Одні вчаться, інші мучаться: як українські школярі отримують освіту на “дистанційці”
Хтось в очікуванні нової “дистанційки” згадує всі жахи минулорічної, хтось уже призвичаївся до освіти на відстані.
Від понеділка, 11 січня, більшість українських школярів повертається до дистанційного навчання. Школи вирішили, замість того, щоби через локдаун подовжити зимові канікули, навчати дітей удома. Хтось в очікуванні нової “дистанційки” згадує всі жахи минулорічної, хтось уже призвичаївся до освіти на відстані.
Так, восьмикласниця Єва значно підтягнула свої оцінки впродовж весняного карантину. На відміну од своєї молодшої сестри – п’ятикласниці Поліни, яка вчиться в тій самій школі. Дівчина відстала в навчанні. Вона не здатна зосередитися, постійно відволікається і взагалі не сприймає таке навчання серйозно.
“Одна вчиться, а друга на дистанційному, на жаль, мучиться”, – каже мати дівчат.
Із нею погоджується директорка однієї з київських шкіл. Пояснює, що у кожному класі є діти, які максимально ефективно вчаться на дистанційці, і ті, хто не вчиться взагалі. Наприкінці минулого року в її школі провели зріз знань, аби зрозуміти, як діти вийшли з випробування дистанційкою. Результати, каже, навіть показувати комусь не хочеться.
“Не вважаю, що його можна вважати адекватним, тому що діти не отримали потрібних знань. Нічого цікавого там нема. Чесно кажу. Погано”, – каже директорка.
Як пояснює освітянин Микола Скиба, насправді пандемія COVID-19 загострила проблему, яка вже давно непокоїла спеціалістів.
“Ми, принаймні, отримали чесний результат. Новий поділ світу буде не між багатими і бідними, він збережеться, але з’явиться нова прірва – між тими, хто здатен навчатися і тими, хто користується результатами навчання і тими, хто не здатен. Між тими, хто здатен створювати щось і тими, хто залишається на рівні користувача”, – каже він.
Освітній омбудсмен Сергій Горбачов каже зараз про цифрову компетентність і учнів, і вчителів: “Чи отримаємо ми за два-три роки дітей, які взагалі нічого не знають, нічому не навчилися? Це навряд. Бо діти навчилися тому, чому ми їх не планували вчити, але життя навчило”.
За його спостереженнями, за останні пів року цифрова грамотність зросла сильніше, ніж за всі роки незалежності. І цей прорив тільки підкреслив недоліки системи.
“Зміст освіти є несучасним, він є застарілим. Бо якщо дитина не розуміє, навіщо їй вчитися, ти їй хоч 10 гаджетів поклади – вона буде гратися”, – пояснює Сергій Горбачов.
Третьокласниця Саша вчиться в приватній столичній школі. Система навчання там налагоджена ідеально, але попри це, вчитися дівчинці – важко. Її мама каже, що другої дистанційки в їхній родині не витримають.
“Тоді, я думаю, ми будемо змушені просто підключати репетиторів окремо. Тому що ефективність школи катастрофічно впаде”, – каже мати школярки.
