facebook

Реформа профільної середньої освіти: репетитори будуть не потрібні, кількість предметів зменшать

Реформа профільної середньої освіти: репетитори будуть не потрібні, кількість предметів зменшать

З 2027 року в Україні запровадять трирічну профільну середньою освіту (10 – 12 класи). Це один із найскладніших етапів реформи “Нова українська школа”. Він передбачає зміни у стандарті освіти, освітніх програмах і мережі закладів освіти.

Учні завдяки реформі зможуть обирати окремий профіль та, відповідно, – предмети, які їм цікаві для вивчення. У Міністерстві освіти і науки України також сподіваються, що така освітня система дасть можливість старшокласникам готуватися до ЗНО без репетиторів. Заступник міністра освіти та науки України Андрій Сташків розповів Освіті 24 про основні зміни, цілі, шляхи та дати впровадження цієї реформи.

Школа завдяки реформі допомагатиме учням обирати професію
У МОН зазначали, що учні в Україні практично не мають впливу на те, що вивчати. За гуманітарними профілями здобувають освіту приблизно 70% учнів. Школам не вистачає матеріально-технічних ресурсів, щоб підвищити якість освіти за природничими та IT-профілями.

Натомість школи повинні допомагати молодим людям робити вибір майбутньої професії. Ринок праці при цьому змінюється, тому країна не може у час війни вкладати кошти в освіту людей, які в майбутньому не працюватимуть за спеціальністю.

Держава має формувати запит на спеціальності, необхідні для відбудови країни. І насамкінець: 11-річний термін навчання не відповідає практиці країн ЄС, частиною якого планує стати Україна.

Учні вивчатимуть більше предметів, які їм цікаві
У 2027 році учні, які підуть у 10 клас, матимуть новий тип закладів освіти – академічні ліцеї та професійні коледжі. У цих закладах вони здобуватимуть освіту за новими стандартами.

Стандарт, який затвердить найближчим часом Кабмін, передбачатиме нові підходи до організації освітнього процесу. Тобто старша профільна школа матиме профіль – це окремо визначені навчальні програми, які матимуть ядро, базовий компонент і поглиблене вивчення окремих предметів, а також – певну кількість годин на вибір, коли учень взагалі зможе вибирати сам ті предмети, які він хоче вивчати,– каже Андрій Сташків.

Це одна особливість. Друга – це те, що у нас з’являється додатковий рік, це – 10 клас, адаптаційний рік. Учні навчатимуться вже 12 років, а не 11, що в принципі й відбувається у багатьох країнах ЄС та світу, де середню освіту здобувають не 10 – 11 років, а 12, а то й більше.

Чтайте також:  Лісовий: учні та вчителі в Україні повинні якомога швидше повернутися до повноцінного очного навчання

Мережу закладів освіти поділять на ліцеї та коледжі
Отже, ця профільна середня освіта матиме два спрямування.

  • академічне: з поглибленим вивченням предметів (курсів) і підготовкою до здобуття вищої освіти;
  • професійне: орієнтоване на ринок праці та на порівняно швидкий процес здобуття професії.

Учні зможуть обирати профіль навчання, предмети й курси для поглибленого вивчення – і так готуватися до опанування професії ще в школі. У цьому допомагатиме і профорієнтація, яка почнеться в базовій школі. У МОН передбачають, що академічні ліцеї працюватимуть окремо від початкових шкіл і гімназій. Також мають оновити матеріальну базу, підвищити кваліфікацію учителів, розробити нові навчальні програми та матеріали.

На паралелі має навчатися не менше сотні учнів, аби організувати вибір профілів і предметів/курсів. Це мають бути або багатопрофільні заклади, або кілька ліцеїв із різними профілями на одній території. Що більший ліцей, то легше забезпечити профільність та вибір курсів/предметів:

  • 30 учнів на паралелі: 2 групи (відсутність вибору);
  • 60 учнів на паралелі: 3 групи;
  • 100 учнів на паралелі: 5 груп;
  • 160 учнів на паралелі: 8 груп.

Зміни мережі закладів освіти повинні відповідати демографічній ситуації. До 1 вересня 2024 року в Україні мають затвердити плани формування мережі закладів освіти. Враховуватимуть наближеність закладів освіти до місць проживання учнів. Експерти пропонують такі показники: 30 кілометрів до ліцею для підвезення дітей і проживання при ньому, 10 кілометрів – для щоденного добирання.

У МОН також наголошують, що важливо, щоб більше учнів після 9 класу мали бажання здобувати професійну освіту, що відповідає потребам ринку праці. Стратегічно важливо розділити профільну середню освіту від базової. Профтехи та коледжі повинні стати місцями, де престижно здобувати високооплачувані та популярні професії. Натомість на сьогодні приблизно 35% випускників 9 класу в Україні обирають професійну освіту, тоді як у Швейцарії, Німеччині та Австрії ця частка доходить до 70%.

Кількість предметів у старших класах зменшиться
Зараз є понад 15 предметів, які учні вивчають в 10 – 11 класах. Реформа профільної середньої освіти передбачає зменшення кількості цих предметів.

