Тривалість і терміни навчального року та літніх канікул
Матеріал підготовлено офісом освітнього омбудсмена
Попередні дискусії щодо термінів навчального року спонукали нас далі вивчати цю тему. Для порівняння ми дослідили, якою є тривалість навчального року та літніх канікул у різних країнах: коли там розпочинається і завершується навчальний рік і які фактори на це впливають.
Також ми проаналізували аргументи батьків та педагогів “за” та “проти” скорочення літніх канікул і внесення змін щодо початку навчального року та його завершення.
Міжнародні наукові дослідження свідчать про суттєві освітні втрати під час довготривалих канікул. Втрати або здобутки учнів під час канікул залежать від соціально-економічного статусу сім’ї (адже більш забезпечені батьки можуть оплатити дитині екскурсії, літні табори, купівлю літератури тощо), статі, місцевості проживання (сільської чи міської). Учні з родин із низьким соціально-економічним статусом мають більші освітні втрати.
У різних країнах тривалість навчального року від 160 до 200 навчальних днів, але червень або серпень – часто це повноцінний місяць навчання.
Наші діти мають суттєві освітні втрати через ковід та війну, дистанційне навчання, і до цього додаються освітні втрати під час канікул, тому можливо розпочати суспільний діалог щодо повноцінного навчання у червні чи у серпні усіх класів, крім випускників, та можливості змінювати терміни початку і завершення навчального року залежно від ситуації у регіоні.
На думку Служби освітнього омбудсмена, варто змінювати підхід щодо початку та завершення навчального року – надати право громадам у гнучкому режимі ухвалювати рішення. І ці рішення необхідно розробляти вже зараз, завчасно. Щоб громади мали час для проведення відповідного опитування серед батьків та педагогів, прийняти спільно таке рішення та комунікувати з усіма. Громада повинна мати час підготуватися до таких рішень, інформувати учасників освітнього процесу про зміни. Адже це все має бути зроблено до січня поточного року, щоб ці зміни у своєму графіку відпусток могли врахувати батьки та педагоги.
Законодавство в умовах війни має бути гнучким та надати можливість громадянам та громадам приймати гнучкі рішення залежно від ситуації в регіоні.
Про все – нижче у публікації.
ТРИВАЛІСТЬ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ ТА ЛІТНІХ КАНІКУЛ В ІНШИХ КРАЇНАХ
За звичайних умов навчальний рік в українських школах розпочинається 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Це визначає частина 3 статті 10 Закону України “Про повну загальну середню освіту”. Під час дії воєнного стану тривалість навчального року, дата його початку та/або закінчення визначаються Кабінетом Міністрів України. Але фактично більшість учнів завершують навчання вже наприкінці травня або на початку червня і мають три або майже три місяці літніх канікул.
Європа
За даними звіту Європейського виконавчого агентства з освіти та культури “Організація шкільного часу в Європі: початкова та загальна середня освіта 2023-2024”, з 1 вересня, як і в Україні, навчальний рік розпочинається в 11 європейських системах освіти. У 8 системах освіти навчальний рік починається в серпні, наприклад, у Фінляндії навчальний рік може початися вже з 9 серпня. Останніми повертаються до школи учні на Мальті – наприкінці вересня. Водночас є країни, в яких навчальний рік закінчується наприкінці червня або на початку липня, а розпочинається вже на початку вересня, наприклад, Австрія.
Тривалість літніх канікул суттєво відрізняється між країнами. Канікули можуть тривати від 6 до 14 тижнів (1,5-3,5 місяці) залежно від країни. У більшості систем освіти Європи учні мають 8-12 тижнів літніх канікул (тобто 2-3 місяці). Не більше 8 тижнів (2 місяців) літні канікули тривають у Французькій спільноті Бельгії, Данії, деяких німецьких землях, Франції, Нідерландах, деяких кантонах Швейцарії, Ліхтенштейні та Норвегії. В Ірландії, Греції, Латвії, Португалії, Албанії, Ісландії, на Мальті, у більшості регіонів Італії канікули тривають, навпаки, більш як 12 тижнів. Є країни, в яких літні канікули тривають менш як 2 місяці. У Швеції навчальний рік становить мінімум 178 навчальних днів. Максимальна тривалість навчального року 190 днів, що визначає глава 7 §17 “Закону про школу”.
Докладно ознайомитися зі звітом щодо тривалості навчального року та канікул у країнах Європи можна за посиланням.
США
Тривалість навчального року у США в різних штатах відрізняється. У більшості штатів мінімальна кількість днів у навчальному році становить 180, у Колорадо – 160 днів, а в Північній Кароліні – 185 днів. Тривалість літніх канікул близько 10-12 тижнів (2,5 – 3 місяці).
Великобританія
В Англії, Уельсі та Шотландії навчальний рік у школах повинен тривати 190 днів. У Північній Ірландії шкільний навчальний рік триває 200 днів. Тривалість літніх канікул залежить від регіону та школи й може складати 6 тижнів (1,5 місяця).
