facebook

Ніколи не кажіть цього вчителю: ТОП 17 токсичних фраз і запитань

Ніколи не кажіть цього вчителю: ТОП 17 токсичних фраз і запитань

Освіторія.Медіа склала список тригерних фраз, які не просто «ріжуть вухо» вчителям. Ці токсичні слова та запитання можуть зіпсувати стосунки, зробити спілкування непродуктивним та на рівному місці спаплюжити настрій обом співрозмовникам. Тож ніколи не кажіть цього вчителям.
Токсичні запитання і фрази від дорослих, які геть не хочеться чути вчителям
1.«У державній школі так мало платять, чому не перейдеш у приватну?»
Ніколи такого не було і от — знову!
По-перше, у вчителя, як і у представника будь-якої іншої професії, є власне розуміння, чому він обирає саме цю школу, цей предмет та які плюси й мінуси чекають на нього у державному та приватному закладі освіти. До того ж, космонавтам, футболістам і поп-зіркам теж набагато краще платять. Чому ви, любий співрозмовнику, ще досі не на сцені у Беверлі Гілс чи не на футбольному полі клубу «Барселона»? Отож бо, риторичне запитання.

2.«А моя дитина вдома так ніколи не поводиться!»
Ви вже здогадались, що з такою фразою до вчителів приходять деякі батьки. Мами й тата часом вдають, що шоковані почутим від учителя: «Та не може бути! Вадимко «розніс» класну кімнату й порвав усі ці книги?», «Лев дуже любить рослини. Не може бути, щоб він повиривав з корінням квіти й кущі. Є фото з камер спостереження?». Послухайте, перша реакція заперечення — це нормально. Багато вчителів теж виховують дітей, і знають, що далеко не завжди ті поводяться, як «янголятка». Проте хибно обирати стратегію «прикидання». Значно продуктивніше налагодити співпрацю «батьки-вчитель», щоб направити дитину на правильний шлях.

3.«Ви коли-небудь думали про те, щоб зробити ваші уроки цікавішими?»
«О ні, я роблю все можливе, щоб вони були нудні, наповнені сухими фактами, втомливі і здавались учням нескінченними»

4.«Оце вам пощастило — мати ціле літо відпустки й не ходити на роботу!»
Кожен учитель чув цю фразу десятки разів, але якщо серйозно зайнятись підрахунками, ви побачите, що аргумент про «пощастило» не має сенсу. Так, ми звикли думати, що педагоги досі мають 56 днів відпустки. Проте під час дії воєнного стану щорічно педагог може взяти максимум 24 дні відпустки. А ще не забувайте, що вчителі регулярно беруть роботу додому. Зазвичай вчитель перепрацьовує додаткових 5-10 годин на тиждень поза школою. Рахуємо: це близько 360 екстра-годин на рік. Також вчительська професія одна з найстресовіших у світі. Процент вигорання серед вчителів в Україні — 54%. І цей стан не відновлюється після кількатижневої відпустки. «Якщо протягом певного часу ви перепрацьовували по 5 зайвих годин на тиждень, а потім змінили свій графік і почали працювати на 5 годин на тиждень менше, і при цьому вигорали протягом року, на відновлення вам теж знадобиться рік. Просто тиждень відпустки нічого не дасть, бо процеси в мозку для відновлення вимагають часу,» — констатує кандидат біологічних наук Петро Чорноморець. Тож не чіпайте, будь ласочка, ось це вчительське святе — канікули, протягом яких бодай трохи «підтягуєш менталочку».

Чтайте також:  Чи можуть задавати домашні завдання на літо та що зі списками літератури?

5.«Якби діти були для вас на першому місці, ви не настільки переймалися б своєю зарплатою»
Учитель — це не просто фах, а покликання й певною мірою служіння та спосіб життя. Тож більшість педагогів щиро люблять дітей і мають власні методики викладання. Їм до душі отримувати вдячність від учнів, хоч і невдячність теж часом спливає деінде, на жаль. А ще вчителям подобається мати можливість утримувати сім’ю, годувати дітей і донатити на потреби української армії. У професії було б значно більше «молодої крові», якби зростання вчительських зарплат було б релевантним зростанню вартості життя в країні. І це одна з найболючіших проблем української освіти.

6.«Якби я був у цьому класі, одразу вирішив би ситуацію, бо…»
Зовсім не має значення, що саме ви збираєтесь написати замість крапочок. Ви — не вчитель. Ви не були в тому класі у той день і час, і не вам випало екстрено вирішувати певну проблему чи давати раду кризовій ситуації. Але чомусь саме ті люди, які не провели в своєму житті жодного уроку, так люблять розповідати педагогам, які навички чи антикризові методи вони застосували б. В ідеальному світі легко продумати план роботи з одним учнем. А коли їх двадцять, і у кожного свій характер і особливості поведінки — справа стає складнішою в рази.

7.«У вас навіть дітей немає. Що ви можете знати про виховання?»
Про виховання мусять подбати батьки. Завдання вчителя — навчити дитину вчитися. До того ж, відносини між учнем і вчителем та відносини між батьками й дитиною докорінно відрізняються. А в школі є конкретні правила, яких мають дотримуватись всі учні.

8.«Ми хочемо, щоб Марійка підтягнула алгебру за літо, а ви її улюблена вчителька. Візьмете ученицю?»
Персоналізоване навчання має надвисокий попит у сучасному світі. Проте шкільний вчитель не може стати репетитором свого учня, адже це конфлікт інтересів та загалом непедагогічно.

