facebook

Зараз вчителів не можна оцінювати за новим професійним стандартом, – Гриневич

Зараз вчителів не можна оцінювати за новим професійним стандартом, – Гриневич
Впровадження професійного стандарту вчителя має бути поступовим, з чітким розумінням етапів та системною комунікацією. І не можна оцінювати вчителів за ним, поки вони не отримають час і можливості для підготовки. А на це піде близько трьох років.

Джерело: “Нова українська школа”

Екс міністерка освіти і науки України Лілія Гриневич розповіла в інтерв’ю, чому період впровадження нового профстандарту не може бути меншим, ніж 3 роки, та як сьогодні вчителі можуть використовувати цей документ для своєї користі.

За її словами, на впровадження стандарту оптимально варто дати від 3 до 5 років.
Учителів не можна оцінювати за новим профстандартом, поки вони не отримають час і можливості для відповідної підготовки. Від цього залежить успішність сприйняття й застосування профстандарту,– заявила Гриневич.
Екс міністерка переконана, що МОН має розробити чітку послідовність впровадження профстандарту:

  • Крок 1. Стандарт має стати основою для перегляду освітніх програм підготовки вчителів.

Особливо до цього треба привернути увагу всіх університетів, які готують учителів. Адже програми завжди динамічно змінюються, тому до вже акредитованих програм можна можна вносити нові елементи стандарту.

  • Крок 2. Оновлення програм підвищення кваліфікації вчителів.
Чтайте також:  "Молодець! Тепер поклади ручку на парту". Британська експертка назвала головні помилки вчителів в Україні під час навчання дітей

Учителі зобов’язані впродовж 5-ти років пройти 150 годин підвищення кваліфікації. Тут важливо, щоб організації, які пропонуватимуть вибір курсів, могли чітко вказати, розвиток якої компетентності вчителя вони готові запропонувати.
Наприклад, якщо вчитель вирішить покращити свої навички в конкретній компетентності, то провайдери підвищення кваліфікації, пропонуючи курс, заявлять його під певним кодом, що вказаний за цією компетентність чи окремими її складниками в стандарті,– розповіла Гриневич.
Вона додала, що для того, щоб сформувалася достатня кількість освітніх програм, які відповідатимуть стандарту, теж потрібен час. Тому ці три роки необхідні.

  • Крок 3. Інтеграція в систему оцінювання викладання.

За словами Гриневич, робота з професійним стандартом для вчителів мала би починатися з того, що педагог самостійно аналізує володіння пропонованими компетентностями. Адже кожна особа найкраще відчуває, чого їй не вистачає.

Вона додала, що після того, як учителі впродовж трьох років будуть отримувати підвищення кваліфікації на основі пропозицій, базованих на новому профстандарті, цей документ можна буде застосовувати для обов’язкової атестації.

Екс міністерка переконує, що потрібно дати час учителям, щоби сформувати своє підвищення кваліфікації на основі нового професійного стандарту. А неправильне впровадження стандарту спричинить справедливий опір учителів і не буде сприяти їхньому професійному розвитку.

Чтайте також:  В Україні готують одне нововведення в освіті...

Гриневич наголосила, що із запровадженням професійного стандарту кожен учитель має вимагати дві речі:

  • отримати пропозицію підвищення кваліфікації відповідно до нового профстандарту;
  • ніхто не має права оцінювати професійний рівень учителя через призму нового професійного стандарту впродовж найближчих років.

Що відомо про новий професійний стандарт вчителя
Професійний стандарт учителя – це документ, до створення якого залучили вчителів, представників вишів, громадських організацій, експертів тощо. Він не просто описує всі необхідні професійні й загальні компетентності, а також закладає підґрунтя для розроблення навчальних програм та для підвищення кваліфікації вчителів.

Профстандарт вчителя втілює сучасний підхід до визначення загальних компетентностей педагога. Зокрема, до них увійшли громадянська, соціальна, культурна, лідерська та підприємницька компетентність.

Перелік професійних компетентностей у профстандарті:

  • мовно-комунікативна;
  •  предметно-методична;
  •  інформаційно-цифрова;
  •  психологічна;
  •  емоційно-етична;
  •  педагогічне партнерство;
  •  інклюзивна;
  •  здоров’язбережувальна;
  •  проєктувальна;
  •  прогностична;
  •  організаційна;
  •  оцінювально-аналітична;
  •  інноваційна;
  •  рефлексивна;
  •  здатність до навчання впродовж життя.

Джерело.


Повернутись вверх