10-й клас у старшій профільній школі: що зміниться для учнів після реформи
10-й клас у старшій профільній школі потрібен, аби учні й учениці:
- зрозуміли, які навчальні предмети або які сфери цікавлять їх більше, а які – менше;
- розібралися, як влаштована система профілізації;
- перевідкрили для себе навчальні дисципліни.
Про це в подкасті “Дофамін для освіти” від ГО “Смарт освіта” розповів директор директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України Ігор Хворостяний.
Він нагадав, що, на жаль, українські учні й учениці мають освітні втрати та розриви. Тому після зміни школи (“а досить часто вибір академічного ліцею пов’язаний зі зміною ЗЗСО”) їм буде потрібен час на адаптацію.
“Тобто момент вибору якраз і має бути пов’язаний з адаптаційним циклом у 10-му класі, коли є нагода пошукати себе, спробувати щось і наздогнати освітні втрати”, – пояснив Хворостяний.
За словами директора директорату шкільної освіти МОН, аби дати підліткам можливість визначитися, у 10-му класі старшої профільної школи буде значно більше обов’язкових предметів, ніж у наступних класах:
- приблизно 60–70% обов’язковості;
- приблизно 40–30% вибору.
Такий підхід, на його думку, дасть змогу уникнути ситуацій, коли учні й учениці починають змінювати профілі в 11-му, а то й у 12-му класі.
“Насправді наше освітнє законодавство не є закритою системою. Тобто точка входу-виходу зміни на професійну освіту чи професійної на академічну в нас ніде не закрита. Але якщо уявити такі переходи з позиції заступника директора, коли купа дітей починає змінювати профілі, – це складно”, – розповів він.
Як зазначив Ігор Хворостяний, у 12-му класі, наприклад, буде діаметрально протилежна ситуація: 30% обов’язковості й 70% профілізації вільного вибору.
Він також частково погодився з думкою, що 10-й клас старшої профільної школи буде доволі схожим на нинішній. Утім, на його думку, аби розвантажити й збалансувати систему освіти в ліцеях, необхідно рухатися до впровадження інтегрованих курсів.
”Я дуже вболіваю за ідею інтегрованих курсів. На жаль, у нас не так багато модельних програм – і не так багато вчительства обирає їх. […] Звісно, це має відбуватися паралельно з розвантаженням програм, а нові програми ще мають бути створені”, – додав він.
Ігор Хворостяний також розповів, що, у випадку, якщо школа, яка зараз пілотує НУШ, отримає статус гімназії, її учням й ученицям після закінчення 9-го класу необхідно буде перейти в пілотний академічний ліцей, аби продовжити навчання в межах реформи [учні й учениці після 9-го класу також можуть вступити до закладів професійної або професійно-технічної освіти, – ред.].
“Частина пілотних закладів потенційно зможе бути академічними ліцеями й забезпечуватимуть профільність. Ми зі свого боку, звісно, будемо в кожному регіоні забезпечувати представлення пілотних закладів, щоб цей перехід не був травматичним”, – резюмував він.
