facebook

“Розсаджування” дітей, кавові автомати в школі, колір пасти та заміна вчителя: новий мікс батьківських питань

“Розсаджування” дітей, кавові автомати в школі, колір пасти та заміна вчителя: новий мікс батьківських питань

Редакція “Нової української школи” щоденно отримує на пошту питання від читачів – батьків, вчителів, керівників закладів освіти, вихователів, освітніх управлінців тощо.

Сьогоднішня добірка присвячена питанням від батьків. Зокрема:

  • як мають “розсаджувати” учнів у класі та як часто дітей повинні пересаджувати;
  • чи повинні учні виконувати домашні завдання на канікулах чи під час хвороби;
  • скільки домашніх завдань має отримувати дитина в 1 класі;
  • як можна замінити вчителя-предметника або класного керівника;
  • якою пастою в зошиті має писати дитина та вчитель;
  • чи можна в школі встановити кавомат.

1. Чи є якісь норми з розсаджування дітей у класі за партами і як часто учнів мають пересаджувати?

Рекомендації про розміщення учнів у класі знаходимо в Санітарному регламенті для закладів загальної середньої освіти.

Зокрема, там є вимоги, як та на якій відстані повинні розташовуватися учнівські парти щодо стін, дошки та одна одної, аби всі учні мали можливість добре чути й бачити все, що відбувається на уроці. Також санітарний регламент містить поради, де краще розміщувати учнів із патологіями чи частими захворюваннями. Зокрема:

  • “Учні з патологією органу зору (корегованою та/або не корегованою) повинні сидіти за першими робочими столами учнів у першому ряду (від світлонесучої стіни).
  • Школярі з пониженим слухом розміщуються за першими й другими робочими столами учнів крайніх рядів.
  • Учні, які часто хворіють на простудні захворювання, ревматизм, ангіну, розміщуються в третьому ряду (біля внутрішньої стіни)”.

Про це йдеться в абзаці 16 пункту 12 розділу 3 Санітарного регламенту.

Місця для учнів з особливими освітніми потребами обладнують відповідно до потреб дитини (пункт 13 розділу 3 Санітарного регламенту).

Що стосується всіх учнів, то їх мають пересаджувати щонайменше двічі на рік: Для профілактики порушень постави не менше 2-х разів на рік учнів пересаджують на інші ряди, не порушуючи відповідності групи меблів їх зросту та з урахуванням гостроти зору і слуху” (абзац 14 пункту 12 розділу 3 Санітарного регламенту).

2. Чи повинен/повинна учень/учениця виконувати домашні завдання на канікулах або під час хвороби?

Ще 2007 року Міністерство освіти і науки України у своїх рекомендаціях про домашні завдання зазначало:

“Домашні завдання не рекомендується задавати на канікули, на вихідні та святкові дні”. Про це йдеться в Листі МОН від 29.10.2007 N 1/9–651 “Стосовно використання методичних рекомендацій щодо обсягу й характеру домашніх завдань”.

Ця рекомендація дублюється й у вказівках щодо заповнення класного журналу в початковій школі:

“На вихідні, святкові та канікулярні дні домашнє завдання не задається та відповідно не фіксується в класному журналі” (Додаток до наказу МОН від 07.12.2018 № 1362 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів Нової української школи”).

Окрім того, перші два роки навчання в початковій школі взагалі не рекомендується задавати домашні завдання:

“Учням 1–2 класів не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки в позанавчальний час” (пункт 6 розділу 5 Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти).

Що стосується періоду хвороби учня, то жодні нормативні акти не регламентують виконання учнями домашніх завдань у цей час. Проте, варто зважати на мету, задля якої учні отримують завдання для самопідготовки:

“Ефективність домашніх завдань визначається дотриманням певних вимог до їх організації:

  • розуміння учнями поставлених перед ними навчальних завдань;
  • врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів, їхніх пізнавальних можливостей, специфіки кожного навчального предмета, складності матеріалу, характеру завдань та ін.” (Лист МОН України від 29.10.2007 N 1/9–651 “Стосовно використання методичних рекомендацій щодо обсягу й характеру домашніх завдань”).

Отже, учень може виконати домашнє завдання, якщо йому дозволяє стан здоров’я, матеріал достатньо нескладний для самостійного опрацювання і завдання сформульоване зрозуміло.

3. Скільки домашніх завдань на один день має отримувати дитина в 1 класі НУШ?

Час, який учень може витрачати на виконання домашніх завдань, визначений уже неодноразово згаданим вище Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти.

Втім, для учнів 1–2 класів такий час не визначений взагалі, оскільки в цей період дітям зовсім не рекомендується задавати домашні завдання:

“Учням 1–2 класів не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки в позанавчальний час” (пункт 6 розділу 5 Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти).

4. Учні й батьки хочуть замінити одного предметника на іншого. Як це можна зробити? А у випадку з класним керівником?

Відповідно до законодавства, керівник закладу загальної середньої освіти має право:

“… призначати на посаду, переводити на іншу посаду та звільняти з посади працівників закладу освіти, визначати їхні посадові обов’язки, заохочувати та притягати до дисциплінарної відповідальності, а також розв’язувати інші питання, пов’язані з трудовими відносинами, відповідно до вимог законодавства” (частина 3 статті 38 Закону України “Про повну загальну середню освіту“).

Тобто, заміна вчителя чи класного керівника є виключною компетенцією адміністрації закладу освіти.

