Ситуація, коли ви детально пояснили дітям завдання, а вже за пʼять хвилин вони майже все забули та буквально засипали вас уточнювальними запитаннями, які повторюють зміст сказаного вами, знайома кожному вчителю. Що вже говорити про матеріал, який вивчався кілька днів – а то і тижнів – тому?
Як боротися із проблемою? Для початку – зрозуміти, що саме відбувається, які чинники призвели до цієї ситуації.
Стрес від війни
Довготривалий стрес, який переживають зараз діти через повномасштабне вторгнення, призводить до руйнування тих відділів мозку, які відповідають за запам’ятовування. Додайте сюди ще порушення сну через повітряні тривоги і все стане зрозуміло. Що ми можемо зробити в такій ситуації, аби бодай трохи зменшити рівень стресу в дітей?
Психологи радять в таких випадках приділити більше уваги фізичним навантаженням, вони дійсно допомогають знизити рівень кортизолу, а отже і стресу. Ще один варіант – змістити фокус на щось приємне та корисне, і це цілком може бути навчання.
Якщо ви прагнете налагодити взаємодію в межах освітнього процесу в непростих умовах війни та знайти способи розвʼязання інших нагальних проблем, обовʼязково перегляньте інтернет-конфренцію «Психолого-педагогічні засади роботи в кризових умовах». Ви дізнаєтеся, як налагодити власну та дитячу продуктивність, опанувати емоції, в будь-якій ситуації зберігати здатність до критичного мислення і не тільки!
Система освіти змінилася
Світові освітні системи довгий час були орієнтовані насамперед на запамʼятовування навчального матеріалу, а вже потім – на отримання практичних навичок. Згодом почали говорити про те, що учні все одно швидко забувають те, що завчили напамʼять, тож краще розвивати практичні навички та вчити дітей розв’язувати реальні проблеми. І це дійсно важливо, але й старе добре запамʼятовування також не варто відкидати остаточно.
Це зовсім не марне заняття, навпаки, саме запамʼятовування стає надійною основою для розвитку мозку та формування критичного мислення. Вивчення напам’ять віршів, таблиці множення, визначень тощо тренує мозок і допомагає зосередитися та справлятися із рутинними завдання. А ще це підвищує нейропластичність мозку та покращує його здатність сприймати інформацію.
Як опанувати мистецтво запам’ятовування? Як навчитися формувати асоціації? Як покращити сприйняття інформації за допомогою сучасних навчальних технологій? Аби знайти відповіді на всі ці запитання, перегляньте вебінар Ірини Дядюшкіної «Мнемотехніка та інфографіка – сучасний інструмент для запам’ятовування». На вас чекає багато корисної інформації!
Діти багато часу проводять із гаджетами
Науковці вважають, що тривале користування гаджетами негативно впливає на мозок. Зокрема, це сприяє розвитку так званого кліпового мислення, а також погіршує запамʼятовування.
Дійсно, нерідко діти забагато часу проводять у соцмережах. Із одного боку цілком зрозуміло, що ми не можемо ігнорувати технологічний прогрес, а з іншого – важливо контролювати час, який вони витрачають на гаджети. І намагатися запропонувати цікаву альтернативу із реального життя.
Чи можна боротися із кліповим мисленням? Так! І аби дізнатися, як саме це зробити, неодмінно перегляньте вебінар Вікторії Концевої «Як “хакнути” кліпове мислення сучасних школярів». Ви дізнаєтеся, яким має бути урок, щоби зацікавити сучасних учнів і втримати їхню увагу протягом 45 хвилин.
Запамʼятовування втрачає сенс
Це може звучати трохи дивно, але так і є. Річ у тім, що інформація зараз дійсно буквально всюди, і для того, аби її знайти, потрібно лишень ввести пошуковий запит у Гугл та зробити кілька кліків. Багато хто вже давно вважає, що якщо фактично будь-які дані можна легко знайти, то ж навіщо ускладнювати собі життя? Проте насправді інформація працює інакше, а для людей природно її саме зберігати.
Тож надзвичайно важливо показати дітям, що все може бути інакше, а також довести, що, як би нам того не хотілося, але в Гуглі ми знайдемо не все. Тож дещо дійсно простіше запамʼятати. Покажіть дітям, що інтернет – не всесильний, а найточніші пошукові системи цілком можуть помилятися або просто не видавати потрібного результату. І це ми ще не згадували про величезну кількість фейків та спотвореної інформації.
Батьки та вчителі поспішають на допомогу
Це не нова проблема, проте від цього вона не стає менш серйозною. Подеколи діти не просто не відчувають потреби запамʼятовувати інформацію, аби впоратися із домашнім завдання, вони не запамʼятовують навіть того, які саме завдання мають виконати. Адже вчителька обовʼязково залишить у групі в месенджері повідомлення-нагадування, а якщо і цього буде замало, то хтось із батьків напише їй особисто.
Це не означає, що дорослі не мають допомогати дітям. Зрештою, життя – не надто проста річ, тож простягти руку допомоги потрібно та важливо. Але не менш важливо не перетворювати це на постійну практику. Адже якщо учні не візмуть на себе відповідальність за своє шкільне життя, то навчитися це робити вже в дорослому віці буде набагато складніше.