Буде ядро, коли тільки окремі предмети, вони можуть бути інтегрованими (до прикладу, українська мова та українська література, об’єднані в один предмет), будуть обов’язковими для всіх. І буде профіль – поглиблене вивчення предметів, до прикладу, математики, алгебри – залежно від того, який профіль. І що найважливіше – буде досить багато предметів на вибір,– продовжує посадовець.

Чтайте також:  Заборона йти в туалет, кабінет директора та укриття: дослідження показало, що викликає тривогу в школярів

Так, учень зможе сам планувати свою освітню траєкторію – і не так, як зараз, наймати репетиторів і готуватися до НМТ, а вибирати ті предмети, які йому цікаві.

Предмети можна буде обирати у кожному класі
Скільки можна буде обрати предметів, залежатиме від конкретного закладу освіти та профілю, у межах якого навчатиметься учень.

Якщо говорити в загальному про стандарт і типовий навчальний план, який є у 10 класі, – це 33% від загальної кількості на вибір, а в 12 класі – це вже 66% від загальної кількості годин,– додає заступник міністра.

Так, учень обирає профіль, коли йде навчатися в академічний ліцей, до прикладу, а предмети на вибір може обирати щороку. При цьому ми хочемо зробити так, щоб це були окремі курси, наприклад, умовно, курси поглибленого вивчення англійської мови. Їх школяр зможе обирати навіть в 12 класі, якщо він захоче ще додатково вивчити англійську мову, зокрема якісь її особливості, наприклад, англійську для фізиків.

Обраний профіль можна буде змінити
10 клас – це швидше адаптаційний клас, коли профіль не має великого значення. Тут учні більше надолужуватимуть освітні розриви, які є після 9 класу. І під час формування своєї освітньої траєкторії в 11 класі його можна змінити.

Старшокласники зможуть готуватися до складання ЗНО чи НМТ без репетиторів
Одне з завдань цієї реформи – зробити так, щоб учні не наймали репетиторів, а здобували саме ті знання, які їм потрібні для подальшого навчання у закладах вищої освіти. МОН над цим працює.

Реформа має допомогти подолати навчальні прогалини/розриви
Результати дослідження PISA демонструють різницю у рівні знань учнів різних шкіл – і це не завжди сільська/міська школа – це більше про соціально-економічний статус учнів, які навчаються у цих закладах освіти. І одним із завдань профільної освіти є вирівнювання цієї нерівності та надання доступу до якісної освіти усім учням – незалежно від того, де вони мешкають. Саме для цього формують мережу академічних ліцеїв, у яких ці школярі навчатимуться.

“Якщо ми говоримо про сільські території – мовиться про меншу кількість академічних ліцеїв, ніж зараз є звичайних шкіл, у яких учні навчаються до 11 класу. І це передусім пов’язано з тим, що нам потрібні будуть великі заклади освіти, де навчатиметься більша кількість учнів, аби можна було втілити у життя цю ідею профілів. Коли є учні, які виберуть один профіль, є учні, які виберуть інший, і будуть предмети, які будуть вибирати з різних профілів ті самі учні, й треба буде утворювати вже міжкласні групи”, – уточнює заступник Лісового.

Чтайте також:  Уроки з 10:00 і змішаний формат. Лісовий повідомив, яким буде навчання в українських школах взимку

Апробація майбутньої реформи уже триває
У старшій профільній школі пілотний проєкт триватиме два роки – протягом 2025 – 2026 років. Ми вже почали підготовку й обрали 25 закладів освіти, які розпочнуть передпілот по всій території України. А у 2025 році вже 100 – 150 закладів освіти стануть учасниками пілотного проєкту.

Результати від пілотного проєкту й самої реформи різнитимуться
Результати пілотування – тобто оцінка змістового наповнення навчальних програм – будуть у 2026 – 2027 роках. Якщо говорити про результати масового провадження цієї реформи, то перші учні, які закінчать навчання в академічних ліцеях або професійних коледжах, закінчать його у 2030 році. Саме тоді ми й отримаємо практичні результати реформи.

У регіонах мають погодити перспективну мережу ліцеїв
До 1 вересня 2024 року у кожній області має бути погоджена перспективна мережа академічних та професійних ліцеїв. Надалі з 2027 року ця мережа має запрацювати. Тому ми розмовляємо з громадами та керівництвом області та пояснюємо суть цієї реформи.

Кількість учнів стрімко знижуватиметься
У 2029 – 2030 навчальному році, коли в ліцеях вперше одночасно навчатимуться 10, 11 і 12 класи, контингент учнів становитиме приблизно 1,2 млн осіб (нинішні 4 – 6 класи). У планах на ці роки – 45% учнів підуть навчатися в ЗП(ПТ або ФП)О. Далі кількість учнів стрімко знижуватиметься відповідно до демографічного прогнозу. 2032 року контингент профільної середньої освіти становитиме 874,2 тисячі осіб (або ще менше, через те що частина учнів може не повернуться з-за кордону).

Так, плани у Міносвіти амбітні. А от як триватиме підготовка до впровадження вищезгаданої реформи та які зміни відбудуться де-факто, – про це розповідатимемо вам надалі.

Джерело.


Повернутись вверх