facebook

Винні вчителі, а не батьки і ґаджети? В мережі знайшли пояснення, чому діти не люблять читати

Винні вчителі, а не батьки і ґаджети? В мережі знайшли пояснення, чому діти не люблять читати

Український актор та режисер Олександр Мірошниченко розповів про своє бачення, чому діти не люблять читати. На його думку, попри те, що провину покладають на ґаджети та батьків, в цьому питанні значний приклад показують вчителі. Він задається питанням, чи багато педагогів приділяють час на читання літератури не повʼязаною зі шкільною програмою.

Мірошниченко в дописі у Facebook пояснює, що все починається в педагогічних вишах, де майбутніх вчителів не привчають любити читання, а вони, в свою чергу, не роблять це потім з дітьми. За його словами, це впливає і на виховання школярів.

“Одне чіпляється за інше. Якщо вчитель не привчений читати щось, за шкільну програму – кого він виховає? Ну добре. Залишимо термін “виховання” “за бортом”. Просто подумаємо який приклад вчитель може дати дітям. А ось тут ланцюжок вже тягнеться в педагогічні виші. Де не привчають майбутніх вчителів любити читання. А вчителі не привчають дітей. Коло замикається. Але винуваті, все ж таки, ґаджети та батьки”, – пише Мірошниченко.

За його словами, якщо задати питання освітянам про те, чи люблять вони читати, то можна вислухати емоційні обурення, яке “важке життя вчителя”. Він каже, що вони можуть посилатись на відсутність часу через навантаження та заповнення різних документів. Крім того, вчителі можуть поскаржитися на низьку зарплату. Проте Мірошниченко запевняє, що у дітей часу не більше, ніж у педагогів.

Чтайте також:  Реформа освіти: в регіонах створять мережу академічних навчальних закладів

“У дітей часу не більше. Враховуючи кількість уроків, завдань та роблення уроків до другої ночі. Можна ще адвокатувати низькою зарплатою. От якщо б платили високу зарплату – читали б, а так не будемо. Але тут логіка явно шкутильгає. Я власне до чого веду? Ланцюжок”, – написав режисер.

Деякі користувачі соцмережі не погоджуються, що в тому, що діти мало читають винні в більшості вчителі. Вони вважають, що першочергово про це мають піклуватися батьки і піддають сумніву висновок Мірошниченка.

“От тут “вчителі не привчають дітей” не погоджусь. Маю вже 2 приклади. І коли вчитель задає читати, то читають далеко не всі. І діти відповідають: “а мама не говорила”.

“Теж сумнівний висновок. А от провину з гаджетів я б не знімала. З ними важко конкурувати живому спілкуванню, не те, що книжкам. Неможливо змусити полюбити читання. Це щось всередині людини. Або є, або нема”. 

Проте є й ті, хто підтримали актора у його висновках, зазначивши, що діти вчаться у школі, а не вдома й нарікають на твори у шкільній програмі та відношення вчителів.

“На мою думку якщо батьки не читають, то це може компенсувати вчитель, але тільки той що сам любить і вміє читати. З власного досвіду якщо що. І вчаться діти в школі, а не вдома от і величезна частина відповідальності на вчителях, а то батьки мають все зробити і навчити і домашку і виховати і гроші заробити”. 

“Тут всі говорять про приклади від батьків/вчителів, а я би сказала про самі книги. За часів школи я терпіти не могла українську літературу, та й зарубіжна була не краща. А все тому, що матеріал підібраний відверто нудний, не для дітей. Ну не цікаво читати дітям 10 років підряд про тяжку долю кріпаків, хоча українська література повна надзвичайно цікавих творів, які би сприйняла дитина. Я пам’ятаю, що почала читати книги в той момент, коли мені попався цікавий твір. Так само моя дитина – почала читати, коли я купила їй дитячу книгу, яка їй сподобалась і зацікавила”. 

Джерело.


Повернутись вверх