Які зарплати отримують вчителі та чи планується їх підвищення у Держбюджеті 2025
Рада схвалила Держбюджет на 2025 рік
Заробітна плата в освітній галузі наразі лишається серед найнижчих в Україні, менше за педагогів отримують хіба що працівники бібліотек, музеїв та інших закладів культури. З огляду на проєкт Держбюджету на 2025 рік, який 19 листопада схвалила Рада, здається, суттєвого підвищення виплат й не планується.
“Телеграф” порівняв статистичні дані, інформацію від органів влади та поспілкувався з педагогами, щоб з’ясувати, скільки реально за свою роботу отримують представники цієї професії.
В регіонах зарплати вчителів можуть відрізнятися
Цього року зарплата вчителів мала бути підвищена двічі – з 1 січня на 10,4%, а з 1 квітня – ще на 12,6%, щоб вийти зрештою на середню цифру 16 тис. гривень. Але фактично зміни у виплатах відбулись тільки один раз – на початку року, й то не ті, на які розраховували освітяни. Сталося це тому, як наголошували у Профспілці працівників освіти й науки, що був переглянутий лише розмір мінімальної заробітної плати (спочатку до 7 100, а потім до 8 000 гривень), а посадовий оклад працівника I тарифного розряду лишився незмінним – 3 195 гривень, хоча мав зрости до 3 600, а в ідеалі повинен би бути не нижчим від мінімалки. Й саме цей показник є важливим, адже до нього прив’язані розрахунки виплат педагогам.
У Міністерстві освіти та науки України у відповідь на запит “Телеграфу” підтвердили, що квітневе підвищення виплат “мало відбуватися в межах загального підвищення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду і відповідної зміни усієї єдиної тарифної сітки”. Але не відбулось, бо відповідне рішення за поданням Мінфіну не ухвалив уряд.
При цьому в Міносвіти наводять такі середні розрахункові заробітної плати (без податкових вирахувань – ПДФО й військового збору, а це відповідно 18%+1,5%):
для молодого вчителя без категорії та з малим стажем роботи – 10 789 грн;
для вчителя першої категорії – 14 255 грн;
для вчителя вищої категорії – 15 196 грн;
для директора 18 838 грн.
Якщо порівнювати ситуацію з виплатами заробітної плати в різних регіонах, то тут є певні відмінності. Наприклад, в Департаменті освіти та науки Харківської ОДА у відповідь на запит “Телеграфу” повідомили:
вчитель без категорії та з малим стажем роботи після оподаткування в середньому отримує – 9 000 грн;
вчитель першої категорії – 11 170 грн;
вчитель вищої категорії – 13 778 грн,
директор навчального закладу – 15 884 грн.
На Львівщині демонструють, що зарплата педагогів залежить від типу закладу, в якому він працює. Так, якщо вчитель-початківець у звичайній школі отримує 9000 грн, то в гімназії чи ліцеї це вже буде 9818 грн, а в спецзакладі загальної середньої освіти 11 046 грн. Вчитель першої категорії матиме відповідно 11 967,5 грн, 13 055,4 грн та 14 687,3 грн. Вчитель вищої категорії – 14 598 грн, 15 835 грн та 17690 грн, натомість директори навчальних закладів отримують 15 000, 16 3000 та 18 000 грн.
А в Запорізькій області вирішили цього року ввести 25-відсоткову доплату за роботу безпосередньо в навчальних закладах, що перегукується з планами МОН максимально повернути дітей за парти в рамках програми “Школа офлайн”. При цьому на питання нашого видання до Міністерства, чи не планується поширити такий досвід на інші регіони, у відомстві відповіли, що такі заохочення – це місцева ініціатива й компетенція місцевих органів самоврядування.
В МОН не бачать масового звільнення вчителів
Самі вчителі в умовах повномасштабної війни стикнулись з новими викликами, які пов’язані в першу чергу з безпековими питаннями. Адже мало того, що потрібно, як й раніше, зацікавити учнів, а й забезпечити безперервність навчального процесу, бо уроки часто перериваються тривогами, при цьому регулювати навантаження, адже через нічні обстріли міст діти мають проблеми зі сном, що впливає на їхній фізичний та психоемоційний стан.
При цьому освітяни наголошують, що попри наявність купи надбавок (за вислугу років, класне керівництво, престижність посади, за перевірку зошитів тощо), які мали б значно покращувати кінцевий результат, вони в реальності не дають бажаного ефекту, й при значному навантаженні на руки вчителі отримують небагато.
– За умови роботи на ставці, тобто якщо вчитель має 18 навчальних годин на тиждень, стаж – 10 років, відповідну категорію й ще класне керівництво, то він може отримувати 12-13 тис. гривень на місяць, – наводить приклад вчителька одного з ліцеїв Києва. – Зарплата може бути більшою, якщо взяти більше годин (але є обмеження відповідно до трудового законодавства), але це стосується, наприклад, лише тих, хто викладає математику чи іноземну мову. Бо з такими предметами як етика чи основи здоров’я – це неможливо. Загалом рівень зарплати, яку зараз отримують вчителі, не є достатнім. На мій погляд, в столиці педагоги мали б отримувати від 30 тис. гривень.
