Що робити батькам, якщо дитина поводиться агресивно: ці поради дійсно працюють
Майже половина українських школярів (практично кожен другий учень – 47%), зізнались у тому, що займались булінгом – принижували, ображали та знущались з однокласників наживо, або в соцмережах.
Як зрозуміти, що ваша дитина випромінює агресію, та що з цим робити, розповіла для РБК-Україна (проєкт Styler) директор дистанційної школи “Атмосферна школа” Тетяна Серебрянська.
Чому дитини стає агресивною
За словам експерта, досить часто батьки не хочуть помічати агресивну поведінку дитини та вважають це тимчасовим явищем.
“Якщо мова йде про маленьку дитину, причинами агресії дійсно можуть бути вікові особливості розвитку. Пригнічена злість, тривога, бажання захистити себе та свої улюблені іграшки. Маленька дитина не знає, як правильно висловлювати свої почуття, тому б’ється та кусається”, – зазначає Тетяна Серебрянська.
Вона підкреслює, що з підлітками та їх агресією зовсім інша ситуація.
“Вони виражають агресію свідомо, хоча й не завжди здогадуються про причини її походження. Як правило, підліткову агресію провокують занижена самооцінка та невпевненість у собі, підсвідома потреба у владі над іншими. Буває й таке: іноді учні не хочуть цькувати однокласника, але приєднуються до колективу, щоб відчувати себе його частиною. Якщо батьки спостерігають агресивну поведінку підлітка, але не впливають на ситуацію – агресивність може стати рисою характеру дитини”, – пояснює експерт.
Як помітити агресивну поведінку?
Існує багато ознак, які можуть свідчити про агресивну поведінку вашої дитини.
- Дитина втрачає самоконтроль під час гри з друзями та у спілкуванні з дорослими. Кричить та б’ється, замість того щоб спокійно висловити свою думку.
- Батьки не є авторитетами для дитини. Вона ігнорує чи робить навпаки все, про що її просять. Іноді робить це показово.
- Дитина пропускає повз вуха усі виховні моменти. Не звертає уваги на зауваження. Свідомо не йде на контакт.
- Проявляє агресію просто заради агресії, не усвідомлюючи наслідків своїх дій.
- У підлітка постійно немає настрою і він намагається зіпсувати його іншим.
- Показує своєю поведінкою або виражає словами невпевненість у собі, що свідчить про занижену самооцінку. Або ж навпаки – принижує когось, щоб додати собі балів.
- Час від часу уникає дорослих, усамітнюючись у своїй кімнаті. Виражає незадоволення, коли батьки заходять на його територію.
“Не варто хвилюватись, якщо один чи два пункти зі списку відображають поведінку вашої дитини. Це ще ні про що не свідчить. Але якщо таких пунктів чотири чи п’ять – ситуація вимагає втручання”, – каже педагог.
Вона наголошує, що перш за все батькам потрібно поспілкуватись з педагогами, щоб дізнатись, як дитина поводиться у школі, які у неї стосунки з однокласниками.
Наразі досить розповсюджене явище – кібербулінг, або цілеспрямоване відправлення агресивних повідомлень. Якщо підліток зареєстрований у соцмережах – перегляньте його реакції та коментарі на сторінках однокласників.
5 порад для батьків
Перша порада: спілкуйтеся з дитиною та вчіть її контролювати емоції
Комунікація з дитиною має бути відкритою. Зберігайте спокій та терплячість – це ключ до подолання агресії. Син чи донька мають вам довіряти, щоб не боятись розповісти про почуття, які штовхають їх до агресії та створюють стресові ситуації.
Вчіть дитину розпізнавати емоції та керувати ними. Показуйте, як правильно виражати свої почуття. Адже це можна зробити більш конструктивним способом ніж агресія: словами, малюнками, завдяки спорту чи хобі.
Коли агресивні потреби дитини не блокуються батьківською забороною, а спрямовуються на її активність – це ідеальний варіант.
Друга порада: створіть вдома позитивну атмосферу
Вагомий вплив на формування дитячої поведінки має атмосфера всередині родини. У більшості випадків діти просто повторюють ті ситуації та емоції, які переживають вдома.
Якщо батьки часто з’ясовують стосунки за допомогою крику, або навіть б’ються – такої ж поведінки варто чекати й від дитини. Жорстока система покарань за провину – починаючи від образливої критики та закінчуючи застосуванням ременя – теж не сприяє зменшенню агресії.
Дитина як губка всотує негатив, тож завдання батьків – створити в родині атмосферу безпеки та позитиву. Будьте хорошим прикладом для дитини, показуйте, як конструктивно вирішувати конфлікти.
Третя порада: правильний культурний вплив
Цікавтесь тим, які серіали дивиться підліток. Яку музику слухає та які книги читає. Часто прикладом для наслідування стають негативні герої, для яких агресія – коронна фішка, яка так подобається підліткам.
Можна разом подивитись фільм, щоб після перегляду пояснити дитині, чому не варто захоплюватись негативним героєм. Іноді дітям важко зрозуміти, хто чинить добре, а хто – погано. Розкрийте їм справжню сутність героїв.
Четверта порада: хваліть дитину за успіхи
Зло можна перемогти тільки добром. Тому при кожній нагоді намагайтесь похвалити дитину. Батьківська підтримка та добре слово сприяють покращенню поведінки. Одна з причин агресії – невпевненість у власних силах. Тож подаруйте дитині віру у свої можливості. Так їй не доведеться самостверджуватися чиїмось коштом.
П’ята порада: зверніться до фахівця
Якщо дитина продовжує бути агресивною і це стає для неї серйозною проблемою – зверніться до психолога чи педагога, щоб отримати додаткову підтримку та консультацію.
Як це не прикро звучить, іноді чужа думка є більш авторитетною для дитини, ніж думка її батьків. Втім до порад психолога варто прислухатись і батькам, оскільки боротьба з агресією – ваша спільна з дитиною справа.
