Рішення, яке ухвалює підліток сьогодні, буде оцінено лише в майбутньому, зазначила психологиня.
Танцівник чи юрист? Учитель чи архітектор? Ким бути в майбутньому та як вірно обрати професію, щоб не жалкувати? Для кожної людини такий вибір у житті дається не легко, а особливо – підліткам. Хтось з них довго сумнівається у своєму виборі, а хтось точно знає, який фах варто обрати.
Але те, що актуально сьогодні може виявитись застарілим через 3-5 років. Якщо ж світ так невпинно змінюється, а нові професії з’являються ледь не щодня, як підлітку обрати серед сотні можливостей саме своє? У цьому допоможе ефективна профорієнтаційна діагностика, яка направлена на те, аби дитина зрозуміла свої сильні сторони та змогла розпочати шлях, опираючись на свої інтереси та здібності.
Як правильно проводити профорієнтаційну роботу з учнями та на що варто акцентувати увагу – розповіла психотерапевтка та клінічна психологиня Наталія Євсейчик.
Експертка тривалий час цікавиться темою профорієнтації та довгий час досліджувала, яка країна це організувала найкраще. На її думку, саме канадський підхід є найбільш актуальним, бо він спирається на діагностування інтересів та здібностей, мотиваційної сфери підлітка.
Не можна використовувати лише одну методику, бо вибір професій – це складна і довготривала тема, а доцільність та правильність рішення, яке ухвалює підліток сьогодні, буде оцінено лише в майбутньому, – розповіла психологиня.
За її словами, тест на визначення інтересів та здібностей дитини є дуже інформативним, бо частіше за все підлітки не знають, в чому вони сильні й що їх цікавить. Вони бояться, сумніваються у собі. Тож психологу важливо показати, що кожен учень володіє цими індивідуально-психологічними особливостями.
Часто до мене приходять на консультацію діти, яким самим цікаво про себе щось дізнатись. А є підлітки, яких змусили прийти батьки, бо вони за це заплатили. Важливо розуміти, якщо ми підходимо до особистості комплексно і дивимось на неї з різних боків – це означає, що ми унеможливлюємо механізм від механічного проставляння галочок і бездумного читання запитань з діагностичних методик. Бо в результаті психолог побачить відсутність будь-якого інтересу або виражені всі та ще й на однаковому рівні, – зазначила Наталія Євсейчик.
Експертка запевнила, важливо продемонструвати дитині, що її результати діагностики можуть бути невірогідними. І якщо підліток просить не розголошувати батькам інформацію, потрібно прислухатись до його думки та цього не робити. Інакше він втратить до психолога довіру й більше на прийом ніколи не прийде. У такому разі батькам необхідно запропонувати провести консультацію, як їм допомогти своїй дитині визначитись із професією, але без натяків на її отримані результати.
Не менш важливою складовою профорієнтаційної роботи є саме консультування.
Коли підліток приходить на прийом, він приносить із собою певний запит. Задача психолога – зрозуміти, чого саме хоче ця особистість та допомогти розв’язавати його проблему, – зазначила спікерка.
Якщо ж підліток уже визначився зі своєю професією і тестування це підтвердило, психолог завершує консультацію порадами, де саме учень може реалізувати себе в 7-8 класі.
Однак є діти, які ще сумніваються у своєму виборі. Психологу потрібно зрозуміти, у чому причини такого вагання. Це може бути страх, низька самооцінка, авторитарні батьки, незнання про себе, зазначила експертка:
Необхідно пояснити дитині, що її вагання є природними. Те, що з нею відбувається – це не унікальне явище.
Загалом у кожній маленькій особистості завжди приховуються таланти, які потрібно допомогти розкрити, а ще важливо – підтримати її прагнення займатися тим, що їй приносить насолоду.
Якщо тема профорієнтації вас дуже зацікавила й ви бажаєте отримати більше цікавої інформації, неодмінно перегляньте вебінар Наталії Євсейчик та замовляйте сертифікат з підвищення кваліфікації!
