facebook

Вимоги до присвоєння кваліфікаційних категорій вчителів: «Спеціаліст вищої категорії»

Вимоги до присвоєння кваліфікаційних категорій вчителів: «Спеціаліст вищої категорії»

Огляд професійних компетентностей вчителя

Підготували огляд вимог Положення про атестацію педагогічних працівників та Професійного стандарту, дотримання яких дозволяє присвоїти вчителю кваліфікаційну категорію «Спеціаліст вищої категорії».

Зауважити! 15.02.2024 МОН запропонувало для громадського обговорення проєкт нової редакції професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти, Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», яке триватиме до 15.03.2024. Зауваження та пропозиції до зазначеного проєкту приймаються в електронній формі на e-mail: [email protected] або за адресою: 01135, м. Київ, просп. Берестейський, 10.

Умови для присвоєння кваліфікаційної категорії «Спеціаліст вищої категорії»

Мінімальний загальний обсяг підвищення кваліфікації впродовж п’яти років:  не менше 150 годин (5 кредитів ЄКТС).

Освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень педагогічного працівника, підтверджений відповідним документом про освіту: магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст).

Стаж роботи на посадах педагогічних працівників (визначається за даними його особової справи, трудової книжки або відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та інших документів): не менше ніж сім років. Для вчителів, які мають освітньо-науковий / освітньо-творчий, науковий ступінь, –  не менше ніж один рік (п.9 розділу 1 Положення).

 

Вимоги до професійних компетентностей вчителя відповідно до кваліфікаційної категорії «Спеціаліст вищої категорії»

Кваліфікаційні вимоги до вчителів, яким присвоюється перша кваліфікаційна категорія, визначені Орієнтовним описом професійних компетентностей вчителя (пункт 7 Професійного стандарту).

Зауважити! Орієнтовний опис передбачає, що педагогічний працівник кожної наступної кваліфікаційної категорії має володіти компетентностями, визначеними для попередніх кваліфікаційних категорій. У цих статтях ми розглянули вимоги до професійних якостей відповідно до кваліфікаційних категорій:

«Спеціаліст першої категорії»;

«Спеціаліст другої категорії».

Тож для успішного виконання трудових функцій педагог має володіти такими професійними компетентностями:
1. Мовно-комунікативна компетентність
Ця компетентність передбачає здійснення усної та письмової комунікації державною мовою, збагачення мовлення учнів та сприяння їхній мовній творчості.

Вона включає такі складові:

1.1. Здатність до спілкування державною мовою. 

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

• вільне спілкування державною мовою на професійну тематику з використанням сучасної термінології та системи понять;

• влучне застосування інтонаційних та позамовних засобів виразності мовлення;

• аргументоване висловлювання власних думок державною мовою;

• надання вичерпних та чітких відповідей на запитання учнів про різні аспекти навчального матеріалу.

1.2. Здатність забезпечувати (за потреби) здобуття учнями освіти з урахуванням особливостей мовного середовища в закладі освіти (мова відповідного корінного народу або національної меншини України).

Профстандартом передбачено, що вчитель розробляє навчальні матеріали та викладає навчальні предмети (інтегровані курси) з урахуванням особливостей мовного і культурного досвіду учнів, які належать до корінних народів або національних меншин України (у тому числі таких, що здобувають освіту офіційними мовами ЄС).

1.3. Здатність забезпечувати навчання учнів іноземній мові та спілкуватися іноземною мовою у професійному колі (для вчителів іноземної мови).

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

• рівень володіння іноземною мовою – В2/С1 відповідно до глобальної шкали Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти;

• застосування ефективних підходів і стратегій розвитку комунікативних умінь учнів з іноземної мови.

1.4. Здатність формувати і розвивати мовно-комунікативні уміння та навички.

