facebook

Енелятко без лапок – не помилка: розбір радіодиктанту Лариси Масенко

Наукова консультантка цьогорічного Радіодиктанту національної єдності Лариса Масенко розібрала найбільш дискусійні моменти тексту.

 


В ефірі програми «Пряма мова» докторка філологічних наук Лариса Масенко спершу відповіла на закиди щодо «недостатньої українськості» цьогорічного тексту. За її словами, те, що в тексті немає слів «Україна» чи «український», зовсім не свідчить, що він не про Україну. Згадки про британську письменницю Джоан Ролінг та американського інженера Ілона Маска лише показують, що Україна не відстає від світового прогресу та його надбань, зазначила Лариса Масенко.

Річ у тім, що весь радянський період був спрямований на те, щоб випхати українську мову та культуру і зробити її сільською, не допустити в міста. І міста активно зросійщувалися, а українська культура спеціально зводилася до сільської. І, на жаль, оцей стереотип часом і досі впливовий. То чому такі тексти, як цей, важливі? Вони показують, що українська культура сучасна, що українська мова може висловити всі найсучасніші і проблеми, й інновації.

Я вважаю, що це набагато краще, ніж просто патетика про «рідну неньку Україну».

Так, наприклад, про приналежність диктанту до української культури свідчить слово «енелятко». Цей новотвір автора диктанту Івана Малковича з’явився в українському культурному просторі ще у 90-х роках, коли вийшла славнозвісна «Абетка», яку він й упорядковував.

Чтайте також:  Освітній омбудсмен пропонує Кабміну зустрітися з директорами, педагогами та батьками

 

З цим словом, до речі, у багатьох виникли проблеми під час написання диктанту. Частині людей воно було невідоме, і вони навіть не могли зрозуміти, звідки воно походить. Дехто подумав, що це слово утворене від «Еней», хоча насправді воно походить від абревіатури «НЛО», про що можна здогадатися з тексту диктанту.

Коли оприлюднили текст, дехто здивувався, що це слово було написано в лапках. Наприклад, співавторка «ПРОмовних витребеньок» Юлія Вишницька зазначила, що якби слово стояло в називному відмінку, було б зрозуміло, що варто поставити лапки. Лариса Масенко ж зазначила, що під час перевірки вирішили не вважати відсутність лапок помилкою.

Ще один спірний момент в диктанті – тире в останньому реченні другого абзацу:

Це він підсунув нам гаджети, щоб ми змогли колись забрати з собою на інші планети свої улюблені книжки, музику, фотографії, картини, – бо як інакше вдалося б це зробити?

В цьому реченні тире – інтонаційне, відмітила Лариса Масенко. Воно увиразнює протиставлення питальної частини речення. Але відсутність цього знаку теж не мають зараховувати до помилок, сказала мовознавиця. Вона також зазначила, що розібратися в таких знаках пунктуації допоможе «Пунктуаційний словник-довідник» Зеновія Терлака.

Чтайте також:  Уряд ухвалив Концепцію розвитку сфери штучного інтелекту

Хвилю запитань від мовців здійняло слово «ґаджет», адже за новим правописом у новозапозичених словах з g маємо писати та вимовляти г. Лариса Масенко вважає, що питання щодо цього слова треба спрямовувати до тих мовознавців, які займаються мовною нормою та причетні до укладення нового правопису, зокрема. Лінгвістка впевнена, що це їхнє недопрацювання, адже такі слова вже вкорінилися у мовленні українців саме з літерою ґ: «ґаджет», «ґуґл», наприклад. В такому варіанті вони трапляються і в художніх та публіцистичних текстах.

Виходить, що вживання слова розбігається з чинним правописом. Може цей диктант змусить мовознавців унормувати це, – вважає Лариса Масенко.

Серед тих, хто писав диктант, було багато обговорень й щодо правил милозвучності мови в диктанті. Зокрема, Олександр Авраменко відмітив, що у реченні «І ось, напевно, вже аж тоді й запанує ера електронної книжки» варто було б написати «уже».

Лариса Масенко вважає, що це надмірне нормалізаторство. Зокрема, вона наводить слова ще одного відомого мовознавця Костянтина Тищенко про те, що правилом милозвучності не можна керуватися так категорично.

Не будемо ж ми Шевченка виправляти: «Все йде, все минає — і краю немає».

Лариса Масенко впевнена, що прискіпливе та бездумне дотримування цього правила може інколи й нашкодити милозвучності мови.

Чтайте також:  Цього року старшокласники не підуть до школи: мер Франківська розповів, як навчатимуть школярів


Повернутись вверх