Учителька-методистка записала відеозвернення від імені вчителів української літератури та зарубіжної літератури.
Світ без книжок приречений. Україна без книжок може втратити мораль і свободу, а школа без предметів української літератури та зарубіжної літератури залишиться безбарвною і безнаціональною.
Так завершила своє відеозвернення до Міністра освіти і науки Сергія Шкарлета, учителька-методистка зарубіжної літератури Помічнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 імені Героя України Є.С.Березняка Помічнянської міської ради Кіровоградської області, переможниця районних та обласних етапів конкурсу «Учитель року» Марина Іванівна Вітко.
Подумайте пане Міністре чи готові Ви взяти на себе це рішення. Ми просимо про зустріч з Вами! Якщо Ви захочете зустрітися ми готові у будь-який момент, – підсумувала вчителька у відеозверненні.
Саме звернення стосується гуманітарних проблем у проєкті Типової освітньої програми, розробленої у січні 2021 року, і звучить воно так:
Шановний Міністре освіти і науки України! Я звертаюсь до Вас від імені тисяч учителів української літератури та зарубіжної літератури, які віддано працюють в освіті уже багато років. А сьогодні хвилюються щодо можливості знищення її духовного та національного змісту. Одразу скажу, ми нічого не просимо, окрім того, що обіцяло МОН. Ми вимагаємо не знищувати усе добре та корисне, не нашкодити освіті необережними діями.
Деякі люди спонукають Вас підписати проєкт Типової освітньої програми для 5-9 класів без урахування думки вчителів і науковців. Тоді Ви залишитеся в історії як Міністр, який знищив окремі предмети: українська література та зарубіжна література. До цього призвели дії міністрів минулих років, але відповідальним перед громадкістю станете саме Ви, якщо не розберетеся в суті справи.
Мабуть, Ви пам’ятаєте, які запеклі дискусії точилися минулого року довкола нового Державного стандарту середньої освіти, особливо щодо мовно-літературної галузі. І все через те, що слова українська література і зарубіжна література просто викреслили зі стандарту. Їх всіляко уникали, обминали, заміняли на інші, але ми боролися, щоб вони були. Бо нам не все одно, яким буде зміст української освіти, якою буде наша Україна і якими будуть її громадяни.
Тоді на обговоренні Державного стандарту загальної середньої освіти його розробники та МОН твердо обіцяли вчителям, що у них буде вибір між предметним та інтегрованим навчанням. У прямому ефірі з вебсторінки #МОН нам демонстрували 5 варіантів реалізації мовно-літературної галузі, де варіант А забезпечував існування окремих предметів – українська література та зарубіжна література. Розробники запевняли у збереженні сталої кількості годин. Усі інші варіанти повинні були бути інтегрованими, хоча широка громадськість їх не підтримала. Тоді ми дійшли консенсусу й ніби то домовилися, що будувати нове потрібно на підставі вітчизняних традицій: має бути й традиція, й інновація. Але виявляється, що не можна вірити словам, навіть якщо вони лунають із Міністерства освіти і науки.
Що ми побачили проєкті нової типової освітньої програми?
Для закладів освіти з української мовою навчання варіанту А просто немає, а чотири інші варіанти – інтегровані курси. Замість повноцінних і цікавих предметів українська література і зарубіжна література, розробники ввели чотири інтегровані курси програм, яких ніхто ще не бачив. Крім того, підручники ще не створені, ці курси ніхто і ніколи не викладав і не було їхньої апробації. Як ви вважаєте шановний пане Міністре чи це правильно?
Тобто виходить, що заради невідомих результатів інтегрованих курсів потрібно спочатку зруйнувати все добре і корисне, що в нас було, викинути на вулицю половину вчителів-словесників, розпорошити українську літературу та зарубіжну літературу в інтегрованих курсах, знищити перспективні методики їх викладання? А що буде збудовано натомість? Вся Україна увійде в експеримент без апробації?
Ми розуміємо, що життя йде вперед, що реформи потрібні. Але розумні, продумані, зважені на підставі нашої традиції, а ще чесності, справедливості і порядності.
Ми хочемо поважати наше Міністерство науки і освіти України й співпрацювати. Ми хочемо довіряти словам, які дають вчителям працівники МОНу. Ми не хочемо чинити спротиву реформам, якщо вони корисні для освіти й держави. Але ми хочемо, щоб і нашу вчительську думку поважали, дослухалися до нашого досвіду, до биття учительських сердець, які щодня віддають себе дітям.
Ми, вчителі української літератури та зарубіжної літератури просимо дуже мало: ми не просимо додаткових годин, ми просимо виконати лише те, що обіцяли розробники стандарту і представники МОН під час громадських дискусій у червні 2020 року. Щоб у Типовій освітній програмі був чітко записаний вибір між викладанням окремих предметів: українська література та зарубіжна література, або інтегрованими курсами.
На сьогодні наші літератури в Проєкті Типової освітньої програми не мають навіть окремих рядків! Не мають вони й певної кількості годин.
Говорять, що #ЗЗСО будуть вирішувати розподіл годин і предметів. Але жоден директор не візьме на себе відповідальності запровадити українську літературу чи зарубіжну літературу, якщо на них не виділено певних граф і годин.
Ви, як людина освічена розумієте, що світ без книжок приречений. Україна без книжок може втратити мораль і свободу, а школа без предметів української літератури та зарубіжної літератури залишиться безбарвною і безнаціональною.
Подумайте пане Міністре чи готові Ви взяти на себе це рішення. Ми просимо про зустріч з Вами! Якщо Ви захочете зустрітися ми готові у будь-який момент.
За одну хвилину можна накреслити два рядки й розв’язати цю проблему!
