Правильно чи вірно, виняток чи виключення: 10 мовних порад від мовознавця Олександра Пономарева
Нещодавно помер український мовознавець Олександр Пономарів, який усе своє життя навчав українців говорити грамотно. До прикладу, чи знаєте ви як правильно сказати: добрий день чи доброго дня, виняток чи виключення тощо.
Тому видання “Освіторія” поділилося кількома порадами про найпоширеніші мовні помилки із його книжки “Культура слова: мовностилістичні поради”.
10 мовних порад від Олександра Пономарева
Виняток і виключення
Слова “виняток” і “виключення” часто плутають і вживають «виключення із правила» або «виключний випадок». Натомість це не зовсім правильно.
Так, Олександр Пономарів пояснив різницю між цими словами так: виключення – це усування, припинення дії, наприклад — виключення зі списку, виключення з інституту, виключне право (право, що поширюється на певний об’єкт). А виняток — це відхилення від правила чи чогось звичного, тому: виняток із правил, виняткова мужність, виняткові умови тощо.
Дякуючи і завдяки
Слово “дякуючи” в українській мові є дієприслівником, і він означає “висловлюючи подяку”. Наприклад, “Співачка кілька разів виходила на сцену, усміхаючись і дякуючи слухачам за увагу”.
А коли йдеться про допомогу чи підтримку, правильно вживати: завдяки підтримці, завдяки допомозі, завдяки умовам.
Доброго дня чи Добрий день
Професор Пономарів наголошує, що традиційне українське привітання, це “Добрий день”, “Добрий вечір”, а вже у неформальному спілкуванні можна сказати “добридень”, “добривечір”. Натомість, за словами Пономарева, “доброго дня”, вигадали мудрагелі, і така форма не притаманна українській мові.
Навчальний, а не учбовий
Люди доволі часто вживають “учбовий заклад” чи “учбовий посібник”. Проте, “учбовий” – це спотворене і запозичене слово з російської мови, адже в українській мові не існує слова “учба”. Тому правильно вживати навчальний план, навчальний заклад.
Окрім того, мовознавець запевняє, що абревіатура “вуз” вищий учбовий заклад, також калька, тому Пономарів радить вживати “виш” – вища школа.
Незважаючи і не дивлячись
“Незважаючи” в українській мові вживається тоді, коли людина хоче сказати про події, явища чи обставини, усупереч яким відбувається дія.
Наприклад, “піти на прогулянку, незважаючи на негоду”, або “об’єднатися, незважаючи на різні погляди”. “Не дивлячись” доречно казати у реченні: “Хлопчик біг щодуху, зовсім не дивлячись собі під ноги”.
Правильно чи вірно
“Правильно” – це так, як вимагають правила, тобто, безпомилково. Наприклад, правильна відповідь, правильна вимова, правильно написати. “Вірно” – це синонім до слів “віддано”, тому вірно любити, вірний друг, вірно служити своїй справі тощо.
Що, який, котрий
Професор Пономарів вважає, що немає підстав робити якийсь розподіл, адже займенники “що” і “який” є рівноправними. Пригадайте рядок із народної пісні: “Їдь же, братику, до дівчиноньки, що тебе чекала”.
Також філолог відзначає особливим займенник “котрий”: він позначає відтинок часу — котра година.
Давати спокій, а не залишати у спокої
“Залишати у спокої” – це теж калька з російської мови. Мовознавець радить вживати український оригінальний фразеологізм “давати спокій”.
Мати рацію, а не бути правим
“Рація” – походить від лат. ratio — підстава, обґрунтування, слушність, причина. Запозичення цього слова в українську з латини свідчить про широку обізнаність українців. Тому, якщо хтось каже щось слушне, правильно вживати “Ви маєте рацію” або “Ваша правда”. Слово “правий” в українській мові означає справедливий, безгрішний.
Компанія і кампанія
Ці слова звучать дуже подібно, але насправді вони дуже віддалені за значенням.
- Кампанія походить від французького слова campagne – “похід” і “рівнина”. Воно означає сукупність заходів для виконання певного завдання. Наприклад, передвиборча кампанія.
- Компанія – від італійської compagnia (початково назва загону солдатів, які “їдять разом”) це група осіб, яких об’єднує спільний інтерес чи справа.
Що відомо про Олександра Пономарева?
Він народився у Ростовській області та навчався у російській школі. До Києва Олександр приїхав із бажанням вивчати літературну українську мову в університеті Шевченка, але зміг вступити лише на російську філологію.
Тому українську опанував самотужки і навіть змінив зросійщене написання свого прізвища на питомо українське — Пономарів.