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

• використання мовних засобів для пояснення учням навчального матеріалу, постановки проблемних питань, відповідей на запитання;

• застосування мови та мовних засобів як інструменту мотивації учнів до пізнання навколишнього світу.
2. Предметно-методична компетентність
Ця компетентність передбачає здатність педагога визначати предметний зміст і послідовність його опрацювання згідно з нормативними вимогами, результатами навчання учнів та їхніми освітніми потребами.

Вона включає такі складові:

2.1. Здатність моделювати зміст навчання відповідно до обов’язкових результатів навчання учнів.

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

• знання законодавчих вимог щодо змісту повної загальної середньої освіти відповідного рівня та форм організації освітнього процесу (державні стандарти, типові освітні програми, модельні навчальні програми);

• володіння поглибленими знаннями з освітньої галузі/ навчального предмета (інтегрованого курсу), оперування інформацією про основні напрями розвитку відповідної галузі знань;

• участь в апробації нових методик і технологій моделювання змісту навчання відповідно до обов’язкових результатів навчання учнів;

• надання рекомендацій іншим вчителям щодо застосування сучасних методик і технологій формування в учнів складних понять, навичок самостійної пошукової діяльності учнів відповідно до обов’язкових результатів навчання;

• надання рекомендацій іншим вчителям щодо ефективності і доцільності застосування різних методик і технологій моделювання змісту навчання відповідно до обов’язкових результатів навчання учнів.

2.2. Здатність формувати та розвивати в учнів ключові компетентності та уміння, спільні для всіх компетентностей.

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

• здійснення наставництва, супервізії інших вчителів;

• надання рекомендацій іншим вчителям щодо застосування ефективних методик розвитку ключових компетентностей і умінь, спільних для всіх компетентностей.

2.3. Здатність здійснювати інтегроване навчання учнів.

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

• використання міжпредметних зв’язків, інтеграція змісту різних освітніх галузей у навчанні учнів;

• надання рекомендацій іншим вчителям щодо використання різних видів інтеграції у навчанні освітніх галузей/навчальних предметів (інтегрованих курсів).

2.4. Здатність добирати і використовувати сучасні та ефективні методики і технології навчання, виховання і розвитку учнів.

Ця компетентність передбачає надання вчителем консультативної підтримки та методичних роз’яснень іншим вчителям щодо використання ефективних методик і технологій з урахуванням особливостей освітньої галузі/навчального предмета (інтегрованого курсу) та індивідуальних особливостей учнів.

Чтайте також:  Яку зарплату отримує учитель без стажу

2.5. Здатність розвивати в учнів критичне мислення.

Ця компетентність передбачає надання рекомендацій іншим вчителям, здійснення їхнього навчання (проведення майстер-класів, семінарів тощо) щодо застосування методик і технологій розвитку в учнів критичного мислення із урахуванням їхніх вікових та індивідуальних особливостей.

2.6. Здатність здійснювати оцінювання та моніторинг результатів навчання учнів на засадах компетентнісного підходу.

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

• оцінювання ефективності та доцільності застосування різних інструментів оцінювання та моніторингу результатів навчання учнів на засадах компетентнісного підходу;

• надання рекомендації іншим вчителям щодо механізмів їхнього застосування.

2.7. Здатність формувати ціннісні ставлення в учнів.

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

• формування в учнів ціннісних ставлень до суспільства і держави, сім’ї та родини, природи, мистецтва і культури, праці, до себе (до свого фізичного, психічного, соціального «Я»), інших осіб у процесі навчання, виховання і розвитку учнів;

• надання консультативної допомоги та методичної підтримки іншим вчителям щодо застосування методик формування та розвитку ціннісних ставлень в учнів.

З. Інформаційно-цифрова компетентність
Ця компетентність передбачає здатність учителя працювати з інформацією і використовувати в освітньому процесі різноманітні цифрові ресурси та пристрої.

Вона включає такі складові:

3.1. Здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію, оперувати нею у професійній діяльності.

