Батьки можуть підтримати, допомогти, дати техніку, але вони не зможуть замінити вчителя й школу.
В Україні зростає кількість випадків захворювання на коронавірус, тож майже всі школи перейшли на дистанційне або змішане навчання. Учитель має пояснювати матеріал тим учням, які перебувають в класі та водночас працювати з тими, хто вчиться вдома. Наступного тижня ці групи змінюються.
Але як організований освітній процес під час пандемії в закладах освіти? Як здобуває освіту та частина школярів, яка навчається вдома дистанційно? І як насправді виглядає змішане навчання, про яке всі говорять?
Про сумні реалії гібридної моделі освіти розповіла популярна українська блогерка та дитяча письменниця Татуся Бо(справжнє ім’я Тетяна Комлик). За її словами, нині змішане навчання в школі виглядає так: одна частина класу вчиться в школі, а інша отримує номер сторінки у вайбер і кричить “ура, канікули” та продовжує клацати в телефоні:
Ну добре, не всі так роблять. Деякі високомотивовані діти шукають відеоуроки на певні теми, вчать, розбирають щось самотужки, пишуть і щось рахують. Але будьмо чесними –таких високомотивованих дітей у всіх поколіннях було і є ну дуже мало.
Татуся Бо упевнена, що надсилання завдань на вайбер або вправи у Google Classroom – це не навчання. Це лише “цифри, які не мають жодного значення”:
Тож, фактично ми отримуємо те, що у нас по всій Україні, кому “пощастило” потрапити в “помаранчеву” зону – тисячі дітей позбавлені одного з основоположних прав – права на освіту.
У ситуації зі змішаним навчанням винні не вчителі. Саме тому блогерка закликає батьків не звинувачувати в усьому педагогів, бо у них є своє навантаження:
Зараз вони в гіршому становищі чим ви або ваші діти. І це взагалі не їхня вина, і не вина директорів шкіл, і навіть не вина місцевих департаментів. А те, що в певних школах якось вчать дітей, що навчаються вдома – вважайте це не обов’язковою програмою і не загальноприйнятою нормою, а проявом героїзму, винахідливості.
Тим паче, що у кожного вчителя є певний обсяг роботи, яку він має виконати незалежно від кількості учнів у класі, зазначає Татуся Бо. У педагога є 5-6 робочих годин, аби прочитати уроки. Потім він працює над підготовкою наступних уроків, перевіряє зошити, і після основної роботи йти пояснювати матеріал у Zoom для тих учнів, що на дистанційці – вчитель не зобов’язаний:
Це десь так само, якби вам сказали після 8 годин роботи в офісі чи на касі, чи в цеху, “а тепер переходь у сусідній відділ і працюй ще 8 годин. Безкоштовно”. Не знаю, що в цій ситуації сказали б ви, а я б на таке не погодилась. Учитель може на власному героїзмі чи завзятості щось зробити, але не зобов’язаний і не факт, що знайде на це час, – зазначає блогерка.
Винуваті в організації неякісної системи змішаного навчання, як пише блогерка, саме Міністерство освіти і науки. За її словами, коли МОН ухвалювало та роздавало всім рекомендації, воно не подбало ні про жодну копійку на реалізацію цих рекомендацій: ні на маски, антисептики, доплати педагогам, технічні засоби онлайн-навчання тощо:
Вдумайтесь, всі МОН з травня ще радили “зробити щось!” Вони й зробили рекомендації й більше нічого. Усю відповідальність скинули на директорів. Вони пішли з комісіями перевіряти школи, чи у них є в наявності те, чого не дали. Адже все, що є зараз в школах – це придбане або місцевим бюджетом, або самими вчителями, або батьками. Але їм байдуже. Вони пішли карати. Пішли карати тих людей, які нині на своєму героїзмі прикривають їхні плагіаторські роботи.
Тому, якщо батькам кортить покричати на когось із вчителів, цього робити не варто. Блогерка радить спрямувати гнів на МОН, і писати їм листи з вимогою видати педагогам додаткову оплату праці за роботу в змішаному форматі навчання:
Спрямуйте свій гнів на МОН. Для цього пишіть листи з вимогою надати можливість наймати додаткового педагога або видавати додаткову оплату праці для того, щоб діти могли продовжувати навчання незалежно від того вдома вони чи ні. Щоб вчителям, які тягнутимуть на собі і навчання в школі, і дистанційку оплатили їхню працю. Щоб школам дали кошти на техзасоби для дистанційного навчання.
Можна ще й писати освітньому омбудсмену, що ваших дітей позбавляють права на освіту, зазначає Татуся Бо. На сайті омбудсмена є зручна форма для персональних звернень.
Дитяча письменниця вважає, що і вчителям варто з розумінням ставитись до батьків, адже вони також важко працюють, і не можуть побудувати освітній процес без допомоги педагогів:
Шановні педагоги, якщо вам знову треба покричати “от тепер самі учіть своїх дітей”, спиніться. Не треба. Батьки теж не легкий хліб їдять і це ви вчилися на педагога, а мама-економіст, навіть якщо вона дуже хороша мама, навіть якщо вона дуже захоче, навіть якщо в неї розумні діти – вона не зможе грамотно побудувати освітній процес і дати повні знання відповідно до сучасних методик. Адже ви не робите апендектомію своїм дітям тільки тому, що колись вам видаляли апендикс. Так і тут.
Батьки можуть підтримати, допомогти, дати техніку, але вони не зможуть замінити вчителя й школу загалом, вважає Татуся Бо:
Ми можемо допомогти, можемо підтримати, можемо мотивувати, можемо дати техніку, але батьки без педосвіти не можуть замінити вчителя і школу. І зараз ми розуміємо як важко вам. Але і ви нас зрозумійте, після 8-10 годин робочого дня навряд чи ви знайдете сили ще 6 годин попрацювати вчителем. Так? І зараз ви не наважитесь стати за свої права, бо у вас неефективна робота профспілки й система покарань від директора, але це можуть зробити батьки. Станьте нам союзниками.
На думку блогерки, МОН повинно кардинально змінити підходи до освіти, і почати діяти відповідно до запитів учителів та батьків:
І в цій ситуації, що склалася, МОН має врешті вийти із замкнутого кола позитивного мислення і почати мислити реально. І в нас є шанс їх до цього підштовхнути, – підсумувала блогерка.
А ви згодні з думкою Татусі Бо?
