Початкові школи можуть перестати існувати: у Раді готують нову освітню реформу
Новий закон може залишити дітей без навчання
Українців обурив новий законопроєкт №13120, який Верховна Рада вже зареєструвала. І хоча його подають як спробу вдосконалити систему формування мережі ліцеїв, насправді для багатьох це звучить як вирок — особливо для маленьких шкіл у селах і громадах з невеликою кількістю дітей.
Як пояснив у коментарі для “Нової української школи” заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин, серед головних викликів, окрім організаційної структури, є також проблема наповнюваності класів. За його словами, існує межа, нижче якої зменшення кількості учнів призводить до профанації навчального процесу.
Колебошин зазначив, що компроміс щодо початкової школи автоматично вплине на інші положення проєкту: «Початкова школа і похідна від цього норма — це заборона фінансування закладу, який не відповідатиме вимогам. Якщо знайдемо компроміс — ця заборона знімається. Друге важливе питання — це кількість дітей. Це теж простір для пошуку компромісів».
Згідно з чинною редакцією законопроєкту, мінімальна наповнюваність ліцею має складати щонайменше три паралелі по 96 учнів. Якщо навчальний заклад не відповідатиме цим критеріям, його фінансування здійснюватиметься не за рахунок державного бюджету, а з місцевого.
Водночас у парламенті вже зареєстровано альтернативний законопроєкт №13120-1. У ньому передбачено можливість функціонування початкової школи в межах академічного ліцею, що є компромісною моделлю для багатьох регіонів, де складно забезпечити велику кількість учнів.
Як наголосив Сергій Колебошин, найбільше дискусій викликають саме показники кількості класів і учнів, адже це поняття є доволі гнучким. У контексті профільної старшої школи йдеться про формування окремих навчальних груп — наразі їх передбачено 12, відповідно до визначених міністерством напрямів профілізації.
Також він зауважив, що громадам необхідно визначитися з пріоритетами: зберігати школи у звичному форматі чи об’єднувати ресурси задля забезпечення якісної освіти. Не виключено, що після другого читання законопроєкт може бути змінений — зокрема, в частині зменшення мінімально допустимої кількості профільних груп у старшій школі.
Загалом, автори законодавчих ініціатив підкреслюють необхідність впровадження гнучкого підходу з урахуванням регіональних особливостей та готовності громад до змін. Остаточне рішення залишатиметься за парламентом, який має врахувати як фахову експертизу, так і суспільні настрої.