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

• використання цифрових пристроїв, їх програмного забезпечення, цифрових сервісів і технологій для організації освітнього процесу, професійного спілкування;

• опрацювання основних типів даних (тексти, презентації, графіки, електронні таблиці, аудіо- та відеоматеріали тощо);

• використання цифрових сервісів і технологій для професійного розвитку (онлайн-тренінги, дистанційні курси тощо);

• захист власних персональних даних в мережі інтернет;

• уникнення небезпек в інформаційному просторі, перевірка надійності джерел і достовірності інформації в мережі інтернет;

• розпізнавання використання маніпуляційних технологій в мережі інтернет;

• дотримання академічної доброчесності, вимог з охорони авторських прав під час використання та поширення електронних (цифрових) освітніх ресурсів;

• навчання інших вчителів критично оцінювати інформацію в мережі Інтернет, здійснювати захист пристроїв, комунікаційних мереж і баз даних;

• визначення та блокування загроз несанкціонованого доступу до інформації;

• навчання інших правилам захисту авторських прав у мережі інтернет.

3.2. Здатність ефективно використовувати наявні та створювати (за потреби) нові електронні (цифрові) освітні ресурси.

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

• добір, накопичення, упорядкування та використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів в освітньому процесі та професійному розвитку;

• створення (за потреби) нових електронних (цифрових) освітніх ресурсів, їх розміщення у електронному (цифровому) освітньому середовищі закладу освіти або в хмарних середовищах.

3.3. Здатність використовувати цифрові технології в освітньому процесі.

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

• активна участь у формуванні політики цифровізації освітньої діяльності закладу освіти;

• особисте створення електронних (цифрових) навчальних і методичних матеріалів для організації навчання;

• організація (участь в організації) електронного (цифрового) освітнього середовища закладу освіти;

• добір і критичний аналіз доцільності використання цифрових інструментів оцінювання результатів навчання учнів;

• навчання інших вчителів цифровим навичкам у педагогічній діяльності.
4. Психологічна компетентність
Ця компетентність передбачає  планування та здійснення освітнього процесу з урахуванням індивідуальних особливостей школярів та заохочення їх до активної взаємодії.

Вона включає такі складові:

• Здатність визначати і враховувати в освітньому процесі вікові та інші індивідуальні особливості учнів. Ця компетентність характеризується вмінням вчителя здійснювати необхідні адаптації/модифікації в освітньому процесі у роботі з особами з ООП.

• Здатність використовувати стратегії роботи з учнями, які сприяють розвитку їхньої позитивної самооцінки, я-ідентичності. Ця компетентність передбачає проведення відповідної роз’яснювальної роботи з батьками та іншими вчителями.

• Здатність формувати мотивацію учнів та організовувати їхню пізнавальну діяльність. Ця компетентність характеризується використанням вчителем розроблених та апробованих у власному педагогічному досвіді прийомів щодо розвитку мотивації та організації пізнавальної діяльності учнів.

• Здатність формувати спільноту учнів, у якій кожен відчуває себе її частиною. Володіння цієї компетентністю характеризується вмінням вчителя демонструвати дотримання демократичних цінностей у професійній діяльності, заохочуючи кожного учня виражати свою думку та брати участь у прийнятті рішень.
5. Емоційно-етична компетентність
Ця компетентність передбачає використання способів самозбереження психічного здоров’я, застосування ненасильницької комунікації та запобігання конфліктам в освітньому процесі.

Вона включає такі складові: 

5.1. Здатність усвідомлювати особисті відчуття, почуття та емоції, потреби, керувати власними емоційними станами.

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

• конструктивне реагування на стрес, володіння способами запобігання професійному вигоранню;

• володіння науковими знаннями щодо розуміння природи емоцій, психологічних типів поведінки людей;

• допомога іншим вчителям у розрізненні та керуванні власними емоціями;

• заохочення інших вчителів враховувати важливість емоційного інтелекту у педагогічній діяльності.

5.2. Здатність конструктивно та безпечно взаємодіяти з учасниками освітнього процесу.

