Реформа НУШ: чому українські вчителі сумніваються у якості навчання? Дослідження розкриває правду
Якість навчання українських учителів на курсах підвищення кваліфікації щодо впровадження реформи НУШ у 5–6 класах, що відбулося в 2023 році, викликає сумніви.
До такого висновку дійшли автори дослідження «Нова українська школа: виклики впровадження», що здійснено ГО «Смарт освіта» у партнерстві з Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва. Зокрема, опитування педагогів, які працюють у базовій школі, виявило деякі суперечливі факти.
Так, 86 % учителів уважають, що набутих під час підвищення кваліфікації знань їм достатньо, однак відповіді на інші питання свідчать, що набуті вчителями знання недостатні й несистемні. Наприклад, під час опитування респондентам було запропоновано обрати з 13 навичок, методів та вмінь, які вони розглядали на курсах підвищення кваліфікації і якими навчилися користуватися під час цих занять, але жоден із запропонованих варіантів не обрала більше ніж половина опитаних – попри те, що вказати можна було будь-яку кількість варіантів.
Також суперечливим є той факт, що деякі теми, зокрема проблеми оцінювання в НУШ, учителі обирали і як найкраще опановані, і як такі, що потребують подальшого опанування. Окрім того, 6% учителів зізналися, що платили за отримання сертифіката без проходження курсів, однак ця кількість педагогів може сягати 16 %, адже ще 10 % обрали варіант «Складно відповісти» на питання про купівлю документа.
У зв’язку з цим автори дослідження припускають, що підготовка вчителів-предметників, попри масовість у 2023 році, усе-таки не відбулася на належному рівні якості. «Учителі до такої міри втомлені й виснажені, що не хочуть прямо зізнаватися в тому, що чогось не знають, аби їх не скерували на додаткове навчання в позаробочий час», – йдеться у звіті.
