facebook

Як вчитися та вчити, коли від гарматного пострілу до прильоту три секунди?

Як вчитися та вчити, коли від гарматного пострілу до прильоту три секунди?

Освітній процес в Україні у порівнянні з іншими країнами чимало втрачає внаслідок широкомасштабного вторгнення Росії. Багато дітей разом з батьками вимушено виїхали за кордон і здобувають освіту там, підтримуючи хиткий зв’язок з українськими школами. А продовження бойових дій та постійні обстріли територій не дають повноцінно навчатися дітям, що залишилися на батьківщині. 

Однак, запевняє освітній омбудсмен Сергій Горбачов, попри величезні виклики, українська освіта вистояла, хоча і досі гостро стоять проблеми з безпекою учнів: як фізичною, так і психологічною. Та криза підштовхнула до продовження реформування освітнього процесу, що у майбутньому дозволить українцям здобувати якісну освіту нарівні з європейськими державами.

Освіта в Україні вистояла попри війну, але є ще чимало проблем 

З початком великої війни освіта в Україні зазнала серйозних змін, виникло багато критичних проблем. Але вона встояла завдяки вчителям та освітнім управлінцям, які працюють та ухвалюють непрості рішення, дітям, які продовжують навчатися в українських школах, та їхнім батькам.

«Звісно, наявно багато проблем, які потрібно розв’язувати, а частину неможливо розв’язати через війну. Але найголовніше — українська освіта працює», — констатує освітній омбудсмен.

Одна з головних проблем, яка досі залишається не до кінця вирішеною, — безпека учнів та вчителів. Великим викликом для влади стало забезпечення закладів освіти укриттями.

«З літа 2022 року було багато зроблено, щоб облаштувати безпечні місця на випадок повітряних тривог та обстрілів і дати можливість учням навчатися очно. За даними Міністерства освіти та науки, у 87% шкіл вже облаштовані укриття», — розповідає Горбачов.

Але це досить складна процедура, яка потребує часу, і не всі освітні заклади можуть бути облаштовані укриттями за всіма нормами. Цю проблему можна розв’язати за допомогою зведення підземних модульних укриттів. «Є технології, які дозволяють відносно швидко звести такі споруди на території школи, і вони прослужать довго», — пояснює освітній омбудсмен.

Фізична безпека є пріоритетом, проте не менш важлива психологічна та інформаційна безпека дітей, вважає Сергій Горбачов.

«Ми всі психологічно страждаємо від війни, але особливо негативного впливу на психіку зазнають діти. Також триває інформаційна війна, й об’єктами цих впливів, маніпуляцій та інформаційних ворожих операцій стають як діти, так і дорослі», — додає він.

Повномасштабна війна вплинула і на зниження якості освіти в Україні та освітні втрати. У грудні 2023 року було оприлюднено результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022.

Чтайте також:  Давайте припинимо вже у школі займатися імітацією навчання!

PISA — це програма міжнародного оцінювання учнів, заснована понад 20 років тому. Тест проводять у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Дослідження відбувається раз на три роки. 2022 року в ньому взяли участь понад 80 країн світу, зокрема й Україна. PISA була проведена у 18 з 27 регіонів України. 

Тест охоплює три основні предметні галузі: читання, математику й природничо-наукові дисципліни. Щороку для дослідження обирають галузь, яка опиниться в центрі уваги. Якщо, приміром, у 2018 році фокус був на читанні, то у 2022-му — на математиці. Результати тестування виявилися невтішними. У порівнянні з 2018 роком, у читанні українські учні показали результат на 38 балів нижчий, а результати з математики погіршилися на 12 балів. 42% учнів не досягли навіть базового рівня грамотності з математики. А з природничо-наукових дисциплін результати зменшилися на 19 балів. Відставання українських учнів від однолітків з усіх предметів у середньому оцінюється у півтора-два роки.

 

«Ми побачили, які знання та навички мають наші 15-річні підлітки. У порівнянні з іншими країнами та з результатами України 2018 року відставання є суттєвими. Це дослідження дало нам великий обсяг інформації для вивчення та подальшого внесення змін в освітні політики та реальну роботу освіти задля допомоги нашим дітям. Адже освітні втрати суттєво знижують ВВП країни та дохід громадянина у майбутньому», — зазначає Горбачов.

НМТ та Нова українська школа

Часи пандемії коронавірусу змусили адаптувати освітній процес в Україні до нових реалій — так з’явилася Всеукраїнська школа онлайн та дистанційне навчання. Це певним чином підготувало українську освіту до роботи в умовах війни, і трансформації тривають.

«Будь-яка криза — це не лише проблема, а й нові можливості. І можливості, які отримали ми з вами під час великої війни, мають бути використані. Ми мусили негайно перейти на формат Національного мультипредметного тесту (НМТ) у комп’ютерному форматі», — розповідає Сергій Горбачов.

Велика війна стала поштовхом і до розуміння необхідності освітніх реформ та створення Нової української школи. Багато дітей продовжують навчання у закордонних закладах освіти, тож разом з батьками можуть оцінити переваги та недоліки тих систем.

