facebook

Освіта на роздоріжжі: доля паперових підручників у цифрову еру

Освіта на роздоріжжі: доля паперових підручників у цифрову еру

Електронний підручник не є розв’язанням проблеми наявності підручників, проте й без новітніх технологій ніяк, вважає генеральний директор видавництва «Ранок» Валерій Круглов. Він поділився з nv.life своєю думкою про те, що не варто відмовлятися від паперових підручників, варто осучаснювати їх інтерактивним застосунком.

Одним з найважливіших інструментів для навчання у школі є паперовий підручник. Численні дослідження доводять це. У світі є буквально декілька країн, які перейшли виключно на цифрові засоби навчання дітей і схоже навіть у Сінгапурі, Південній Кореї, скандинавських країнах планують знову повернутися до навчальної книги.

В Україні поступовий перехід на електронні засоби навчання та інтернет-джерела навчальної інформації розпочався 2020 року з початком карантину. Учні й учениці потребували додаткових матеріалів, одинадцяті класи готувалися до ЗНО, й дедалі більше причин з’являлося, щоб паперові підручники й посібники поступово заміщувались електронними.

Ще одним викликом стало заміщення підручників як таких відео- та аудіоматеріалами, презентаціями, схемами тощо через відсутність звичайних підручників під час війни. Це спровокувало справжню «кризу читання» та розвиток «кліпового мислення» — коли учні не розуміють і не можуть відтворити прочитане та зробити власні висновки.

«Криза читання» — не новий виклик, і стикнулись із цим не лише українські школярі. Так, у результатах дослідження міжнародній читацькій грамотності (PIRLS) за 2021 показано, що у Швеції труднощі читання серед 10-річних дітей зросли з 12% до 19%. Понад десять років у Швеції використовують цифрові носії інформації, а саме планшети, які діти отримують вже в дитячих садочках та початкових класах. Цей результат настільки занепокоїв уряд, що міністерка освіти Швеції Лотта Едхольм зробила заяву про повернення в галузь освіти старого доброго паперового підручника. Пані Едхольм пояснила, що йдеться не про витіснення електронних носіїв як таких, і запевнила, що в кожному варіанті є свої недоліки та переваги. Хоча, на її думку, «фізичний підручник має переваги, які не замінить жоден планшет».

Чтайте також:  Як учням і вчителям закінчити навчальний рік: роз’яснення Міносвіти

5 клас НУШ, що припав на 2022 рік, вимушено вчився без паперових підручників через брак фінансування. Підручники й посібники не друкувалися, а учні й учениці були змушені користуватися пдф-копіями паперових примірників. З таким матеріалом максимально незручно працювати: це далеко не електронний підручник з відео, аудіо, зворотним звʼязком.

На прикладі шведів можемо вкотре переконатися, що сам по собі електронний підручник не є розв’язанням проблеми наявності підручників у школах. Навпаки, використання лише такого формату під час освітнього процесу навіть шкодить маленьким читачам. Проте й без новітніх технологій ніяк: у наш час диджиталізації дітям потрібна не лише наочність, а й зміни форми викладу навчальних матеріалів, багато практичних прикладів і закріплення опанованого в інтерактивному форматі. Рішення просте й складне водночас: усе має бути в комплексі. Паперовий підручник має доповнювати цифровий додаток, що стане його невіддільною частиною.

У Законі про освіту зазначається, що вже від 2024 року електронний застосунок має стати обов’язковим доповненням паперового підручника. Сьогодні за допомогою такого застосунку можна зацікавити учнівство. Комплекс із паперового підручника та цифрового додатка допоможе покращити сприйняття матеріалу та завоює увагу школярів. Багато дітей, які були вимушені полишити свої домівки через війну, матимуть доступ до таких платформ, а отже — шанс здобути якісну українську освіту.

Чтайте також:  Зарплата вчителів в Україні 2024 – який розмір, від чого залежить – скільки заробляє молодий вчитель

Є перелік вимог до нового електронного додатка:

1. Доступ онлайн/офлайн. У воєнні часи й вчительство, і школярство, і батьківство має бути готовим до всього. Раніше ми не переймалися відключенням електромереж, зникненням мобільного зв’язку та інтернету тощо. Зараз, на жаль, це питання стоїть гостро. Тому навчання має бути доступним, навіть якщо користувачі знаходяться в бомбосховищі, виїхали за кордон та просто не мають доступу до інтернету.

2. Пристосованість. Е-додаток має бути доступним всім користувачам за будь-яких умов — це аксіома. За статистикою, понад 70% користуються мобільними пристроями для навчання. У зв’язку з цим, додаток повинен бути доступним всім операційним системам, включно з Android та iOS. Можливість підключення з планшета, смартфону чи комп’ютера забезпечить доступ до безперервного навчання всім учасникам освітнього процесу.

3. Зручність. Для зручності необхідно мати адаптивний дизайн застосунку, адже учні й учениці користуються різними мобільними пристроями. Це дозволить масштабувати та повертати пристрій залежно від потреби дитини, що сприятиме зручності у використанні.

4. Масштабність. Особливо у воєнний період, додаток повинен бути достатньо потужним, аби охопити одночасно не менше 500 000 користувачів. Безперервна робота важлива в навчальному процесі — це має бути враховано в електронному додатку.

Чтайте також:  З нового навчального року кількість учнів у перших класах обмежать: Горбачов пояснив, кого це стосується

5. Результати роботи. У додатку необхідним є контроль результатів, аби батьки з легкістю могли відстежувати успішність своїх школярів і школярок.

У найважчі для країни воєнні часи цифровий додаток забезпечить повноцінним навчанням тих, хто не має змоги відвідувати свою школу очно або навіть доєднатися до занять у синхронному режимі. Він доповнить паперовий підручник: так діти не втратять жагу до читання, не занудьгують і зможуть охопити значно більше цікавої та практичної інформації, ніж можна вмістити у паперовий варіант.

Джерело.


Повернутись вверх