facebook

Студенти не знають таблицю множення і як знайти “у”: в мережі виникла дискусія через рівень знань у провідному виші України

Студенти не знають таблицю множення і як знайти “у”: в мережі виникла дискусія через рівень знань у провідному виші України

В одній із соціальних мереж український освітянин Радим Губань поділився історією про те, що студент другого курсу, який навчається на інженера в одному із провідних вишів, не зміг знайти значення “у” у рівнянні. Зокрема, викладач на парі з вищої математики запропонував йому розвʼязати приклад 6у=24. Здобувач освіти відповів, що у=24 і здивувався, що його відповідь не вірна.

Також Губань розповів, що є студенти, які навіть не знають таблицю множення. Про це педагог написав у Facebook. Він зазначив, що попри реформи Міністерства освіти та науки в провідних українських вишах існує така істотна проблема.

“До мене зателефонував мій знайомий з НАНУ, якого запросили на 0,25 ставки за сумісництвом проводити практичні заняття з вищої математики в одному столичному національному ЗВО з купою вибіркових дисциплін. Сказати, що його переповнювали емоції – це нічого не сказати. Він розповідав про своїх, за його словами, не обтяжених таблицею множення студентів (є, виявляється, ще й такі)”, – поділився освітянин.

“Майбутній інженер у другому семестрі, на парі з вищої математики не міг розв’язати (вже не пам’ятаю яке) елементарне рівняння. Тоді він попросив розв’язати таке 6у=24. І запитав чому дорівнює “у”. Відповідь здогадались? А от і ні. у=24 сказав студент. І був дуже здивований, що виправили. Адже ж написано, що у=24″, – додав Губань.

Чтайте також:  Учителі пишуть роботи за дітей: науковець назвав серйозну проблему МАН в шкільній освіті України

Він також розповів, що його колега став свідком ситуації, коли один студент кепкував з іншого через його результати на одному із іспиті. Мовляв, що аби так погано скласти тест з математики, потрібно знати правильні відповіді і навмисне обрати неправильні.

Українці не забарились з реакцією, зазначивши, що на інших напрямах освіти ситуація не краща.

“А уявіть собі рівень знань у звичайних університетах, ще й не всі розуміють українську мову”.

“З гуманітарними те саме”.

“Так, це правильно. У виші Харкова, одному з найкращих, студенти-старшокурсники не могли порахувати відсоток від числа, не кажучи вже про зворотну дію. Це економ. факультет! А ми про “візії” та інше”.

“А хто чого хоче. Якщо для вступу до ЗВО на інженерну спеціальність таблицю множення можна не знати – значить, можна не знати. Це питання вступного порогу. А інше питання – суспільна роль вищої освіти, зокрема якісної. Це питання набагато складніше. Якщо зовсім уже грубо – якщо ті, хто мають якісні знання, не отримують переваг над тими, хто їх не має, то який сенс отримувати якісні знання?”.

Крім того освітяни нарікали і на заклади освіти, які ставлять фінансову складову у пріоритет.

Чтайте також:  70% дітей-переселенців навчаються онлайн: психологиня попередила батьків про наслідки. Чому важлива соціалізація

“Як на мене, проблема в тому, що ЗВО не беруть на себе відповідальність за якість підготовки. Навпаки, адміністрація ЗВО розуміє, що відраховувати студентів за неуспішність не можна бо булуть фінансові втрати. Тому маємо закладений системний конфлікт інтересів. Якісна підготовка передбачає високу вимогливість, а фінансові потреби навпаки”.

“Суспільство вже багато років показує молодим людям, що життєвий успіх ніяк не залежить від розуму, знань і освіти. Вони ходять різними стежками. Жалюгідний жебрацький рабський статус викладача школи і ЗВО тому допомагає. Розумова праця не ціниться. Планка вимог при вступі неймовірно занижена, і до того ж на комерційну форму візьмуть будь-кого, аби платив. От і маємо результат”.

Джерело.


Повернутись вверх