facebook

Робота вночі, втрачені ґаджети та інше. Вчителі назвали основні проблеми, з якими зіткнулись під час війни

Робота вночі, втрачені ґаджети та інше. Вчителі назвали основні проблеми, з якими зіткнулись під час війни

З початком повномасштабної війни українські вчителі зіткнулися з низкою проблем у роботі. Йдеться про навчання в укриттях, понаднормову працю, залежність від наявності електрики, втрату робочої техніки, майна і навіть житла, роботу з особливими категоріями дітей, а також нові завдання.

Огляд умов праці освітян України в 2022-2023 роках здійснив аналітичний центр Cedos за підтримки Представництва Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні, повідомляє “Освіторія“. Аналітики зауважили, що після 24 лютого 2022 року інше життя почалося для всіх українців, але зміни, з якими зіткнулися вчителі, – особливо радикальні.

Повітряні тривоги і блекаути. У закладах з очною та змішаною формою навчання походи в укриття під час занять – звична річ. Оскільки там не завжди є умови для проведення уроків, освітяни змушені “наздоганяти” матеріал у позаурочний час.

Припиняються уроки під час повітряної тривоги і в процесі дистанційного навчання. Освітні втрати також надолужуються під час додаткових занять.

Понаднормова робота. У період блекаутів робота вчителів залежала не від бажання чи робочого часу, а від наявності електрики. Тому часто вони перевіряли роботи або готувалися до занять навіть уночі.

Чтайте також:  Стало відомо, що впливає на розмір зарплати вчителя у 2024 році

Робота з учнями в інших часових поясах. Робота вночі або на вихідних з’являлася і через необхідність працювати з дітьми, які виїхали за кордон, але продовжують навчатися екстерном в українських закладах.

Втрата ґаджетів та інших матеріалів для занять. Після початку повномасштабної війни і донині окупанти не гребують обстрілами житлових будинків. Вчителі неодноразово втрачали робочі ноутбуки, планшети, конспекти, презентації, засоби наочності, роздаткові матеріали та навіть саме житло. Починали з нуля і ті освітяни, які змушені були втікати з тимчасово окупованих територій.

Робота з особливими категоріями дітей. Українські освітяни у своїй роботі змушені знаходити підходи до дітей, які пережили втрати, чиї рідні перебувають на фронті, які проходять адаптацію після виїзду з тимчасово окупованих або територій, де ведуться активні бойові дії. Це потребує спеціальних навичок.

Нові завдання. Окрім усіх змін у роботі, вчителі зіткнулися ще і з новими завданнями. Йдеться про волонтерство, облаштування умов життя для ВПО, яких на початку повномасштабної війни розселяли у закладах освіти, чергування у пунктах незламності, ремонти та прибирання укриттів. Усі ці заняття, що, здавалося б, не мають стосунку до працівників освіти, останніми роками часто лягали саме на їхні плечі.

Чтайте також:  “Один урок на місяць, але на повний день”: Оксен Лісовий розповів, як з 1 вересня зміниться викладання “Захисту України”

Дослідники зауважили, що, зважаючи на все вищезазначене, підвищення зарплатні є явищем потрібним та довгоочікуваним, адже неконкретні цифри надбавок за престижність праці (від 5% до 30%) призводять до того, що місцеві чиновники просто економлять гроші, а освітня субвенція залишається невикористаною.

“Висновок простий: слід повернути повагу до вчителя. Первинними є не нові технології, а людський капітал, який здатний ці технології використовувати. І саме освіта є таким інструментом, який формує людський капітал”, – наголосив заступник голови Профспілки працівників освіти і науки України Сергій Романюк, який виступив на обговоренні дослідження.

Джерело.


Повернутись вверх