У різних країнах тривалість навчального року від 160 до 200 навчальних днів, але червень або серпень – часто це повноцінний місяць навчання.
Що впливає на тривалість навчального року та літніх канікул
Тривалість навчального року, занять, канікул, зокрема літніх визначають різні фактори. На це впливає клімат країни, тривалість світлового дня, культурні звичаї, релігійні особливості, національні свята, стихійні лиха.
У деяких країнах тривалість літніх канікул залежить від рівня освіти учня. Наприклад, у Литві учні початкової школи мають на два тижні більше канікул, ніж учні, які здобувають загальну середню освіту. У Португалії в останніх двох класах літні канікули можуть тривати менш як два місяці, що менше ніж в інших учнів.
Пропонуємо розпочати суспільний діалог щодо повноцінного навчання у червні чи у серпні усіх класів, крім випускників та можливості за рішенням громад зміщувати терміни початку і завершення навчального року залежно від ситуації у регіоні.
ЧИ ВАРТО РОЗПОЧИНАТИ Й ЗАВЕРШУВАТИ НАВЧАЛЬНИЙ РІК ВЛІТКУ: ДУМКИ БАТЬКІВ, ПЕДАГОГІВ
Аргументи батьків та педагогів
Ми аналізували соціальні мережі та звернення щодо питання термінів початку навчального року і виокремили аргументи “за” та “проти” скорочення літніх канікул і початку навчального року в серпні, які нам залишали батьки та педагоги.
АРГУМЕНТИ “ЗА”
- за три місяці діти забувають навчальний матеріал, тому це дозволило б зменшити освітні втрати знань та навичок і не витрачати багато часу на повторення попереднього матеріалу;
- якщо не буде електропостачання під час навчання влітку учні можуть виконувати домашні завдання у межах світлового дня;
- це допоможе розвантажити навчальний рік, зменшити кількість уроків на щодень;
- для тих, хто навчається у дві зміни – це можливість менше навчатися взимку в темряві;
- це забезпечить перебування дітей під наглядом дорослих. Для батьків проблемою є, куди прилаштувати дітей на тримісячні літні канікули. Адже відпустка у батьків в рази коротша, і не всі мають рідних чи знайомих, з якими можуть залишити дітей. Також не всі батьки мають кошти, щоб організувати для дитини відпочинок у літніх таборах на тривалий період чи винайняти няню на період літніх канікул;
- це зменшить ризик потрапляння в небезпечні ситуації, адже діти більше часу будуть зайняті в школі та матимуть менше безперервних канікул.
Серед аргументів “за” початок навчального року влітку та/або пізніше його завершення батьки та педагоги зазначають наступні:
Деякі батьки пропонують продовжувати навчання у червні, а серпень залишити канікулами.
АРГУМЕНТИ “ПРОТИ”
Серед аргументів “проти” початку навчального року влітку та/або пізнішого його завершення батьки та педагоги зазначають наступні:
- через зміну клімату діти навчатимуться в спеку, що негативно позначатиметься на їх здоров’ї та якості освітнього процесу;
- це забиратиме в дітей дитинство;
- це буде складно для розумової діяльності та психологічного стану дитини, особливо під час воєнного стану, коли діти й так зазнають значного стресу;
- частина батьків планують свої відпустки та відпочинок дітей на червень або серпень, тому діти не зможуть відвідувати школу;
- літо – це пора для оздоровлення, тому краще, щоб влітку діти проводили більше часу на свіжому повітрі, а не сиділи взимку у квартирі у темряві на довгих канікулах, поки батьки на роботі;
- педагогічні працівники також потребують відпочинку та відновлення психологічного стану.
РЕЗУЛЬТАТИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЩОДО ВПЛИВУ ТРИВАЛИХ КАНІКУЛ
Результати наукових досліджень
Ми проаналізували міжнародні дослідження щодо впливу тривалих літніх канікул на освітні втрати учнів. Американські дослідження свідчать про освітні втрати учнів під час тривалих літніх канікул (нагадуємо, у США, залежно від штату, літні канікули тривають 2,5 – 3 місяці). У дослідницькій статті 2020 року “Школа закінчилася: роль літа для розуміння нерівності досягнень” зазначається, що учень втрачає майже 40% своїх навчальних досягнень з математики та англійської мови за навчальний рік. А протягом 5-річного періоду (тобто за 5 проміжних літніх періодів поспіль) освітні втрати демонструють 52% учнів. Дослідження проводилося на основі даних, що охоплюють майже 18 мільйонів учнів у 2008–2016 роках у всіх 50 штатах.
Австрійські дослідники у дослідженні 2015 року “Ефект дев’яти тижнів літніх канікул: втрати в математиці та досягнення в читанні” встановили, що за час літніх канікул учні зазнали освітніх втрат у розв’язанні арифметичних задач та орфографії, але, що цікаво, здобули кращі результати в читанні. Дослідження проводилося серед 182 австрійських учнів сільської місцевості 10-12 років з 12 шкіл. Нагадуємо, в Австрії літні канікули тривають 2 місяці.