– “Голі” оклади тримаються в межах від 6,3 до 8,5 тис. гривень. А якщо вчитель не має класного керівництва і працює лише на ставку (або має навіть менше навчальних годин), то після оподаткування зовсім сумно виходить, – говорить Олена, що працює заступником директора в одній зі шкіл Херсонщини. – В цьому випадку їм ще мають доплачувати до мінімального розміру заробітної плати. Звісно, передбачені різні доплати, надбавки, премії. Й вони є, якщо обсяг субвенції дозволяє і засновник навчального закладу зацікавлений у мотивуванні вчителів. Але спілкуюся з колегами з різних куточків України, так вони скаржаться, що навіть обов’язкові доплати, такі, як за перевірку зошитів, зняли.
– Якщо говорити про надбавки, то доплата за класне керівництво не коштує витраченого часу поза уроками, а він потрібен в тому числі на заповнення великої кількості паперів, – додає Тетяна, що 18 років викладає англійську в одному з ліцеїв Харкова. – Та сама історія і з категорією, у мене – перша, а це лише плюс 200 гривень. Загалом всі ті підвищення, про які звітують посадовці, абсолютно не відчутні, бо після вирахування податків і військового збору, різниця виходить просто мізерна. От уявіть собі, що ви працюєте по 10 годин на день, а отримуєте 9-10 тис. гривень. Бо це тільки офіційно у вас робочий час до 14-15 години насправді крім уроків є ще наради, семінари, курси й ще 2-3 години займає перевірка домашніх завдань. Зараз багато хто з вчителів звільняється, в тому числі й через низький рівень оплати.
Про звільнення колег учителі говорять й в публічному просторі, наприклад, про це йдеться у пості вчительки з історії Марини Воротило. Вона пише, що влітку десятки, а то й сотні вчителів показово прощались зі школою, в тому числі через низьку зарплату. Й на додачу наводить приклад вакансії прибиральниці, в якій зазначена більша сума, ніж в реальності отримують педагоги.
При цьому в МОН, навіть зазначаючи, що в країні стало у порівнянні з минулим навчальним роком на 319 менше навчальних закладів (кількість зменшилась з 12 592 до 12 273), констатують зростання кількості учителів – їх стало більше на 973 (348 725 учителя на кінець 2023/2024 навчального року до 349 698 учителів на початок 2024/2025 навчального року).
Така позитивна динаміка виглядає дивною ще й в контексті заяв міністра освіти Оксена Лісового, який говорив про дефіцит вчителів. Зокрема, фахівців у математиці, інформатиці та англійської мови.
Зарплату підвищувати треба, але грошей немає
Питання, якою ж буде зарплата вчителів в новому 2025 році, наразі відкрите. Чи йтиметься про збільшення неясно, при тому, що навіть цього року її рівень піде вниз, адже з 1 жовтня в України збільшились податки, в тому числі військовий збір зріс з 1,5 до 5%. При цьому освітянська профспілка нагадує, що з 2023 року не виконується ст. 61 Закону України “Про Освіту”, якою визначено: “посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат”. Станом на зараз це 24 тис. гривень. Для забезпечення такого рівня потрібно додатково 270 млрд гривень. Цю цифру, за даними “Інтерфакс-Україна”, міністр освіти назвав минулої п’ятниці під час години запитань до уряду у Верховній Раді й наголосив, що, звісно, таких коштів немає. Й у МОН є кілька сценаріїв підвищення виплат освітянам. Наприклад, для поетапного потрібно хоча б 80 млрд гривень, але і їх ще потрібно знайти.
– Попри повномасштабну війну й значні видатки на оборону й попри те, що в школах зменшується кількість учнів, уряду вдалося закласти в проєкт бюджету такий же розмір освітньої субвенції, що й у 2024 році, – повідомили в МОН у відповідь на запит “Телеграфу” щодо перспектив перегляду зарплат. – Нині зарплати педагогів уряд оплачує з надходжень від міжнародних партнерів, тому збереження розміру освітньої субвенції — важливий і складний крок. Оскільки проєкт державного бюджету на 2025 рік перебуває в процесі опрацювання Верховною Радою України, про можливі зміни в розмірі освітньої субвенції говорити зарано.
В цілому видатки на освіту наступного року відповідно до проєкту Закону України “Про державний бюджет на 2025 рік” передбачені в розмірі 169, 3 млрд гривень. Це, до речі, навіть на 2 млрд гривень менше, ніж цьогоріч, але почекаємо, якою буде остаточна цифра.
