Неприємних індивідуальних бесід менше в тих ЗЗСО, де над розвитком педагогічних компетентностей батьків активно працюють педагоги.
Наразі однією з найактуальніших проблем в Україні є залучення здобувачів загальної середньої освіти до занять у групах продовженого дня. Як ефективно організувати роботу з учнями у ГПД? Чим вона може бути корисною і цікавою для дитини? Відповіді на ці запитання знає Олег Клокар, доктор економічних наук, доцент, професор кафедри педагогіки, психології та менеджменту.
Ігри в групі продовженого дня повинні відповідати таким психолого-педагогічним умовам:
- Сприяти зміцненню колективу.
- Мати пізнавальне значення.
- Активізувати громадську позицію учнів.
- Забезпечувати долю в грі переважної більшості учнів.
- Створювати умови для індивідуальної та групової творчості.
Багато залежить й від ігрової позиції викладача. Своєю чергою, він повинен дотримуватися таких напрямів у роботі:
- реалізовувати наявний ігровий план (до гри педагог повинен ставитися досить серйозно та на одну годину гри зрікатися своєї звичної авторитарної позиції);
- виявляти прихильне ставлення до учнів, бути відкритим, сприйнятливим й трохи інфантильним;
- сприяти формуванню переконаності в необхідності ігрової поведінки;
- швидко переходити від реального до ігрового плану через гумор чи байки;
- демонструвати широкий діапазон ігрових прийомів.
У цьому випадку ігрова позиція викладача сприятиме реалізації основних функцій: гуманізації взаємин вихователя ГПД з учнями; підвищенню творчого потенціалу колективної діяльності; економії нервових витрат учителів й учнів; забезпеченню гнучкої поведінки педагога.
Розвивальні ігри характеризуються тим, що містять готовий ігровий задум, ігровий матеріал та правила спілкування й наочних дій. Все це визначається метою гри, тобто тим, для чого ця гра створена, на що вона спрямована.
Мета гри завжди має два аспекти:
- пізнавальний (чому ми повинні навчити дитину, які способи дії з предметами хочемо їй передати);
- виховний (які способи співпраці, форми спілкування і відношення до інших людей варто прищепити дітям).
В обох випадках мета гри повинна формулюватися не як передача конкретних знань, умінь та навичок, а як розвиток певних психічних процесів чи здібностей дитини.
Поради від керівників громадсько-активних закладів загальної середньої освіти Київщини щодо проведення індивідуальної бесіди з батьками:
- Важливе завдання, яке має поставити класний керівник перед собою, запрошуючи батьків на індивідуальну бесіду, – не лише поінформувати, а й налагодити партнерські стосунки з батьками.
- Для цього варто розпочати розмову з приємної речі й упродовж бесіди з батьками не порівнювати їхньої дитини з ровесниками.
- Конструктивна індивідуальна бесіда передбачає існування трикутника «учень-педагог-батько/мати» (що кожна зі сторін може зробити для подолання проблеми) й обов’язкового зворотного зв’язку.
- Індивідуальну бесіду найкраще проводити у спеціальній батьківській кімнаті/батьківському куточку, де можна вільно порозмовляти, не хвилюючись за те, що конфіденційну інформацію хтось почує.
Досвід свідчить, що неприємних індивідуальних бесід менше в тих закладах загальної середньої освіти, де над розвитком педагогічних компетентностей батьків активно працюють педагоги.
Щоб дізнатись більше про те, як ефективно організувати роботу з дітьми у групах продовженого дня, долучайтеся до перегляду актуального вебінара від спікера “Всеосвіти” Олега Клокара.