«Це дуже важливий наслідок. І коли наші люди будуть повертатися, ставлення та вимоги до освіти будуть зовсім іншими. Я дуже сподіваюся, що ми зможемо подолати совкову інерцію навчання заради навчання, коли дітям просто запихають у мізки якусь інформацію — і все, на цьому функція освіти виконана. Але ж ні, функція освіти — це не лише дати знання, але й розвивати вміння та навички їх застосовувати. Західна система освіти спрямована на те, щоб навчати дитину того, що їй реально знадобиться у житті», — зауважує освітній омбудсмен.

Чтайте також:  У школах цього не показують: вчителька математики розкрила лайфхак для п'ятикласників, як навчитися швидко віднімати

Тому відновлення якості освіти, її зміст та компенсація освітніх витрат будуть одними з головних завдань влади після завершення війни. «Треба робити так, щоб дитина вивчала те, що їй дійсно потрібно, а не 20 предметів. І це найперший висновок. Зараз напрацьовується кілька цікавих проєктів, які формують новий зміст освіти з першою профільною школою. Відбулася презентація курикулуму старшої профільної школи на прикладі Житомирського ліцею», — розповідає Горбачов.

Безпека як ключовий фактор повернення українських дітей з-за кордону

Чим довше триває війна, тим більше причин залишитися в інших країнах з’являється у значної частини українських громадян, що перебувають за кордоном. Вони знаходять роботу, відкривають свій бізнес, а діти, особливо старшого шкільного віку, отримують реальну перспективу вільного доступу на європейський ринок праці з європейською освітою.

«Маємо максимально підтримувати зв’язок з нашими дітьми за кордоном і полегшити їхнє повернення до українських шкіл. Наприклад, є проблема узгодження освітніх систем за кордоном з українською. У нас немає напрацьованої системи зарахування оцінок, які діти отримали у закордонних школах. Бо, наприклад, у нас є окремі предмети (фізика, хімія та біологія), які в закордонних школах об’єднані в один. Різні освітні програми у країнах перебування, різні предмети, оцінювання — це все перешкоджає зарахуванню оцінок, отриманих за кордоном, в українських закладах освіти», — підкреслює освітній омбудсмен.

 

Та все ж ключовий фактор, який буде впливати на повернення дітей до українських шкіл, — це наша перемога та безпека на нашій території.

Українська освіта на окупованих та деокупованих територіях 

Сергій Горбачов розповів, що разом з представниками Верховної Ради України наразі працюють над планами відновлення освітнього процесу на деокупованих територіях. Але найголовніше питання — це гроші. Без фінансів побудувати якісну освіту дуже важко. Зважаючи на величезні оборонні видатки з українського держбюджету, поки освіта та вся соціальна сфера тримаються завдяки підтримці партнерів.

Чтайте також:  "Коли ви вчитеся? Для чого викладати фото дітей?" Допис про звіти в садочках і школах викликав дискусію в мережі

Та найголовніша перешкода у відновленні навчання — бойові дії, що тривають. Де це можливо, як пояснює Горбачов, намагаються налагодити процес онлайн-навчання, наприклад, у прикордонних районах Харківщини. Але це неможливо зробити на прифронтових територіях.

«Яким може бути освітній процес на прифронтових територіях, коли від гарматного пострілу до прильоту три секунди? У нас часто забувають, що на нашій території досі тривають бойові дії, та починають ставити запитання: чому так, а не інакше? А тому, що у нас війна, у нас небезпека, яку не можна ігнорувати», — наголошує освітній омбудсмен.

Ще з 2014 року на підконтрольній Україні території організована можливість навчання дітей, які приїжджають з тимчасово окупованих територій. За даними Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, у 2016 році через освітні центри «Донбас-Україна» в українські виші вступили 855 абітурієнтів, через освітні центри «Крим-Україна» — 153. У 2017 році — 1346 та 204 відповідно, у 2018-му — 1522 та 254 абітурієнти відповідно, у 2019-му — 1600 та 265 відповідно, а у 2020 році — 1629 і 397 відповідно. А у 2023 році, за даними Центру прав людини ZMINA, до закладів вищої освіти зараховано 3 686 дітей з тимчасово окупованих територій.

Але це одне питання. А що ж робити з дітьми, які багато років перебували на тимчасово окупованих територіях? Центр прав людини ZMINA звертав увагу на те, що через окупацію протягом більш ніж 9 років сотні тисяч українських дітей були вимушені здобувати освіту на захоплених росіянами територіях. Але через те, що Україна не визнавала документи про їхню освіту, поставало питання щодо працевлаштування чи продовження навчання.

Для розв’язання цієї проблеми Верховна Рада України проголосувала законопроєкт щодо визнання результатів навчання людей, які проживають на тимчасово окупованій території України. Наприкінці грудня 2023 року документ підписав президент.

«Україна не визнає і ніколи не визнає документів фейкових республік. Але питання в іншому: дитина навчалася — і це потрібно якось зафіксувати. Власне цей закон направлений на те, щоб впорядкувати цей процес. Тобто з’ясувати, що дитина знає, та класифікувати її знання й навички за українським стандартом. А якщо вона не знає, то матиме змогу надолужити ці знання, вивчити предмети української програми та отримати український документ про освіту. Це головна мета цього закону», — зазначив Сергій Горбачов.

Джерело.


Повернутись вверх