“Це пережиток СРСР”: у мережі виникла дискусія через пропозицію скасувати урок “Основи здоровʼя”
Українська вчителька Ксенія Смірнова закликала прибрати з програми таку дисципліну як “Основи здоровʼя”, який під впливом Нової української школи трансформувався у “Здоровʼя, безпека та добробут”. Педагогиня не розуміє для чого його вивчають та за що отримують оцінки школярі. Адже ця дисципліна не передбачає здобуття дітьми компетенцій.
Більше того, Смірнова дивується, як вчителі можуть перевіряти вміння учнів застосовувати знання з цього предмету. Зокрема, педагог не буде обливати дітей холодною водою на подвірʼї школи, або водити по дорозі в час пік, аби оцінити те, як вони засвоїли уроки. За словами освітянки, цей предмет живе з кінця 90-х років, як пережиток радянської минувшини. Про це вона розповіла в дописі на Оsvita.ua.
“Як вчитель перевіряє вміння учнів, наприклад, загартовуватись чи правильно переходити дорогу? Водить їх у двір школи і обливає холодною водою? Чи водить між автомобілями у час пік та перевіряє, кого машина зіб’є, а кого ні? Як вчителі на цьому предметі перевіряють у школах “вміння застосовувати”, наприклад, емоційно-ціннісне ставлення учнів до навколишньої дійсності? Іванко ціннісно ставиться дійсності, а Маринка– ні?”,– пише педагогиня.
Вчителька зазначає, що ця дисципліна передбачає обовʼязкових 1,5 години в тиждень та дивується чому на уроках з фізкультури, біології, географії, трудового навчання або історії не передбачене ознайомлення дітей з безпекою життя та здоровʼя.
Вона закликала вчити дітей чесності та перестати займатися імітацією навчання.
“Давайте будемо навчати наших дітей, насамперед, чесності і перестанемо вже у школі займатися імітацією навчання! Не можна навчати окремо того, що є частиною цілого. Не можна задавати домашні завдання та оцінювати предмет, у якого нема предмета вивчення”,– написала Смірнова.
Вчителька запевняє, що школярі не люблять “безглузді уроки ОБЖД”, на яких вони пишуть начебто непотрібні самостійні, контрольні, зубрять напамʼять тощо.
Педагогиня також задається питанням, хто викладає цей предмет та чи готують таких вчителів заклади вищої освіти. Вона вважає, що вчити дітей комунікувати, ознайомлювати із правилами взаємодії у соціумі, основами емоційного інтелекту та миробудування потрібно на окремих заняттях із кваліфікованим психологом.
Проте не всі українці погодились з вчителькою і вважають, що цей предмет навпаки не втрачає своєї актуальності, а декому навіть може врятувати життя. Зокрема, один школяр завдяки отриманим на уроці знанням зміг врятуватися під час вибуху.
“В березні 2024 року в Білій Церкві стався вибух в багатоквартирному будинку. Хлопчик 8 років врятувався разом з котиком завдяки тому, що використав знання, які здобув на уроці ” Основи здоров’я”. В мене все”.
Дехто приводив у приклад іноземний досвід, де дітей вчать плавати в одежі, аби вони змогли врятуватися, якщо опиняться у воді.
“На мій погляд перш за все дітям потрібно знати, як вести себе як в екстремальних ситуаціях, так і взагалі в суспільстві. Це важливіше за математику, історію та інше. В Нідерландах для дітей молодших класів є обов’язкова здача плавання в одязі. А у нас більша частина населення не опанує такої простої речі, що ходити по тротуарах необхідно з правої сторони”.
Крім того читачі зазначали, що діти навпаки люблять цю дисципліну, а якість знань, які вони отримають, залежить від вчителя.
“А я з вами незгодна. Уроки БЖД дуже корисні, на них навчають корисних навичок. Все залежить від викладача– це має бути компетентна людина, з освітою рятувальника, військового чи медика а також педагогічною освітою. Ви неправі і написали про це цілу статтю. Тобто, на вашу думку дітям не потрібно знати основи домедичної допомоги, правила дорожнього руху та методи самореалізації у стресових ситуаціях? Ви транслюєте власне ставлення до предмета”.
“Я вчитель іноземної, але скажу впевнено, що дітям ці предмети є цікавими, адже, як я правильно розумію, тут ще є етика. Все абсолютно індивідуально. Залежить від майстерності вчителя”.
