facebook

Дітям шукають репетиторів вже у початковій школі: ексдиректор УЦОЯО почав дискусію про якість освіти

Дітям шукають репетиторів вже у початковій школі: ексдиректор УЦОЯО почав дискусію про якість освіти

Інформує Всеосвіта.

Початкова школа не може існувати без репетиторів через значне навантаження програми, вважає колишній директор УЦОЯО Ігор Лікарчук. Яка ситуація з початковою освітою в України, розбираємось в матеріалі.

Колишній директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук виклав пост, яким спровокував гарячу дискусію у соцмережах. Стосується вона початкової освіти в Україні та того, що дитина не може впоратись з навчальною програмою без репетиторства, але це не передбачене концепцією НУШ. Своїми думками він поділився у Facebook.
Якість освіти у початковій школі під сумнівом?
Освітній діяч підтримав батьків у їхньому намаганні дати дітям кращу освіту, однак якість її у школах він поставив під сумнів. За кілька років діти, що сьогодні здобувають освіту у 1—4 класах, за кілька років стануть учасниками нового дослідження PISA. Які результати вони там покажуть, невідомо, адже вже у початкових класах батьки вимушені шукати дітям репетиторів.

Теперішні НУШенята з початкової школи років через вісім, гіпотетично, можуть стати учасниками чергового міжнародного порівняльного дослідження PISA. Які результати вони покажуть? Чи не в останній десятці країн-учасниць, якщо вже у початковій школі батьки починають шукати репетиторів із математики. Але батьки – молодці. Вони добре розуміють, що дитина має здобути знання. І якщо їх не дає школа, то дадуть репетитори. Підтримую таких батьків, — написав Лікарчук.

Лікарчук підкреслює, що концепція НУШ взагалі не передбачає репетиторство, а має включати зовсім інші ідеології освітнього процесу, оцінювання, методик навчання та мотивації дітей. Сам пост діяч вирішив написати після того, як побачив що у його рідному місті Богуслав батьки шукали тьютора для дитини у  початковій школі.

Але чи все це є в Богуславі є, якщо батьки шукають репетиторів? Цікаво, подібна реалізація ідей НУШ в початковій освіті є лише в моєму рідному Богуславі чи ще десь? Якщо лише в Богуславі, то чому цим питанням не зацікавиться обласна агенція Державної служби якості освіти? Та їм, мабуть, ніколи. У них головне – презентації та шоу…, — висловився освітній діяч.

Необхідність репетиторів підкреслює ДПА
Пост викликав бурливе обговорення. Серед коментаторів були й ті, хто нагадав: після повернення державної підсумкової атестації у четвертому класі, репетитори та додаткові заняття стали необхідними, щоб дитина встигала по програмі.

Чтайте також:  Давайте припинимо вже у школі займатися імітацією навчання!

Думки розділилися, адже знайшлися й ті, хто згадав головну умову якісної освіти: має бути тісна співпраця між вчителем, дитиною та батьками. А от саме батьки, за словами коментаторів, часто нехтують цим.

Знаєте, коли мене батьки питають, чи не могла б я підтягнути їх дитину, я відповідаю, що підтягнути можна штани, а математику вчити треба, чого діти, починаючи з початкової школи робити не хочуть. Бо як можна знайти невідомий доданок, якщо ти не знаєш, що таке доданок? — зауважує коментатор Олена Смирнова.

Деякі батьки навіть шукають найбільш спрощеного шляху, використовуючи готові домашні завдання вже з другого класу, що незмінно впливає на якість освіти.


Головні проблеми в навчанні дітей 1—4 класів
Під дописом також висловили думку про те, що саме запровадження у школах Зовнішнього Незалежного Оцінювання призвело до збільшення навантаження в програмі та актуалізації репетиторства.

Гарний репетитор, якісне репетиторство — це є спосіб реалізації індивідуальної траєкторії навчання. Мене нічого не дивує і не здивує. Існує попит — знаходитимуться ті, хто його буде задовольняти. ЗНО спровокувало і сприяло розвитку такої інституції як репетиторство, хоча воно було й до цього, — пояснює у коментарі Віктор Мисан.

Таким чином, саме репетитори, готові відповіді на завдання, пошук інших способів скоріше виконати домашню роботу, є наслідком. А от головною проблемою можна назвати незбалансованість та перевантаженість програми. Як так вийшло?

Чтайте також:  За яких умов можна призупинити дію трудового договору?

Реформа Нової української школи почалася у 2018 році. Найбільшу діяльність розгорнули саме у початкових класах, адже починати навчання з нуля за новою програмою легше, ніж «ламати» систему у середній чи старшій школі. Тодішня міністерка освіти Лілія Гриневич визначила головні результати, яких мала досягти реформа:

  • вміння дитиною застосовувати різні способи виконання арифметичних дій з числами (множення, ділення, віднімання, додавання) під час розв’язування конкретних задач;
  • правильне знаходження значень математичних виразів;
  • оперування числами в межах 100, а також розв’язання актуальних життєвих проблем (наприклад, пошук власної квартири чи будинку за номером; місця в автобусі, маршрутному таксі; в кіно чи театрі тощо);
  • обчислення  значень різних виразів зі змінною;
  • правильно вирахування суми або різниці методом додавання, віднімання, множення чи ділення в межах 100.

Однак, через Covid —19 та перехід на дистанційне навчання, реформу призупинили. Таким чином, виникла безпрецедентна ситуація: поруч з новими матеріалами та предметами існувала стара програма, яку не встигли або ж не змогли замінити через пандемію та повномасштабне вторгнення. Лише через пʼять років Міносвіти продовжило реформу, виділивши на неї мільярд гривень. Тепер фахівцям потрібно буде вирішити вже наявні проблеми школи та зауважити нові виклики:

  1. Розсіяність уваги та зниження цікавості до читання. У 2023 році фахівці порахували, що 30% українців взагалі не відкривають книжки. Дітей від книжок та запамʼятовування відволікають також гаджети, що сьогодні створюють головний виклик системі навчання. Детальніше про це ми писали тут.
  2. Величезний багаж знань. Через брак уваги діти складніше опановують програму, але й сама програма сьогодні перевантажена та не збалансована. Збереження великої кількості знань демотивує, а головне — має механічний характер, а тому й низьку продуктивність.
  3. Немає звʼязку між початковою та дошкільною освітою. Через великі навантаження, у школу дитину краще відправляти вже з вмінням читати, писати та рахувати, інакше є ризик не встигнути за навчальним планом. Проте досі немає спеціальних груп дошкільної підготовки за системою НУШ, яка була б повністю збалансована та була б першим ступенем до початкової школи.
  4. Постійні метаморфози. Нові правила, змінення змісту окремих дисциплін, кількість предметів у початковій школі — все це також відбивається на рівні освіти. Також заважає предметна розкиданість змісту навчання, що веде до спотворення цілісних уявлень про навколишній світ та основи його функціонування.
  5. Оцінка знань без розгляду можливостей учнів. Тобто, виставлення балів оцінювання важливіше, ніж творче бачення навколишньої дійсності та здатності до навчання та розвитку, вирішення проблемних завдань. Творча робота часто скорочена так само через перевантаження програми.
Чтайте також:  Чи збільшиться посадовий оклад педагогів у 2024 році?

Джерело.


Повернутись вверх