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

• організація діалогу та полілогу з усіма учасниками освітнього процесу та представниками місцевої громади, враховуючи соціальну природу людини та спільні базові людські цінності;

Чтайте також:  Яку зарплату отримує учитель без стажу

• застосування стратегій поведінки щодо захисту власних прав і свобод, а також захисту учнів під час освітнього процесу;

• розробка та використання практик активного навчання різних видів (колективне навчання, творче вираження, проєкти громадського залучення, екологічне навчання тощо);

• надання рекомендацій іншим вчителям з питань формування емоційно-етичної компетентності.

5.3. Здатність усвідомлювати і поціновувати взаємозалежність людей і систем у глобальному світі.

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

• використання методики формування в учнів системного мислення, що спрямовані на розуміння чинників і обставин, які породжують проблеми;

• пошук рішень, що базуються на співпраці.
6.  Компетентність педагогічного партнерства
Ця компетентність передбачає здатність вчителя до рівноправних відносин між вчителем та учнем, ефективної взаємодії з батьками та конструктивну роботу у складі команди психолого-педагогічного супроводу осіб з особливими освітніми потребами.

Вона включає такі складові:

• Здатність до суб’єкт- суб’єктної (рівноправної та особистісно зорієнтованої) взаємодії з учнями в освітньому процесі. Ця компетентність характеризується вмінням вчителя створювати можливості для самореалізації учнів в освітньому процесі, особистісному творенні власних цілей, рефлексії, самоконтролю.

• Здатність залучати батьків до освітнього процесу на засадах партнерства. Ця компетентність передбачає співпрацю з батьками як членами команди психолого-педагогічного супроводу особи з ООП.

• Здатність працювати в команді із залученими фахівцями, асистентами вчителя для надання додаткової підтримки особам з особливими освітніми потребами. Ця компетентність характеризується вмінням вчителя  адаптувати відповідні адаптації навчальні матеріали, методи навчання як результат співпраці із залученими фахівцями.

7. Інклюзивна компетентність
Ця компетентність передбачає використання інструментів забезпечення інклюзивного навчання та створення сприятливих умов для кожного учня з урахуванням його потреб, здібностей та можливостей.

Вона включає такі складові:

7.1. Здатність створювати умови, що забезпечують функціонування інклюзивного освітнього середовища.

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

• використання інструментів забезпечення інклюзивного навчання;

• застосування принципів і стратегій універсального дизайну та розумного пристосування для забезпечення доступності освітнього середовища.

7.2. Здатність до педагогічної підтримки осіб з особливими освітніми потребами.

Ця компетентність характеризується тим, що вчитель формує атмосферу в класі, яка базується на інклюзивних цінностях, взаємопідтримці між учнями, батьками, іншими вчителями.

7.3. Здатність забезпечувати в освітньому середовищі сприятливі умови для кожного учня, залежно від його індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

• застосування особисто створених матеріалів, інших засобів навчання в освітньому середовищі з урахуванням індивідуальних потреб і здібностей кожного учня;

• залучення учнів і батьків до створення сприятливих умов в освітньому середовищі.
8.  Здоров’язбережувальна компетентність
Ця компетентність передбачає створення умов для збереження здоров’я школярів та проведення профілактичних заходів з учасниками освітнього процесу з цього питання.

Вона включає такі складові:

8.1. Здатність організовува­ти безпечне освітнє середовище, використовувати здоров’язбережувальні технології під час освітнього процесу.

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

• застосування  під час організації освітнього середовища правил безпеки життєдіяльності, санітарних правил і норм, протиепідемічних правил, засад раціональної організації праці та відпочинку;

• інтеграція в освітній процес здоров’язбережувальних засобів і ресурсів, які успішно апробовані у власному педагогічному досвіді;

• своєчасне розпізнавання ознак насильства, булінгу (цькування), здійснення заходів щодо їх запобігання та протидії.

8.2. Здатність здійснювати профілактично-просвітницьку роботу з учнями та іншими учасниками освітнього процесу щодо безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни.

