“Діти поводяться так, як їх виховали батьки”: Лікарчук запропонував ввести жорсткі штрафи в школах і навів приклад Казахстану
Колишній очільник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук різко висловився про негідну поведінку школярів і запропонував вводити за неї серйозні штрафи. Зокрема, освітянин навів у приклад досвід Казахстану, де передбачається грошове та адміністративне покарання за порушення закону учнями.
На думку Лікарчука, батьки повинні відповідати за поведінку дітей, адже школярі поводяться так, як їх навчили вдома. Крім того, освітянин каже, що навіть якщо вчителям вішати нагрудні камери, дорослі нічого нового у відеозаписах не побачать, навіть якщо захочуть. Про це він написав у Facebook.
“Діти поводяться так, як їх навчили (виховали) батьки. Тому нічого нового у відеозаписах із нагрудної камери вчителя вони не побачать. Навіть якщо захочуть побачити. У чому я серйозно сумніваюся. Не стільки відеокамери потрібні, а відповідальність батьків через систему солідних штрафів за негідну поведінку дитини в школі”, – сказав Лікарчук.
Він додав, що у закладах освіти потрібно перестати тримати школярів та студентів, яким навчання не потрібне і які не хочуть здобувати його важкою працею. На його думку, школи та університети – це не “богадільня”, де годують, розважають, струшують пилюку та витирають соплі.
Лікарчук вважає, що такими темпами педагоги в школах у майбутньому будуть витирати дітям не лише носи.
Користувачі соцмережі підтримали освітянина і нарікали на те, що скоро й носити нагрудні камери буде нікому, а онлайн-навчання – це ще гірше записів такого відео:
“Більшість сьогоднішніх батьків сприймають школу як ігрову кімнату, де дитина може робити все, що бажає. Аніматори-волонтери-вчителі тягнуть на собі обов’язки всіх: батьків, учнів, свої та ще ті, на які стане фантазії начальників”.
“Поки МОН розвернеться (як слон у відомому приміщенні) до учительства потрібним місцем, вішати камери не буде на кого. Постійні приниження, неадекватна поведінка” здобувачів освітніх послуг” призведе до масового відтоку (хоча куди вже більше) учителів з професії. За інсульти, інфаркти, неврози мовчу. Просто не вистачає “ментального здоров’я”.
“А дистанційні уроки? Та сама нагрудна камера. Тільки більше для оцінки вчительської поведінки батьками: як сидів, що сказав, чи привабливий був одяг, а чи не пив чай під час уроку. На офлайн-занятті учитель зобов’язаний увімкнути застосунок для відеоконференції, щоб приєдналися 3-5 дітей, які хочуть навчатися дистанційно. Це жах! Одночасно працювати з класом наживо і контролювати роботу дітей у ZOOM. Ні вашим, ні нашим. А ви про нагрудну камеру”.
