобання по три рази на рік, пробуючи то одне, то інше (і це правильно), не пов’язуючи ці проби з майбутнім.
Усвідомлений же вибір «ким я хочу стати» починається з 20-22 років. Більш того, зараз і ліва і права півкуля повинні бути однаково добре розвиненими.
І ще. Все залежить від того, навіщо ви її посилаєте в школу: щоб вона там не напружувалася, роблячи тільки те, що легко дається і що подобається?
Або, навпаки, щоб вона придбала максимум навичок, умінь, знань, волі і характеру, розвиваючи себе широко, що дасть їй більше шансів потім зайняти краще місце в житті.
Тому що поділ на фізиків і ліриків пішов у далеке минуле.
Виграють ті, хто розуміє, що зараз треба швидко орієнтуватися у всьому.