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

• планування та впровадження профілактично-просвітницьких програм і проєктів;

• налагодження співпраці з відповідними державними установами та громадськими організаціями щодо безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни.

8.3. Здатність формувати в учнів культуру здорового та безпечного життя.

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

• планування та здійснення освітнього процесу з урахуванням засад здорового та безпечного способів життя;

• використання різних форм, засобів і стратегій формування культури здорового та безпечного життя, життєвих навичок для збереження фізичного та психічного здоров’я учнів (оптимальна фізична активність, раціональне харчування, режим навчання без перевантажень тощо).

8.4. Здатність зберігати особисте фізичне та психічне здоров’я під час професійної діяльності.

Ця компетентність характеризується вмінням вчителя заохочувати інших вчителів до застосування прийомів збереження особистого фізичного та психічного здоров’я під час професійній діяльності.

8.5. Здатність надавати домедичну допомогу учасникам освітнього процесу.

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

• знання умов надання домедичної допомоги відповідно до законодавства;

• розпізнавання зовнішніх ознак погіршення самопочуття людини;

• володіння прийомами та навичками надання домедичної допомоги в різних ситуаціях;

• надання домедичної допомоги учасникам освітнього процесу у випадку погіршення самопочуття, отримання травм та інших ситуаціях (у разі потреби).
9. Проєктувальна компетентність
Ця компетентність передбачає використання фізичних та інформаційних просторів навчальних та інших приміщень закладу освіти як освітніх ресурсів.

Вона характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

• проєктування осередків навчання, виховання і розвитку учнів;

• моделювання освітнього середовища з урахуванням необхідності рівного доступу учнів до матеріалів, пристроїв, обладнання, рівної участі в освітньому процесі.
10. Прогностична компетентність
Ця компетентність передбачає здійснення різних видів планування освітнього процесу залежно від поставленої мети, індивідуальних особливостей учнів та діяльності конкретного закладу освіти.

Чтайте також:  Яку зарплату отримує учитель без стажу

Вона включає такі складові:

10.1. Здатність прогнозувати результати освітнього процесу.

Ця компетентність характеризується вмінням вчителя визначати шляхи запобігання можливим відхиленням від мети у процесі навчання учнів класу/окремого учня.

10.2. Здатність планувати освітній процес.

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

• формулювання цілей освітнього процесу на основі прогностичних методів;

• розробка власних навчальних і методичних матеріалів, надання доступу до їх використання та рекомендацій щодо їх застосування іншим вчителям;

• розробка навчальних програм на основі модельних навчальних програм (індивідуально та/або у складі творчих груп).

11. Організаційна компетентність
Ця компетентність передбачає організацію навчання, виховання та розвитку школярів згідно з чинним законодавством, раціональне використання навчального часу.

Вона включає такі складові:

11.1. Здатність організовувати процес навчання, виховання і розвитку учнів.

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

• використання власних методичних напрацювань щодо організації навчальної діяльності учнів, поширення відповідного досвіду серед вчителів;

• надання рекомендацій іншим вчителям та/або проведення їх навчання (майстер-класи, семінари тощо) щодо організації процесу навчання, виховання і розвитку учнів.

11.2. Здатність організовувати різні види і форми навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

• організація навчальних занять різних типів;

• застосування різних видів і форм навчально-пізнавальної діяльності учнів відповідно до їх дидактичних цілей і поставлених завдань, з урахуванням вікових та інших індивідуальних особливостей учнів;

• пошук нових, сучасних форм навчальної та пізнавальної діяльності учнів і використання їх у педагогічній діяльності.
12. Оцінювально-аналітична компетентність
Ця компетентність передбачає застосування різних форм оцінювання результатів навчання учнів, дотримання академічної доброчесності.

Вона включає такі складові:

12.1. Здатність здійснювати оцінювання результатів навчання учнів.