Натомість батьки теж є учасниками освітнього процесу й мають право:

“захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти” та “звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти” (частина 2 статті 55 Закону України “Про освіту“).

Отже, батьки учнів можуть звернутися до директора школи з обґрунтованою пропозицією щодо заміни вчителя чи класного керівника й разом із директором знайти способи якнайкращого забезпечення інтересів дітей у закладі освіти.

Втім, нагадуємо, що педагогічні працівники зобов’язані:

“… сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров’я; поважати гідність, права, свободи й законні інтереси всіх учасників освітнього процесу” (частина 2 статті 54 Закону України “Про освіту“).

5. Пастою якого кольору повинні писати в зошиті учні? А вчитель?

(“У старій школі вчителі використовували зелену пасту для перевірки робіт. А в новій школі червона паста одразу вибила мене та дитину з рівноваги. За якими нормами я можу вмовити вчительку використовувати зелений колір?“).

Законодавство не визначає колір пасти, який повинні використовувати вчитель чи учні кожного року навчання. Є лише рекомендації.

Порада застосовувати зелений колір пасти для перевірки робіт зʼявилася під час запровадження НУШ у початковій школі:

При перевірці письмових робіт в адаптаційному періоді навчання в 1 класі не рекомендується використання ручки із червоною пастою для позначення помилок. Звертаємо увагу, що для успішного і вмотивованого навчання дітям початкової школи важливо отримувати більше схвалень їхньої роботи, аніж виправлень чи вказівок на помилки.

Для оцінювання письмових робіт у зошитах, а також у щоденниках можна використовувати колір ручки за вибором вчителя” (Лист МОН України від 17.08.2016 № 1/9–437 “Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах”).

Ще у 2016 році ці рекомендації спровокували активне обговорення і МОН надало роз’яснення окремим листом, де назвало таку міру ефективною і пропонувало обговорити застосування зеленої пасти з батьками, аби спільно ухвалити рішення:

“… вчителі початкової школи часто користуються для перевірок ручками двох кольорів – із червоною пастою для позначення помилок і зеленою – для позначення правильно написаних букв, їх елементів, слів тощо.

Звертаємо увагу, що саме для забезпечення можливості застосування такого ефективного прийому перевірки в методичних рекомендаціях зазначено, що в зошитах, а також у щоденниках можна використовувати колір ручки за вибором вчителя. Тож учитель може самостійно прийняти рішення про вибір кольору ручки для перевірок і оцінювання письмових робіт та фіксації в щоденниках або обговорити це питання з учнями, батьками й прийняти спільне рішення” (Лист МОН від 06.09.2016 № 1/9–464 “Щодо надання деяких роз’яснень з організації навчально-виховного процесу в початковій школі”).

Також у цих методичних рекомендаціях міститься порада про використання учнями перших класів простих олівців:

“З метою зменшення психологічного напруження в першокласників, для письма рекомендується користуватись простим олівцем – за рішенням вчителя, відповідно до рівня готовності дітей. На розсуд вчителя допускається виправлення або гумкою, або закресленням” (Лист МОН України від 17.08.2016 № 1/9–437 “Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах”).

Тобто, закон не визначає обов’язку використовувати той чи той колір пасти. Вибір кольору ручки для перевірки робіт дітей залишається за вчителем. Так само й учень може обирати, яким кольором пасти писати свої роботи. Окрім того, ці рекомендації стосуються лише учнів початкової школи.

Аби переконати вчительку спробувати зелену ручку для перевірки учнівських робіт, варто запропонувати їй ознайомитися з рекомендаціями психологів із цього приводу. Наприклад, рекомендації Катерини Гольцберг можна знайти на сайті Міністерства освіти й науки.

6. Чи може в приміщенні школи стояти кавомат, де продається кава, какао, чай тощо?

Перелік продуктів, які заборонено продавати в закладах освіти, міститься в Додатку 10 до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти. Серед іншого, у закладах освіти заборонено продавати каву та кавові напої (пункт 10 Додатку 10 “Переліку харчових продуктів, які заборонено реалізовувати в шкільних буфетах та в торговельних апаратах, розміщених у закладах освіти“).

Щодо чаю, какао тощо, заклади освіти мають керуватися вимогами до харчових продуктів, призначених для продажу дітям та підліткам у буфетах та в торговельних апаратах, розміщених у закладах освіти.

Зокрема, там йдеться про те, що вказані напої дозволені до продажу, але “без додавання цукрів або підсолоджувачів” (підпункт 2 пункту 13 розділу 2 Додатку 9 до Санітарного регламенту “Загальні вимоги до організації харчування дітей у закладах освіти”)

Аналогічні вимоги можна знайти й у нормах харчування в закладах освіти:

“Харчові продукти, призначені для продажу в буфетах, торговельних апаратах, та страви, які пропонуються здобувачам освіти/дітям у закладах, повинні бути без додавання підсолоджувачів, синтетичних барвників та ароматизаторів (крім ваніліну, етилваніліну та ванільного екстракту), підсилювачів смаку та аромату” (5 абзац пункту 6 “Норм харчування в закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку”).

Отже, кава та кавові напої заборонені до продажу в закладах освіти. Чай і какао – дозволені, але без цукру й підсолоджувачів.

Роман Бондаренко, юрист ГО “БАТЬКИ SOS”, спеціально для “Нової української школи”

 

Чтайте також:  Юридичне розʼяснення про нюанси нарахування надбавок та зарплат: за сімейну форму, завідування кабінетом, патронаж, атестацію й інше

Джерело.


Повернутись вверх