facebook

Плани на три роки: куди йде освіта?

Плани на три роки: куди йде освіта?

Діти зростають та мають навчатися, якими б складними не були обставини не були довкола. Тож попри війну, українські освітяни планують, що потрібно зробити найближчим чином. Міністерство освіти і науки презентувало стратегічний план діяльності до 2027 року з амбітною назвою «Освіта переможців». Зібрали в матеріалі головні трансформації в освіті на найближчі кілька років.

Постраждав кожен сьомий заклад освіти
Трансформуватися в умовах війни — це великий виклик і водночас критична необхідність для майбутнього.
Частину пріоритетів змушують обрати воєнні умови, шкоду від яких необхідно звести до мінімуму.

  • В Україні 14% закладів освіти зруйновано або пошкоджено (за даними на березень 2024 року), тож на часі відновлення, створення максимально можливих безпечних умов та відповіді на виклики війни.
  • У ситуації, коли 5,5 тис. закладів освіти працюють дистанційно, а ще майже 5 тис. — змішано, коли повітряні тривоги та відключення світла стають звичними, подолання освітніх втрат — ще один пріоритет.
  • Реінтеграція — це потреба інтегрувати тих українських дітей, які перебували (або поки що перебувають) за кордоном або на окупованих територіях.
  • На нас досі лежить тягар подолання посттоталітарної, постколоніальної, посткомуністичної тяглости в українському суспільстві, адже він створює перешкоди в будь-яких трансформаціях та не дасть розвиватися освіті.

Який він  — випускник ліцею НУШ?

Але є й такі пріоритети, які виникають не як реакція на обставини, а є кроками до того майбутнього, якого ми прагнемо досягнути для українських дітей. Для наочності у МОН навіть запропонували зазирнути… у майбутнє, десь на кінець 30-х років. У документі «Освіта переможців» розробили портрети успішних працівників, студентів, старшокласників. Якщо такої молоді буде більшість, це й стане найкращим показником досягнення результатів освітян.

Ось уявний 18-річний Сергій — випускник академічного ліцею НУШ. Він вступив сюди після 9 класу, як приблизно половина учнів. Решта йдуть здобувати професійну освіту (нині, у 2024-му, тих, хто обирають коледжі, третина, а дві третини прямують у старші класи). Сергій деякі предмети за власним вибором вивчав поглиблено, деякі — на базовому рівні, також мав курси за вибором поза профілем. Англійську мову опановували нарівні з рідною, а деякі предмети навіть викладали англійською, тож хлопець може вільно спілкуватися з друзями з-за кордону та вивчати міжнародні онлайн-курси англійською. У ліцеї є укриття, яке використовують також як коворкінг і бібліотеку. Молодша сестра Настя навчається у початковій школі. Приїжджає автобусом, геолокацію якого бачать батьки. А коли на вході дівчинка сканує свій QR-код у «Мрії», вони отримують сповіщення, що дитина вже в школі. Програма дуже сучасна: багато англійської, чимало уваги надається розвитку емоційних навичок.

Чтайте також:  Зате сидить біля хати! – відомий освітянин висловився про освіту у сільських школах

Англійська в дитсадках, Музей математики, центри профдосконалості
Щоб рухатися у цьому напрямку, у Стратегічному плані окреслили дев’ять пріоритетів на найближчий час.

Освіта дітей раннього та дошкільного віку.

Кожній дитині має бути гарантоване місце у державному дитсадку, яке можна забронювати в електронній черзі. Альтернативні типи дошкільних закладів — до уваги батьків. За прогнозами, їх обиратиме кожна п’ята родина з тих, хто віддав дітей до закладів дошкільної освіти. Зміст дошкільної освіти має відповідати сучасним європейським вимогам, відповідно до Європейської рамки якості дошкільної освіти. Зокрема, ввести вивчення англійської, адже саме у дошкільному віці найкраще починати опановувати іноземні мови.

Кожен дитсадок має бути облаштований укриттям, а вихователі мати навички першої домедичної допомоги. У дошкільній освіті діятиме політика захисту дітей від насилля та психологічної підтримки.

У МОН планують досягти охоплення дошкільною освітою дітей 3–5 років на рівні 82% (зараз 73%). Для роботи з дітьми знадобиться ще 50 тисяч працівників дошкільних закладів. Щоб швидше досягти цього, розроблять скорочений курс підготовки вихователів.

Позашкільна освіта.

Виховання патріотизму, реінтеграція дітей, надолуження освітніх втрат, профорієнтація, STEM-освіта, підприємницька освіта — сучасні цілі, які додаються до традиційного розвитку талантів та здібностей. Зокрема, планують створити Музей математики, а при ньому — Національний центр надолуження освітніх втрат у математиці. А також Центр олімпіадного руху, який створить нові можливості для дослідницької та наукової діяльності. Усі гуртки та студії мають працювати — якщо немає іншої можливості, дистанційно. Також саме у позашкільній освіті мають організовувати літній відпочинок дітей.

