facebook

Шість способів допомогти дитині полюбити навчання

Як зробити навчальний процес більш радісним і позитивним для дітей? Щоб знайти відповідь, варто сформулювати питання трохи по-іншому: як допомогти дітям отримувати від навчання радість і позитивні емоції? Подивімося правді в очі: багато хто з дітей сьогодні не любить учитися. Чому так відбувається?

 

lachende schulkinder schauen auf laptop

Справа не лише в українських школах чи навчальних програмах. Відомий американський когнітивний психолог Деніел Віллінґем стверджує, що подібна проблема є в багатьох країнах світу. Їй присвячена книга вченого «Чому діти не люблять школу?», видана в 2009 році.

Деніел Віллінґем стверджує, що діти мають задоволення від навчання, коли вони отримують досвід вирішення посильних навчальних завдань (наприклад аналізу художніх творів або розв’язання задач з математики). Учений доходить висновку: аби дитина полюбила вчитися, недостатньо зробити навчання веселим або, принаймні, не нудним. Тут задіяні когнітивні процеси, не пов’язані безпосередньо з радістю чи задоволенням.

Розгляньмо докладніше основні думки, викладені в книзі.

Чому діти не люблять школу?

Кожен учитель знає: існує безліч причин, через які діти можуть любити чи не любити школу. Наприклад, одні діти полюбляють ходити до школи, бо мають у класі багатьох друзів, а інші не люблять, бо з них глузують шкільні хулігани. Однак з погляду когнітивної психології важливим фактором задоволення від навчання є те, чи має дитина в школі постійну можливість виконувати завдання і чи захоплена вона цим процесом. Як же вчителі можуть забезпечити це дитині?

Переконайтеся, що ви ставите дітям посильні завдання
Під завданням у цьому випадку мають на увазі не тільки математичні задачі чи запитання, які ви ставите класу. Маємо на увазі будь-яку пізнавальну роботу, пов’язану з пошуком відповіді на проблемне питання. Це може бути аналіз вірша або написання твору на будь-яку тему.

Чтайте також:  12-річний термін здобуття освіти: дискусія триває

Зрозуміло, на пізнавальній роботі будується весь процес навчання, адже кожен учитель хоче, щоб його учні навчилися думати. Але, якщо ретельно не добирати матеріал, урок може перетворитися на суцільне пояснення вчителя. Учні в такому випадку не мають можливості виконувати завдання.

Переглядайте плани уроків, звертайте увагу на те, щоб приділяти достатньо часу пізнавальній роботі школярів. Як часто учні виконують завдання? Чи чергуються завдання з поясненнями? Чи передбачаєте ви ситуації, коли учні не розуміють завдання або просто намагаються вгадати правильну відповідь? Звертайте на все це увагу, коли плануєте уроки.

Прийміть той факт, що пізнавальні можливості учнів обмежені
Коли ви плануєте завдання для учнів, пам’ятайте, що їхні пізнавальні можливості не безмежні. Наприклад, якщо ви розповідаєте дітям про якусь історичну подію (про яку вони, ймовірно, чули) і ставите їм запитання, переконайтеся, що вони мають базові знання з цього питання. Інакше діти вважатимуть цю тему нудною. Якщо їм бракує базових знань, відкладіть вивчення цієї теми на більш пізній час.

Не менш важливо розуміти, що дитяча пам’ять теж обмежена. Дитина може утримувати в пам’яті обмежену кількість інформації. Пам’ять може перевантажуватися через складні інструкції, велику кількість не пов’язаних між собою фактів, довгі логічні ланцюжки або застосування щойно вивчених складних концепцій до нового матеріалу.

Якщо ви розумієте, що перевантажує пам’ять учнів, виправити цю проблему просто. Пояснюйте матеріал у повільному темпі й використовуйте допоміжні інструменти, наприклад, записуйте частину матеріалу на дошці.

