Про Оновлені Типові освітні програми. І про комплексність у цьому питанні
Автор: Сергій Дятленко, експерт з питань освіти в Центральний офіс реформ
Напрямок, в якому розвиваються шкільні Типові освітні програми мені (особисто) подобається. Бо це той напрямок, який дозволяє формувати обличчя кожного закладу освіти. І над цим обличчям потрібно працювати, формувати його і корегувати, а не просто впроваджувати те, що за тебе вже вирішили. Коли буде різноманіття, то буде конкуренція ідеї, а не фасадів, кількості мультимедійних дошок і результатів ЗНО/НМТ. Хоча при цьому і постраждають окремі предмети в окремих школах. Це плата за можливості. І, на мою думку, адекватна плата.
АЛЕ!!!!
Теперішнє міністерство освіти привчає нас до комплексності рішень (наприклад «Школа офлайн»). Відтак і Типові освітні програми не можна розглядати окремо від сьогоднішніх контекстів. А вони такі:
– два роки в освітній субвенції НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО коштів (насправді частини коштів, але хто на то зважає) на варіативну складову. Резерв годин в затверджених програмах збільшився і відразу постає питання – ХТО буде його фінансувати? Відтак МОН має терміново дати гарантії, що в освітньою субвенцією 2025 буде профінансовано весь навчальний план. І це треба зробити ДО ПОЧАТКУ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ, інакше «резерв» не буде використаний і оновлені Типові освітні програми зіграють в мінус, а не в плюс
– заробітна плата в освітній галузі вже пасе задніх серед сфер економіки (кажуть на останньому місці, але то не точно). Буде велика спокуса у керівників шкіл розподіляти резерв для регулювання рівня оплати праці педагогів, а не на зростання якості надання освітніх послуг в закладі.
Тож, якщо комплексно, то комплексно у всьому