Чтайте також:  "Я ж не клоун". Освітянин на простому прикладі пояснив, чому успіх учителя вимірюється лише досягненнями його учнів

9.«Чому ви змушуєте дітей стільки читати і писати стільки творів? Це перебір!»
«Усе просто: це моя робота! Мої учні тут, щоб вчитися. Ці навички їм знадобляться, щоб бути успішним та адаптованим у мінливому світі. Скільки ще причин ви хотіли би, аби я озвучив(ла)?» Ось так можна віповідати на подібні закиди від батьків.

10.«Більшість ваших колег вже давно повернулись в Україну та викладають очно, а ви не думаєте про повернення з-за кордону?»
«Якщо я матиму такий план та реалізую його, обов’язково вас проінформую!»

Якщо таке запитання, але дещо під іншим кутом, ставлять керівники закладу освіти, вчитель повинен знати: працювати дистанційно з-за кордону українським учителям дозволено. Отримання статусу тимчасового захисту в країні ЄС через війну в Україні — поважна причина відсутності на робочому місці в Україні. Також у Державній службі з питань праці наголошують: збереження життя — причина, яка унеможливлює звільнення працівника. У разі відсутності зв’язку з працівником до з’ясування причин і обставин цього, роботодавець повинен зберігати за ним робоче місце та посаду. Трудові відносини не припиняються, проте вчитель не отримує зарплату за час відсутності. Якщо педагог може виконувати свою роботу за кордоном дистанційно, то він може продовжувати виконувати свої трудові обов’язки з відповідною оплатою.

11.«Простежте за моєю дитиною тиждень-другий»
І справа навіть не в тому, що педагог не проходив курси приватних детективів. Учитель фізично не зможе впоратись зі шквалом прохань від інших батьків, якщо стане відомо, що «стеження» за тим чи іншим аспектом — можлива опція. Одна справа довірити класному керівнику прийом важливих для дитини ліків, і зовсім інша — прохання постійно «пильнувати» старшокласника, який час від часу прогулює уроки. Також зустрічаються прохання від батьків робити дитині чай, якщо в неї ГРВІ, або купувати корисний перекус, «бо сама вона гроші на чипси витратить». Усе це — сфера відповідальності батьків.

Незручні та неприємні фрази та запитання від школярів, які потребують реагування

1.«Мама каже, що ви «неправильний» вчитель»
Цікаво, а чи існують взагалі на світі «правильні» вчителі? У цьому випадку мама вирішила маніпулювати думкою дитини, замість того, щоб прийти до педагога та віч на віч обговорити якості вчителя, про якого вона завжди мріяла для своєї дитини. Тож ось як учитель може коротко відповісти на подібний «випад»:

«Буде добре обговорити це питання з твоєю мамою. Мені цікаво почути, який вчитель — «правильний». Можливо, це допоможе і мені, і тобі!»

2.«Якщо ви така розумна, чому тоді вчителькою стали?»
Ну ось і дитина вже десь почула від дорослих, що вчителі — це «низькооплачувана і часто невдячна праця» і тепер безцеремонно перевіряє вашу реакцію. Ось як радять відповідати психологи:

Чтайте також:  Юнаки з юнками, вчителями або стільцями – відомий освітянин обурився через масові дійства в школах

«Петре, що ти хочеш цим сказати?» — «Ну що вчителі копійки заробляють». — «То ти вважаєш, розумні тільки ті, хто заробляє мільйони? У житті буває по-різному».

3.«Ви постійно ставите низькі оцінки за «домашку».
Я її тепер взагалі робити не хочу і не буду»
Класична маніпуляція з узагальненнями та намаганням викликати за допомогою слів відчуття провини у вчителя. Ось як можна відповісти екологічно:

«Ліліє, я ціную, що для тебе важливий предмет, який я викладаю. Давай разом розберемось, що тобі допоможе у кращому розумінні завдань? Я можу тобі допомогти впоратись із цим, і наступного разу твоя оцінка точно буде вищою».

4.«А ви самі не знаєте, раз мене запитуєте?»
Це спроба «зачепити» самооцінку дорослого. Дитина десь почула цей прийом, а тепер тестує на особі в найближчому доступі. Який зворотний зв’язок рекомендовано надати на цю та подібні фрази?

«Мені цікаво побудувати з тобою діалог. Але це можливо лише тоді, коли будуть і запитання, і відповіді». Або ось іще один варіант:

«Наша мета — провести цікавий урок, чи не так? Це стане неможливим, якщо учні увесь час слухатимуть тільки мене».

5.«Ви хоч і отримуєте за свою роботу гроші, а навчити мене не можете!»
За такою фразою сховалось нерозуміння меж у комунікації з іншими людьми, бажання порахувати вміст чужого гаманця та знецінити чужу працю. Реакція, яка знизить напруження:

«Ілля, навчання — спільний процес. Тільки у взаємодії з тобою можу тебе чогось навчити», або «Питання грошей стосується тих, хто їх заробляє, і тих, хто сплачує податки».

6.«Ваш предмет мені в житті не знадобиться!»
Такі фрази доволі часто можна почути від учнів, які переконані, що вже обрали професію майбутнього, і тепер можна «забити» на математику чи українську літературу. Достукатись до такого учня можливо, сказавши у відповідь:

«Після уроку можу 5 хвилин часу приділити для обговорення твого твердження. Розкажу свою історію, навіщо цей предмет потрібен у житті. Або ти можеш мені розповісти, чому вважаєш, що математика/англійська тобі не знадобиться». Або іще:

«Я згодна з тим, що нам у житті далеко не все знадобиться. Але зараз ми маємо вивчити це правило. Я тобі співчуваю, що мусиш терпіти».

Джерело.


Повернутись вверх