У школах навіть он-лайну не буде: як навчатимуться діти у разі блекауту – це кам’яний вік
Як навчатимуться діти в школах у разі блекауту
Як стало відомо, що в деяких навчальних закладах, де немає гідних умов, а саме, йдеться про генератори, укриття та опалення – школярам, як варіант, доведеться навчатися дома по відеозаписах від вчителів. Але як саме буде проходити навчальний процес, ще розповідатимуть. До речі, докладніше про це стало відомо з оприлюдненого матеріалу на сайті bbc.
Ось, наприклад, діти, які не мають щеплень, тобто взагалі не були вакциновані – будуть переведені на дистанційне навчання або домашнє.
Ще є й інші варіанти навчання в закладах освіти, а саме – отримувати знання по відеозаписах від вчителів. Але це стосується лише тих шкіл, де відсутні спеціальні умови згідно з вимогами, яких зобов’язані дотримуватися всі освітні заклади на час війни.
“У разі блекаутів учні шкіл без необхідних умов — укриттів, генераторів або опалення — ймовірно, перейдуть на навчання за відеозаписами від вчителів”, – заявив міністр освіти Лісовий.
Дві тисячі шкіл в Україні не мають сховищ. Тисяча з них на прифронтових територіях, інша тисяча – в більш безпечних регіонах. У чому проблема з цими школами? Чому там діти не можуть навчатися очно, офлайн? На ці та інші питання й відповів Лісовий.
Оксен Лісовий: Не мають сховища і не можуть навчатися очно – це не завжди співпадає. У багатьох громадах знайдені рішення, попри те, що школи не мають сховища. Наприклад, використання сховищ в сусідніх будівлях, закладах, установах тощо.
Але так, здебільшого це школи, в яких з певних причин не можна збудувати сховища. Або вони вже дуже малокомплектні, або у них дуже специфічна геологія. Найбільш яскравий приклад – Вилкове, там не може бути будь-яких підземних укриттів, а при цьому сама громада знаходиться у так званій “червоній” для нас зоні, прикордонній, з погляду безпеки. Рішення, на жаль, є всі або дорогими, або вони потребують креативного підходу.
Кілька тижнів тому була прийнята постанова Кабінету міністрів, якою затверджується новий підхід до будівництва захисних просторів, просторів безпеки в закладах освіти – і школах, і садочках, і закладах професійно-технічної освіти, коледжах. І це спрощені рішення, які дозволяють дешевше і швидше обладнати цей простір безпеки в “зеленій” зоні. Коли я кажу “зелена/червона” зона, я маю на увазі методику, яка була прийнята так само Кабінетом міністрів, розроблена міністерством освіти спільно з міністерством оборони, ДСНС, МВС, даними РНБО.
Чи встигнуть школи підготуватися? Тому що там серйозні вимоги. І хто за це платить?
Оксен Лісовий: Найпростіші рішення встигнуть, багато громад працюють і вже задекларували свою готовність. Дехто встигне до жовтня обладнати. І ДСНС це розуміє і буде до цього ставитися лояльно. Це найпростіші рішення, такі як габіони (просторова сітчаста конструкція, заповнена сипучими матеріалами – Ред.) і виготовлення відповідно металевих віконниць, щитів на вікна і так далі. Деякі рішення складніші, там де це потребує підсилення перекриттів, наприклад, бетонних, це рішення, яке потребує кількох місяців для його реалізації. І так, це довше, але це краще, ніж нічого.
Це недорогі рішення – платять за це громади. Насправді треба розуміти, що це таке рішення, яке з початку війни треба було зразу розробити й імплементувати.
Не може бути єдиного підходу, як спочатку думали, що ми укриття будемо будувати в кожній школі. Коли ми стикаємось з вартістю цих укриттів, відповідно до тих державних будівельних норм, які є зараз, це досить коштовне рішення.
Коли ми зможемо сказати, що все, в нас 100%, ну, чи 99-98% шкіл забезпечені укриттями?
Оксен Лісовий: Маємо програму, яка передбачає повне закриття цієї проблеми протягом наступного року. Є ще спроможність засвоювати кошти, тобто спроможність виробити ту кількість укриттів, яка нам потрібна, і виробити, наприклад, ту кількість автобусів, бо це взаємопов’язані інфраструктурні речі (там, де з безпекових причин неможливо побудувати укриття, громади закуповуватимуть автобуси, щоб підвозити дітей до безпечних місць для навчання. – Ред.).
Цього року сім з половиною мільярдів проінвестовано в офлайн-навчання наших дітей тільки з точки зору безпеки. Я не рахую коштів громад. Це тільки державні гроші. Дай Бог, щоб у нас була спроможність у бюджеті наступного року виділити ту суму, яку ми прорахували, а це близько дев’яти мільярдів. І тоді ми закриємо проблему повністю.
Я вам скажу так, що в цьому році (виділили нам – Ред.) сім із половиною мільярдів. Якби нам в цьому році ще дев’ять виділили, ми б не закрили проблему. Немає спроможності таку кількість побудувати. Ми б просто не засвоїли б ці гроші.
Школи – це критична інфраструктура? Будуть там відключати світло? Якщо в нас буде складна ситуація, є план на випадок блекауту?
Оксен Лісовий: Ми безумовно готуємось до того, що світло можуть відключати всюди. Хоча є певні оптимістичні сценарії. І уряд сьогодні, і міністерство енергетики працює над цим. Над тим, щоб ці оптимістичні сценарії були дійсністю.
Сьогодні у нас вже більше ніж 80% шкіл обладнані альтернативними джерелами електроенергії та опалення.
В умовах відключення світла, особливо незрозумілих графіків, особливо аварійного відключення – не дай Боже будуть продовжуватися атаки – школа стає єдиним осередком, де дійсно можна навчатися, тому що онлайн-освіти тоді вже і не буде.
Що робити тим дітям, яким не пощастило, і вони потрапили в той відсоток, де немає ні сховища, ні генератора, ні електрики?
Оксен Лісовий: Асинхронне навчання. Будемо пропонувати ресурси нашої школи онлайн, будемо пропонувати вчителям записувати уроки та скидати дітям, щоб вони могли продивитися й отримати завдання. Будемо приймати, знову ж таки, гнучкі рішення.
