Роботу з агресією учнів треба починати з діагностики агресивності та обговорення результатів.
З кожним роком серед школярів все частіше спостерігаються випадки жорстокості. Агресивність дитини може проявлятися як вдома, так і в садочках та у школах. Наразі в кожному класі є такий учень, який проявляє ознаки агресивної поведінки і педагоги повинні цьому приділити неабияку увагу.
Що таке агресія? Чому вона виникає? Як її діагностувати та що з нею робити?
На ці запитання відповіла Олена Литвиненко, кандидатка психологічних наук та когнітивно-поведінкова психотерапевтка:
Агресія зазвичай асоціюється з чимось негативним та руйнівним. Переважно воно так і є, але не завжди.
Психотерапевтка зазначила у визначенні агресії безліч підходів:
- Агресія як поведінковий прояв, спрямований на заподіяння шкоди (залежно від того, з яким видом агресії ви стикаєтесь, залежить ваша поведінка).
- Агресія як об’єкт потреб, мета та мотив поведінки.
- Агресія як властивість особистості, внутрішня готовність до агресивних дій (серед набору своїх рис людина має в запасі й агресивність. Те, як вона проявиться залежатиме від самої людини та її оточення: комусь дістанеться підвищена емоційність, комусь тривожність, а комусь агресивність).
- Агресія як психічний стан, що обумовлює ставлення до інших.
- Агресія як інстинктивна поведінка (так, в ситуаціях сильного страху та стресу, в людини є три варіанти поведінки: якщо мені щось загрожує я можу або втікати, або завмерти, або нападати).
Агресивна поведінка сама по собі не виникає, її появі передують такі причини
- слабкість нервової системи (надзвичайна чутливість до зовнішніх стимулів);
- фізичне виснаження (найвитриваліша нервова система почувається слабкою через шквал емоцій, які утворюють безліч переживань);
- імпульсивність (пов’язана зі слабкістю, коли не може втриматись від реакцій);
- захисна поведінка (коли ми відчуваємо небезпеку ми можемо атакувати, втікати, завмирати);
- прагнення до самоствердження;
- заміщення інших емоцій;
- вікова нормативність.
Діагностика агресивності й обговорення результатів з учнями є початком роботи з агресією
Олена Литвиненко зазначила, що робота з агресивним станом школяра повинна відбуватись на трьох рівнях :
1. Когнітивному (робота з думками);
2. Афективному (робота з емоціями);
3. Поведінковому (робота з поведінкою).
До когнітивного рівня містить роботу з когніціями.
Когніції – це процес, пов’язаний з отриманням знань, їх перетворенням, фіксацією, запам’ятовуванням, видобуванням із пам’яті та використанням.
На афективному рівні відбувається робота з емоціями. Для того, аби утилізувати агресію дитини потрібні “шумні вправи”, наприклад: “Гонитва за кульками”, “Снігові битви”, “Заземлення”, “Переключення”, “Дистанціювання”.
Поведінковий рівень являє собою роботу з підкріпленням: ми або заохочуємо, або не заохочуємо потрібні форми поведінки від людини.
Підкріплення поділяються на:
позитивні й негативні;
регулярні та нерегулярні.
Спікерка наголосила, що під час діагностики агресивності рекомендує використовувати методику практичної роботи з дитячою та підлітковою агресивністю, яка має назву “Опитувальник рівня агресивності Басса-Дарки”. Цією методикою користується й сама психотерапевтка.
Аби дізнатись більше інформації про таку методику, як із нею правильно працювати та детальніше ознайомитись із “шумними вправами”, пропонуємо переглянути цікавий та корисний вебінар Олени Литвиненко, де ви дізнаєтесь багато дієвих порад.