Втрати або здобутки під час літніх канікул залежать від кількості практики та застосування дитиною навичок, соціально-економічного статусу сім’ї (адже більш забезпечені батьки можуть оплатити дитині екскурсії, літні табори, купівлю літератури тощо), статі. Дослідження зазначає, що учні з родин із низьким соціально-економічним статусом мають більші освітні втрати з математики під час літніх канікул, ніж учні з родин із високим соціально-економічним статусом. Водночас навички з читання залежать від статі та покращилися за літні канікули в дівчат. Читання практикується як вдома, так і в школі, в той час, як математика та орфографія здебільшого практикуються у шкільних умовах.
Дослідники зазначають, що позашкільна освіта зменшує підліткову злочинність, адже у вільний час діти зайняті корисною улюбленою справою. Водночас влітку кількість вільного часу в дитини дуже велика, а деякі гуртки під час літніх канікул не працюють. Також не всі батьки можуть забезпечити дітям позашкільну освіту під час канікул. Тому частина дітей проводять влітку багато часу з гаджетами або ж можуть потрапляти в небезпечні компанії поки батьки на роботі.
Тобто наукові дослідження свідчать про суттєві освітні втрати під час довготривалих канікул за кордоном. Втрати або здобутки під час канікул залежать від соціально-економічного статусу сім’ї (адже більш забезпечені батьки можуть оплатити дитині екскурсії, літні табори, купівлю літератури тощо), статі. Тобто учні з родин із низьким соціально-економічним статусом мають більші освітні втрати.
Висновок: маємо суттєві освітні втрати через ковід та війну, дистанційне навчання, і до цього додаються освітні втрати під час канікул.
Результати дослідження PISA-2022 також підтверджують, що залишається значний розрив між закладами освіти, що розташовані у великих містах та містах і в сільській місцевості. Учні із сільської місцевості відстають від своїх однолітків з великих міст у читанні майже на п’ять років (середній бал із читання в учнів з великих міст становить 490, а в сільській місцевості — 392 бали), а з природничо-наукових дисциплін — майже на чотири роки (середній бал з природничих дисциплін учнів з великих міст становить 508, а учнів із сільської місцевості — 421). Тобто можемо стверджувати, що влітку під час тривалих канікул освітні втрати цих дітей також лише поглиблюються.
Про те, як освітні втрати впливають на майбутнє здобувача освіти та державу читайте у нашому дописі, а також про зростання освітніх втрат за результатами PISA-2022.
Такі висновки наштовхують на те, що варто змінювати підходи до структури навчального року та канікул.
НАДАННЯ ПРАВА ГРОМАДАМ ЗМІНЮВАТИ ПОЧАТОК ТА ЗАВЕРШЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ СПІЛЬНО З УЧАСНИКАМИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Під час дії воєнного стану тривалість навчального року, дата його початку та/або закінчення визначаються Кабінетом Міністрів України. Тобто громада не може самостійно визначати дату початку і завершення навчального року.
На думку Служби освітнього омбудсмена, варто змінювати підхід щодо планування початку, завершення навчального року – надати право громадам у гнучкому режимі ухвалювати рішення. Але наголошуємо, що тривалість навчального року має становити не менше 175 днів, відповідно до Закону України “Про освіту”. Під час суспільного діалогу слід враховувати, що для учнів випускних класів, які складають національний мультипредметний тест, вступні іспити, рішення щодо термінів початку і завершення навчального року необхідно закріпити на державному рівні.
Будь-яке рішення щодо початку і завершення навчального року, початку і завершення занять потрібно ухвалювати своєчасно і завчасно. Це обов’язково має бути спільне рішення батьків та педагогів на рівні громади.
Тому спершу варто провести опитування серед батьків та педагогів у громаді щодо того, чи підтримують вони зміни, які терміни початку та закінчення навчального року вони вважають релевантними в межах встановленої законодавством мінімальної тривалості 175 днів. Можна запропонувати кілька варіантів, наприклад, частину навчального року продовжувати у червні, а частину навчального року – в серпні.
Влітку частину занять, там, де дозволяє безпекова ситуація, можна проводити на вулиці, навчальні програми виконувати у форматі екскурсій, фестивальних програм, майстер-класів, спортивних змагань, під час шкільних таборів.
Інформувати учасників освітнього процесу про зміни термінів наступного навчального року також слід завчасно. Бажано це робити до січня поточного року. Адже до цього часу на роботі зазвичай формується графік відпусток батьків, педагогічних працівників. Це допоможе батькам врахувати можливі зміни під час планування спільного відпочинку з дітьми.
Готуватися до змін щодо термінів початку і завершення навчального року потрібно завчасно.
Висновок: Законодавство в умовах війни має бути більш гнучким та надавати можливість громадянам та громадам приймати необхідні рішення залежно від ситуації в регіоні.