Пояснюйте завдання, які ви ставите перед учнями
Як зробити навчальні завдання цікавими для дітей? Найпоширеніший спосіб – зробити їх актуальними. Це дійсно буває виправдано, але не весь матеріал шкільної програми можна зробити актуальним для учнів. Уявіть, що одні діти в класі люблять грати в футбол, інші колекціонують картки із супергероями, треті грають на фортепіано, четверті захоплені танцями… Дуже складно дібрати матеріал, який буде актуальний для всіх. Якщо ви згадаєте на уроці ім’я популярного співака, це викличе хвилинне пожвавлення в класі, та не більше. Справжній інтерес до матеріалу виникає, коли ми бачимо завдання, яке, як ми вважаємо, можемо виконати.

Чтайте також:  Щоб стати вчителем, буде необхідно пройти інтернатуру

Але якими мають бути запитання, щоб діти хотіли знайти відповіді на них? Учителі звикли розглядати шкільну програму як набір знань у різних сферах. Вони хочуть, щоб учні знали закони фізики, дати та причини історичних подій тощо. Іноді здається, що вчителі настільки прагнуть отримати відповіді, що не приділяють достатньо часу роз’ясненню запитань. Однак з погляду когнітивної психології, саме запитання здатні викликати інтерес до навчання. Готові відповіді не приносять ніякої користі.

Плануючи урок, учителі зазвичай починають зі знань, що їх учні повинні засвоїти до кінця уроку. Після цього подумайте, яким може бути ключове питання до цієї теми. Як сформулювати це питання, щоб воно було не дуже складним для учнів і викликало в них інтерес?

Коли варто спантеличити учнів?
Учителі часто намагаються зацікавлювати учнів за допомогою питань, наочної демонстрації або незвичайного факту. У кожному з таких випадків учитель ставить перед собою мету спантеличити учнів і тим самим викликати в них цікавість. Це, звісно, приносить користь. Але такий прийом можна використовувати не тільки на початку уроку, але й після того, як ви розглянули основні поняття.

Наприклад, учителі часто демонструють у молодших класах такий експеримент: кладуть палаючий аркуш паперу в пляшку з широким горлом, а варене яйце – зверху на горлечко пляшки. Як папір згорить, яйце затягне всередину пляшки. Якщо учні не знають фізичних законів, які лежать в основі цього досліду, вони здивуються. Але таке здивування буде короткочасним і не викличе в них інтересу до фізичних законів.

Чтайте також:  Моя позиція незмінна – щеплення необхідно робити всім, – освітній омбудсмен

Учитель може також провести цей експеримент після пояснення, що тепле повітря розширюється, а холодне стискається, і таким чином утворюється вакуум.

Якщо демонстрація спантеличить дитину до того, як вона отримає пояснення, то впродовж уроку вона матиме задоволення від виконання завдання. Тому урок варто починати саме з експерименту.

Змінюйте темп уроку
Упродовж уроку увага учнів розсіюється – це неминуче. Це відбувається й тоді, коли вчитель спантеличує дітей експериментом або несподіваним фактом. Але хороша новина в тому, що увагу дітей можна повернути назад. Дітей залучають будь-які зміни в класі. Наприклад, якщо за вікном почнеться якийсь шум, усі учні обернуться до вікна. Тому для того, щоб повернути увагу класу, потрібно змінити тему, використати новий вид діяльності або змінити темп уроку. Плануйте такі зміни темпу і стежте за увагою учнів, щоб зрозуміти, коли вам потрібно щось поміняти.

Записуйте свої досягнення
Розв’язання задач приносить учням задоволення від навчання. При цьому завдання має бути досить простим, щоб бути до снаги учням, і досить складним, щоб вони докладали певних розумових зусиль для пошуку відповіді. Знайти таку золоту середину буває непросто. Найкращий помічник у цій справі – досвід: продовжуйте застосовувати те, що працює, і позбавляйтеся від усього, що не приносить результатів. Однак ви навряд чи зможете згадати, наскільки добре спрацював той чи інший прийом на уроці, рік потому. Тому краще записувати свої вдалі педагогічні прийоми. Байдуже, у якій формі робити записи, головне – зробити це звичкою.

Джерело.


Повернутись вверх