У третьокласників великих класів вищий рівень розвитку наскрізних умінь
Учні класів з високою наповненістю (понад 30 учнів) краще виконують завдання на розвиток наскрізних умінь, передбачених у Державному стандарті початкової освіти. Вони справляються з компетентнісними завданнями успішніше, аніж однолітки з класів із середньою (від 20 до 30 учнів) та невисокою наповненістю (до 20 учнів).
Таким є один з результатів комплексного дослідження ефективності впровадження Нової української школи, проведеного з ініціативи міністерства освіти і науки громадською організацією «Центр підтримки освітніх реформ».
Метою дослідження була оцінка ефективності впровадження реформи НУШ у частині формування наскрізних умінь учнів початкових класів, а також у частині сприйняття її учасниками освітнього процесу.
У 2019 році проведено перший етап дослідження із залученням третьокласників, які навчаються за Держстандартом початкової загальної освіти 2011 року. Водночас до вибірки було включено частину шкіл, які беруть участь у пілотуванні Держстандарту початкової освіти 2018 року.
Дослідження рівня сформованості наскрізних умінь учнів початкової школи відбувалось у 149 закладах освіти. Загалом у ньому взяли участь 897 третьокласників.
Більше половини груп учнів, які взяли участь у дослідженні, на достатньому та високому рівнях володіють усіма наскрізними вміннями, визначеними в чинному Держстандарті (читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, уміння конструктивно керувати емоціями, оцінювання ризиків, приймання рішень, розв’язування проблем, співпраця з іншими особами).
Окрім того, саме в класах з невеликою наповнюваністю, тобто там, де вчитель може приділити кожній дитині більше часу, учні ставлять більше спонтанних та організаційних запитань, ніж це відбувається у великих класах.
Як підкреслено в результатах дослідження, майже дві третини урочного часу (близько пів години) учні початкових класів зайняті адаптивною активністю: слухають учителя, працюють у зошитах чи з підручником, беруть участь у перевірці знань тощо. На неадаптивну активність – проявляють творчу / дослідницьку активність, беруть участь у дидактичних та інших іграх, проявляють позитивні або негативні емоції тощо – припадає близько 10–13 хвилин, серед яких виявлення власної ініціативи в середньому триває менше хвилини. Такий розподіл активностей на уроці свідчить про брак умов для розвитку творчого потенціалу учнів початкової школи.
Підкреслено, що учні в пілотних класах більше часу займаються різними видами неадаптивної активності. Така відмінність відповідає ключовим положенням концепції Нової української школи, якими передбачено запровадження дослідницького методу навчання та методів навчання через гру, формування наскрізних умінь, таких як творчість, уміння конструктивно керувати емоціями тощо, і свідчить про підтримку творчого потенціалу дитини в умовах запровадження Нової української школи.
