Ексміністерка розмірковує про впровадження профстандарту педагога.
Інформує Всеосвіта.
Впровадження профстандарту вчителя, який затвердили 29 грудня 2020 року, має бути поетапним, з чіткою налагодженою комунікацією, направленою на усіх учасників освітнього процесу, зокрема – на педагогів. Про це розповіла ексміністерка освіти Лілія Гриневич в інтерв’ю Новій українській школі.
Якщо ми хочемо успішно втілювати реформу якісної освіти, нам потрібно чітко виписати вимоги, особливо до вчительської професії, – наголосила Гриневич.
Ексміністерка зазначила також, що цьогоріч у зв’язку з підвищенням мінімальної заробітної плати значна частина вчителів, які працюватимуть у межах ставки та з нижчими кваліфікаційними категоріями, матимуть оплату праці на рівні мінімальної – таку ж, як і техперсонал, якому не потрібно було здобувати вищу педагогічну освіту.
Якщо подивитися на досвід закордонних освітніх систем і на те, який у них суспільний статус вчителя, то важливо звернути увагу на два аспекти:
- Підвищення оплати праці вчителя і його соціальну захищеність.
- Чітке окреслення вимог до сучасного вчителя для того, щоб він міг самостійно творити зміни, які відповідають викликам сьогодення.
В Україні завжди була проблема з належною підготовкою вчителів у вишах. Застаріла система вищої освіти роками готує педагогів, які випускаються і не відповідають вимогам сучасного ринку праці.
Оскільки вчитель – творча професія, у затвердженому профстандарті акцентується увага на розвитку компетентностей педагога за професійними щаблями кар’єри. Було б неправильно очікувати однакового рівня компетентності від учителя другої кваліфікаційної категорії та вчителя вищої кваліфікаційної категорії – підкреслила Гриневич.
Відповідно до напрямку, розробники бачать 5 сфер застосування профстандарту:
- Для розроблення освітніх програм підготовки й підвищення кваліфікації вчителів.
- Для акредитації освітніх програм підготовки вчителів.
- Для самооцінювання вчителя.
- Для планування підвищення кваліфікації вчителя.
- Для сертифікації (атестації) вчителя.
Гриневич додала: стандарт побудований так, що спонукає до особистісного і професійного розвитку. Коли вчитель припиняє вчитися і змінюватися, це робить його професійне життя нецікавим, а найголовніше – йому стає складніше приймати сучасні виклики в освіті.
Найголовнішим завданням профстандарту після ухвалення має стати наказ МОН про те, як впроваджувати цей документ. Для цього варто затвердити чіткі етапи, – прояснила ексміністерка освіти.
На запуск документа оптимально виділити мінімум 3 роки та розробити чітку послідовність:
Крок 1. Стандарт має стати основою для перегляду освітніх програм підготовки вчителів.
Для цього треба привернути увагу всіх університетів, які готують учителів.
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти зараз масово акредитує освітні програми, які завжди динамічно змінюються. До вже акредитованих програм можна вносити нові елементи й в університетах викладати курси з огляду на стандарт.
Крок 2. Оновлення програм підвищення кваліфікації вчителів.
Учителі, відповідно до закону «Про освіту», мають пройти 150 годин підвищення кваліфікації впродовж 5 років.
Важливо, щоб організації, які пропонуватимуть вибір курсів, могли чітко вказати, розвиток якої компетентності вчителя вони готові запропонувати. Для цього стандарт кодифікований. Усі компетентності, здатності, знання й уміння мають присвоєний код, тому з часом сформується платформа, на якій провайдери підвищення кваліфікації будуть розміщувати свої пропозиції для зручного пошуку вчителями курсів, які їх цікавлять.
Крок 3. Інтеграція у систему оцінювання педагогічної діяльності.
Робота вчителя з професійним стандартом має починатися з самостійного аналізу володіння пропонованими компетентностями та проведення самооцінювання.
У результаті можна планувати своє підвищення кваліфікації не для формальності, а щоб справді отримати те, що цікавить і є необхідним. Потрібно дати час учителям, щоби сформувати своє підвищення кваліфікації на основі нового професійного стандарту, – зазначила ексміністерка освіти.
Гриневич підсумувала, що важливо не використовувати стандарт як каральний інструмент. Це знівелює його позитивний вплив, спричинить справедливий опір учителів і не буде сприяти їхньому професійному розвитку.