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

• надання рекомендацій, методичної допомоги іншим вчителям щодо адаптації/розроблення завдань для оцінювання, а також застосування інструментів оцінювання результатів навчання учнів;

• розробка ефективних інструментів оцінювання;

• розробка критеріїв формувального оцінювання результатів навчання учнів;

• врахування результатів формувального та підсумкового оцінювання для визначення разом із учнями цілей навчання.

12.2. Здатність аналізувати результати навчання учнів.

Ця компетентність характеризується вільним володінням вчителя методів педагогічної діагностики для допомоги учням у формуванні індивідуальної освітньої траєкторії.

12.З. Здатність забезпечувати самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів.

Ця компетентність характеризується вмінням вчителя надавати рекомендації іншим вчителям щодо застосування результативних методів і прийомів здійснення самооцінювання та взаємооцінювання учнями результатів їхнього навчання.
13. Інноваційна компетентність
Ця компетентність передбачає створення моделей навчання (формулювання гіпотез, проведення досліджень та інтерпретація результатів), інтеграція інновацій у власну педагогічну практику.

Вона включає такі складові:

13.1. Здатність застосовувати наукові методи пізнання в освітньому процесі.

Ця компетентність характеризується вмінням вчителя оцінювати ефективність і доцільність застосування різних методів наукового пізнання.

13.2. Здатність використовувати інновації у професійній діяльності. 

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

• застосування особисто розроблених та/або адаптованих інноваційних форм, методів, прийомів, засобів навчання у власній педагогічній діяльності з урахуванням освітніх  потреб та інтересів учнів;

• оцінювання їхньої результативності.

13.3. Здатність застосовувати різноманітні підходи до розв’язання проблем у педагогічній діяльності.

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

• розробка та/або застосування нових підходів для розв’язання проблем у педагогічній діяльності;

• надання підтримки іншим вчителям у визначенні проблем та шляхів їх вирішення;

• підтримка ініціативності та творчості в усіх учасників освітнього процесу;

• демонстрація відкритості до ідей та рішень усіх учасників освітнього процесу, готовність розглядати пропозиції та апробувати нові підходи до розв’язання проблем і запобігання їм.
14. Здатність до навчання впродовж життя
Ця компетентність передбачає аналіз можливостей та планування професійного зростання для досягнення стратегічних й операційних цілей.

Вона вона включає такі складові:

14.1. Здатність визначати умови та ресурси професійного розвитку впродовж життя.

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

• визначення цілей власного професійного розвитку з урахуванням цілей і напрямів розвитку освітньої політики;

• активна участь у діяльності професійних спільнот;

• планування власного професійного розвитку відповідно до визначених цілей;

• вибір видів, форм, програм та суб’єктів підвищення кваліфікації відповідно до власних професійних потреб.

14.2. Здатність взаємодіяти з іншими вчителями на засадах партнерства та підтримки (у рамках наставництва, супервізії тощо).

Ця компетентність характеризується такими показниками:

• здійснення  наставництва/супервізії;

• допомога іншому(им) вчителю(ям) у плануванні професійного розвитку відповідно до його (їхніх) потреб;

• надання методичної підтримки щодо набуття (вдосконалення) фахової майстерності, самооцінювання власної педагогічної діяльності.
15. Рефлексивна компетентність
Ця компетентність передбачає здатність здійснювати моніторинг власної педагогічної діяльності, визначати індивідуальні професійні потреби та характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

• визначення відповідності власних професійних компетентностей чинним вимогам, сильних і слабких сторін власної педагогічної діяльності, потреби в розвитку власних компетентностей (з урахуванням освітніх інновацій, індивідуальних освітніх потреб учнів тощо);

• відстеження змін в системі освіти, врахування їх у проєктуванні власної педагогічної діяльності та плануванні професійного розвитку.

Педагогічні працівники зобов’язані підвищувати професійну майстерність, але разом з тим вони мають право обирати види, напрями та суб’єктів підвищення кваліфікації.

Джерело.


Повернутись вверх