Чтайте також:  Вчителів треба переконувати працювати по-новому: освітянин розповів, у чому проблема педуніверситетів в Україні

Професійна освіта.

Мережу планують модернізувати, забезпечити сучасним обладнанням і гарантувати доступ до неї на деокупованих територіях. Очікують ухвалення ВР головного для цього напрямку закону — «Про професійну освіту». Програми оновлять з огляду на сучасний ринок праці, а завдяки поглибленню зв’язків закладів професійної та фахової передвищої освіти з бізнесом все активніше розвиватиметься дуальна освіта та освіта на робочому місці. Саме роботодавців впливатимуть на те, якими навичками мають володіти майбутні професійні кадри, випускники коледжів, яких професій доцільно навчатися. Також окрім традиційних коледжів, куди переважно йдуть випускники шкіл, активно створюватимуть навчально-практичні центри та центри професійної досконалості. Там підвищуватимуть кваліфікацію або перенавчатимуться, так би мовити, дорослі працівники.

Вища освіта.

Тут теж націлені на дуальну освіту. Університетів має стати менше, але освіта в них якіснішою. Планують оновити стандарти вищої освіти. Як у європейських закладах вищої освіти, студенти зможуть навчатися з різним темпом та великою кількістю вибіркових дисциплін.

Також передбачені дії для розвитку науки, інновацій. В усіх ланках освіти запланована диджиталізація (від забезпечення гаджетами та широкосмуговим інтернетом до відмови від паперової документації, запуску освітнього застосунку «Мрія» та інших е-послуг) та інклюзія. Зокрема, допомога в отриманні освіти ветеранів, які після фронту мають проблеми зі здоров’ям. Також створення Національної стратегії інклюзивного навчання та Концепції трансформації спеціальної освіти — ці варіанти мають доповнювати одне одного, а не конкурувати.

Серед пріоритетів — виконати вимоги ЄС в освіті для євроінтеграції освіти України. Наприклад, порівняти Національну рамку кваліфікацій з Європейською рамкою кваліфікацій, щоб надалі процеси взаємного визнання трудового досвіду людей стали простими. Має збільшитися й кількість програм подвійних дипломів спільно з європейськими університетами.

Чтайте також:  Стало відомо, що впливає на розмір зарплати вчителя у 2024 році

Що буде зі школою?
Багатьох батьків та вчителів цікавить, що ж заплановано стосовно шкіл. Звісно, реформа НУШ, яка впроваджується у країні вже шостий рік, і надалі є однією з головних завдань освіти. Війна додала нових вимог до шкільного простору: укриття та відбудова зруйнованих закладів освіти (за принципом «краще, ніж було»). Завдяки підвищенню безпеки шкільного середовища у МОН хотіли б досягти того, щоб 90% учнів навчалися офлайн. Також планують обладнати кабінети базової та профільної школи, а також STEM-лабораторії відповідно до сучасних вимог.

Що стосується українських школярів за кордоном, у міністерстві покладають надію на розвиток мережі Міжнародної української школи. Очікуваний результат: три чверті дітей шкільного віку за кордоном охоплені навчанням за національними освітніми програмами.

Стосовно базової школи в Україні актуальним є затвердження нових критеріїв оцінювання та оновлення процедури проведення ДПА в 4-х, 9-х класах. Для 5-11 класів розроблять адаптовані навчальні програми, за якими можна надолужити освітні втрати, адже там буде лише найголовніше. Найближчим часом оновлять програму предмета «Захист України» та сучасної історії України.

Та головним наступним кроком реформи НУШ є, звісно, розвиток профільної школи. Тут до 2027 року очікується затвердження Держстандарту профільної середньої освіти, а також освітніх і модельних навчальних програм. Також має відбутися пілотування моделей організації освітнього процесу та навчальних матеріалів за новим стандартом. Аби краще підготувати учнів до дорослого професійного життя, у школах навіть з’являться цілком нові спеціалісти: кар’єрні освітні радники.

Спільне завдання майже по всіх пріоритетах (для вихователів, вчителів, викладачів коледжів та університетів, гуртків, студій, спортивних шкіл тощо) — зміна системи оплати праці та підвищення зарплатні. Без цього решта бажаних нововведень опиняться під загрозою. Але й вимоги, зокрема, до вчителів змінюватимуться. Оновлять професійний стандарт для вчителів та значно розширять практику сертифікації. Вона стане актуальною для вчителів усіх предметів. Усі зміни будуть зафіксовані у новому Положенні про сертифікацію.

Джерело.


Повернутись вверх