Пандемія Covid19 поставила нас усіх перед новими викликами. Одним із них стало питання, як буде відбуватись вступна кампанія у 2020 році як для дітей з підконтрольної частини України, так і для дітей з тимчасово окупованих територій.
Зараз однією з найбільш обговорюваних та емоційних тем стала заява Володимира Зеленського щодо вступу для дітей з окупованих територій без ЗНО. У цьому контексті також важливо згадати, що 22 червня т. в. о. міністра освіти і науки Любомира Мандзій та заступник міністра освіти і науки Єгор Стадний під час онлайн-брифінгу надали роз’яснення щодо змін, які чекають на вступників із тимчасово окупованих територій (ТОТ) у 2020 році.
Вступ для мешканців ТОТ без ЗНО, про який заявив президент – що це означає?
Це означає, що в цьому році для дітей з ТОТ буде можливість вступати за спрощеною системою до будь-якого закладу вищої освіти (ЗВО) України.
Спрощена система для дітей з ТОТ існує не перший рік, але за цією системою можливий був вступ лише у визначений перелік ЗВО.
Під час вступу за спрощеною системою, а саме через освітні центри «Крим Україна» та «Донбас Україна», дитина складає 2 іспити (українську мову та історію України), після чого отримує документ про базову та повну загальну освіту. Після цього дитина складає профільний іспит в обраному закладі вищої освіти. Під час вступу за цією системою дитина може подати документи лише в один заклад вищої освіти на одну спеціальність. Отже, дітям з ТОТ потрібно скласти 3 іспити, і вони мають можливість подати документи тільки до одного навчального закладу.
Пільги, про які зараз всі говорять, – це «Квота 2», яка існувала для дітей з ТОТ Крим та міста Севастополь і якої не було для дітей з окупованих Донецької та Луганської областей. Квота 2 – це 20% від державного замовлення, і для кримчан конкурс на бюджетне місце проходив у межах цієї квоти. І якщо кількість заяв у межах цієї Квоти більше, ніж кількість бюджетних місць, то відбувається конкурс між ними. За цим посиланням є доступна інфографіка про те, як працює спрощена система.
Навіщо спрощена система? Чому для дітей з ТОТ створені якісь особливі умови, а не вступ через ЗНО, як для всіх інших?
Тут є декілька основних причин. По-перше, ці діти вже 6 років навчаються в зовсім іншому освітньому полі. Вони не вивчають у школах українську мову, літературу, історію України, у них навіть відрізняється система викладання математики. У них обмежений доступ до української середньої освіти, на відміну від дітей, які мають можливість фізично ходити в українські школи. По-друге, їхні освітні документи не визнаються, а отже, у них нема ні «свідоцтва», ні «атестата».
У зв’язку з цим у них є два шляхи. Перший – це навчатись дистанційно чи закінчувати екстерном українські школи. У зв’язку з карантином ми всі наочно побачили, як працює система дистанційної освіти. Тільки тут важливо додати, що всього цього обсягу онлайн уроків, які записали під час карантину, за 6 років не записали для дітей з окупованих територій. І якість дистанційного навчання для них всі ці роки була набагато гірша, ніж якість цього ж дистанційного навчання під час карантину для мешканців підконтрольної частини України.
До дистанційного навчання додаємо, що вони продовжують паралельно навчатись у школах на окупованих територіях, тобто в них подвійне навантаження.
Також наявні проблеми з інтернетом, не завжди працює скайп, учителі не завжди вчасно виходять на зв’язок тощо.
Крім того, може бути небезпечно афішувати, що ти навчаєшся дистанційно в Україні і збираєшся вступати до українського закладу вищої освіти. Також досить важко на місці знайти репетиторів з української мови та історії України (наприклад, у Криму говорити про події 2014 року як про окупацію – це кримінальна відповідальність, яка наступає з 14 років відповідно до так званих «законів Ярової».
У підсумку під час дистанційного навчання потрібно скласти все за минулі роки, а це понад 50 контрольних та ДПА за всі предмети 11 класу або екстернат, що передбачає понад 20 іспитів у формі ДПА за 9 та 11 класи.
І попри це все, діти йдуть цим шляхом, проходять ці кола пекла та вступають через ЗНО. Бо, і це важливо, при вступі через ЗНО для них був ширший вибір закладів вищої освіти (наприклад, довгий час при вступі за спрощеною системою були недоступні медичні навчальні заклади та навчальні заклади, які підпорядковуються Міністерству культури.
Другий шлях – якщо ти не закінчив дистанційно українську школу та не отримав документи про базову та повну загальну освіту. У цьому випадку доступний варіант вступу за спрощеною системою. Під час такого вступу для дітей наявні обмеження, про які ми писали вище.
Як приклад, у 2019 році з Криму цією системою скористалось лише 264 дитини (у попередні роки цифра була ще меншою).
Чому в цьому році держава приймає рішення розширити спрощену систему?
На нашу думку, основна причина в тому, що діти з окупованих територій не можуть виїхати, щоб скласти ЗНО.
Як приклад, до нашої організації звернення почались ще з травня і продовжуються досі з головним запитанням: як діти можуть виїхати, щоб скласти ЗНО. (Такі звернення також отримують багато організацій, які працюють з окупованими територіями).
Донедавна діти повинні були проходити двотижневу обсервацію (пізніше були внесені зміни, і діти, які їдуть на ЗНО, не повинні проходити обсервацію згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2020 р. №424.
Але є ще окупаційна сторона, у якої свої правила щодо перетину кордону. І діти, які в умовах окупації готувались до вступу, можуть втратити цю можливість. Залишитись ще на рік на окупованій території, жити ще рік в умовах жорсткої пропаганди, розчаровані, що їх підготовка до ЗНО виявилась нікому не потрібною і з відчуттям, що держава їх знову кинула.
Як думаєте, який відсоток спробує вступити знову наступного року? Саме тому рішення на цей рік дати можливість вступати за спрощеною системою до широкого кола університетів — це адекватне рішення, якщо ми хочемо витягувати своїх дітей з окупації. Якщо ми хочемо показати, що ми їх не кинули та не забули.
Можна часто почути й прочитати у соцмережах гнівні коментарії на кшталт «Нащо нам за них боротись?», «Всі, хто хотів виїхати, вже виїхали, і там «наших» не лишилось». Але ж багатьом не було куди виїжджати, тож вони залишились жити там, де є дах над головою, і це не означає, що вони зрадники. І на окупованих територіях є люди, які чекають повернення України.
Щодо дітей, то вони 6 років живуть в умовах жорсткої пропаганди і мілітаризації (це взагалі окрема тема). На момент окупації та початку війни їм було по 11-12 років. Вони дорослішали в окупації і при цьому вирішують готуватись та вступати до українського університету.
Їх треба в цьому підтримувати та працювати з ними тут. Бо саме вони – зв’язок між підконтрольною територією України і окупованою територією. Бо в них там лишаються друзі, родичі, яким вони будуть розповідати те, що дізнаються тут.
Якщо ми хочемо, щоб Україна знову була цілісна, то треба зберігати зв’язки, працювати над знищенням міфів, які там поширюються, та створювати тут агентів змін, які потім будуть повертатись та розбудовувати знову Україну на деокупованих територіях.
