facebook

“Жебрак не може бути гарним фахівцем”: вчитель інформатики пояснив, чому школи не готові до програми НУШ

“Жебрак не може бути гарним фахівцем”: вчитель інформатики пояснив, чому школи не готові до програми НУШ

Вчитель інформатики Григорій Громко відреагував на нещодавнє висловлювання міністра освіти та науки Оксена Лісового про “провисання” програми Нової української школи. Педагог зазначив, що стан освіти залежить від запиту суспільства на якісне навчання й мотивації вчителів, батьків та учнів. За його словами, в Україні із цим проблема.

Зокрема, Громко у дописі в Facebook звернув увагу на низькі зарплати представників цієї професії і зауважив, що вчитель-жебрак не може бути гарним фахівцем. Він зазначив, що доплата за НУШ у 25% стосується лише тих годин, які викладаються у 5-6 класах за цією програмою. А це, каже педагог, із 18-годинною зайнятістю складатиме 192 гривні.

За його словами, для того щоб отримувати середню українську зарплату розміром 17 900 гривень, вчителю потрібно мати вищу кваліфікаційну категорію, стаж 30 років і не менше 30 годин навантаження. Громко вважає, що в Україні недооцінюється важливість цієї професії, і це, зокрема, відображається на рівні оплати педагогам та низькій мотивації вступати на цей напрям.

“Якісна освіта має бути гарантією отримання високооплачуваного порівняно з некваліфікованими працівниками робочого місця та своєрідним “соціальним ліфтом”, який зможе забезпечити як професійну кар’єру, так і соціальний статус. Є у нашій країні такий запит? Не знаю – я бачу, що заробітна плата у вчителя-випускника університету з дипломом магістра та шкільної прибиральниці абсолютно однакова – мінімальна”, – пише педагог.

Чтайте також:  "Не хочеш добре вчитися – підеш у ПТУ": Лікарчук вказав на проблему реформи старшої школи в Україні

Він зазначає, що якість знань школярів стала гіршою, і це підтверджується результатами досліджень. Зокрема, кількість вмотивованих до навчання дітей стає все менше, хоча, попри все, вони все-таки ще є. Крім цього, учні страждають від відсутності живого спілкування та звичайних ігор. Натомість їх з першого класу “закидають” незліченою кількістю непотрібної інформації.

Громко зазначив, що попри те, що у державному стандарті базової середньої освіти дещо розпливчасті формування і немає конкретики, він все ж таки досить непоганий. Але, за його словами, критично те, що в документі немає “вимірника”, який давав би чіткі пояснення, як оцінювати розвиток компетентностей школярів.

“Ми маємо лише “орієнтири”, які кожен трактує по-своєму, а результат оцінювання є субʼєктивною оцінкою педагога навчальної діяльності учня. І це при тому, що змістова компонента навчання, яка прописана в модельних програмах, є досить різною, тож оцінка “10” в одній школі може відповідати оцінці “7” в іншій”, – каже Громко.

Він підкреслив, що пропозиції очільників МОН знову проводити “курси підвищення” або “надолуження” не покращать успіхів шкільної спільноти. Зокрема, будуть все ті ж змучені та засмикані вчителі з малою зарплатою, учні з погіршенням навичок читання та усного рахунку та батьки, які спостерігають, як “тупіють” їхні діти.

Чтайте також:  Кількість вчительських ставок з 2021 до 2023 року скоротилася на 8%: результати дослідження

Не залишив осторонь слова Лісового й колишній очільник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. У дописі в соцмережі він погодився зі словами Громка та зазначив, що причина “провисання” НУШ – не вчителі, а “радянська” система управління освітою. За його словами, такі наслідки реформи очікувані.


“Переконаний, що причина “провисання” НУШ – не вчителі. Причина – радянська система управління освітою. Як за формою, так і за змістом. Від гори і до низу. Саме освітні управлінці “підвісили” НУШ і тепер шукають винуватих. Я не знаю в українській освітній історії XX і XXI століття аналогічного випадку, коли у провалі чи невдачі реформ звинувачували все вчительство”,
– написав Лікарчук.

Джерело.


Повернутись вверх