facebook

Студенти без стипендій, вчителі без зарплат: на що не вистачає коштів у Міносвіти?

Студенти без стипендій, вчителі без зарплат: на що не вистачає коштів у Міносвіти?

Інформує Всеосвіта.

Заборгованість перед українськими студентами складає майже 30 млн гривень. Виплатити ці кошти Міносвіти не може, тому просить зменшити кількість стипендіатів. Але це не єдина проблема: коштів у системі освіти бракує систематично.

Дефіцит фінансування, борги та відсутність індексації виплат були проблемами в освіті довгі роки, але після початку повномасштабного вторгнення проблема стала критичною. Ми вирішили пригадати, з якими ще процесами в освіті виникають складнощі через брак коштів.
Борги за стипендіями
Міносвіти звітує, що наразі немає можливості забезпечити у повному обсязі виплату академічних стипендій студентам денної форми здобуття освіти. В Україні їх нараховується сьогодні 40-45% від загальної кількості студентів. Про це написала депутатка Юлія Гришина після того, як отримала офіційний документ від МОН з описом проблеми.

Чому коштів бракує? Через те, що видатки, передбачені на академічні стипендії, зменшені на 19% у порівнянні з 2022 роком. Окрім того, кількість студентів денної форми навчання збільшилась, оскільки на місця держзамовлення були переведені окремі категорії студентів контрактної форми навчання. Варто додати, що кількість студентів також збільшилася внаслідок збільшення абітурієнтів, що вирішили отримати другу чи третю вищу освіту. Ще одна причина — це збільшення кількості пільговиків.

Чтайте також:  «Дайте вчителю зарплату!» - відомий освітянин розчулився від «турботи» про педагогів

У Міносвіти не мають однозначного розв’язання проблеми, там лише запевняють, що відомство продовжує шукати додаткові резерви для забезпечення стипендійних виплат.
Зарплати освітян — це сльози
Не тільки зі стипендіями склалася важка ситуація в освіті. Зарплати освітян також залишають бажати кращого, адже індексацію виплат не проводили з 2021 року. На другий рік війни у Міносвіти запевнили: у 2024 слід чекати підвищення зарплати вчителям. Проте, цифри все ще мізерні — найбільша зарплата у директорів і складає вона усього 16 тисяч гривень.
У січні 2024 виплати підвищать на 10% (від окладу в 7 тисяч гривень це становитиме 7700), а у квітні зарплати збільшаться ще на 12% (це приблизно тисяча гривень).

При цьому, у Міносвіти говорять про реформи, щоб рахувати вчителям зайнятість у 36 годин на тиждень, а не у 18. Проте, дані на папері не збігаються з реальним навантаженням вчителів, адже адміністративну та позакласну роботу ніхто не скасовував. Ось тут ми конкретніше розповіли про ситуацію з зарплатами освітян.
Брак коштів на підручники
Складна ситуація також склалася і з підручниками. Особливих труднощів з початком війни зазнали пʼятикласники, що навчаються за програмою Нової української школи. Більшу частину навчального року їм довелося навчатися за незручними PDF-копіями підручників, адже грошей на друк посібників не знайшлося.

Складна ситуація залишається з 5-м класом. У Міністерства освіти немає достатнього фінансування для того, щоб додрукувати всі потрібні підручники. 5 клас має математику, природу і більшість має укрмову, але не всі, це залежить від автора. Бюджетних коштів поки недостатньо. Треба близько 553 млн грн, щоб надрукувати всі підручники для 5 класу, — зазначила народна депутатка Наталія Піпа.

Чому так сталося? Через повномасштабне вторгнення кошти, закладені на підручники, спрямували на потреби оборони. Тож МОН опинилося в ситуації, що в учнівстві не було підручників. Окрім того, потребують оновлення й підручники для девʼятих та десятих класів.

Через брак коштів у держбюджеті довелося робити нелегкий вибір: що друкувати насамперед, а з друком яких підручників почекати. Було вирішено, що спочатку потрібно забезпечити книжками шості й пʼяті класи. Це класи НУШ, для яких ще ніколи не друкувалися підручники, для них були тільки електронні версії, — зазначили у Міносвіти.

У 2024 році електронні підручники мають повноцінно замінити паперові, але чи встигнуть завершити процес — поки невідомо.
Проблема з укриттями
Навесні 2023 року уряд повідомив, що для очного навчання у школах України спробують зробити все можливе. Робота, справді, велася: до жовтня 2023 року було облаштовано 87% укриттів, це на 20% більше, ніж показники 2022 року.
На одне сховище, за словами міністра освіти, виділяється 40 млн гривень. Однак станом на грудень 2023, Міносвіти потрібно ще 153 мільярди гривень. У бюджеті 2024 року на укриття виділяється лише 2,5 мільярди гривень, що є просто краплею в морі. Окремою піснею є розкрадання бюджетних коштів, на яких влітку декілька разів ловили чиновників.
Музеї, що замерзають
Окрім навчального процесу, Міністерство освіти також тісно повʼязане з Академією наук. Та, своєю чергою, фінансує діяльність різних наукових установ, зокрема, музеїв. Однак це виходить не дуже, судячи з ситуації, яка склалася у Національному природничому музеї НАН України. Установа просто замерзає через брак коштів на опалення.
У 2023 Академія виділила лише 377 тисяч гривень на потреби наукової інфраструктури та фондів, до яких відноситься й музей. Може так бути, що цей музей — не єдиний, що потребує фінансування.

Чтайте також:  Для українських дітей готують серйозні нововведення: все почнеться з 1 вересня

Джерело.


Повернутись вверх