facebook

(Пере)Навантаження школярів: скільки годин на день мають навчатися діти?

(Пере)Навантаження школярів: скільки годин на день мають навчатися діти?

У середньому старшокласники витрачають на навчання 10-12 годин на день. І це лише уроки та домашні завдання, не враховуючи позакласні заняття чи гуртки. В той час як дорослі зі звичайним робочим графіком працюють 8 годин на день. Як впливає на підлітків таке розумове навантаження? Чи навчаються діти інших країн у такому ж режимі? Як школярам не вигоріти до кінця навчального року? Зібрали усі пояснення.

Великий обсяг навчання хвилює батьків
За санітарним регламентом учні 8-11 класів мають допустиму норму 33 години на тиждень, якщо навчаються 5 днів. А якщо є уроки в суботу, то це ще плюс 2-3 години. Якщо перевести це на уроки, то це 6-7 уроків щодня. Натомість реальність більшості українських підлітків зовсім інша: вони мають по 7-8 уроків і величезну кількість домашніх завдання із близько 20 предметів.

Деякі батьки б’ють на сполох, адже розумова праця є досить складною. А дітям окрім навчання потрібно ще й відпочивати, займатися фізичною активністю та відвідувати гуртки. Батьки занепокоєні: у якому фізичному та психологічному стані діти будуть на кінець навчального року. Адже якщо дитина навчатиметься сумлінно, виконуватиме всі домашні завдання, то у неї не залишиться часу або на дозвілля та спілкування, або на повноцінний сон.

Ось, що про це пише пані Ірина, мама 8-класника:

«Середньостатистичний учень 8 класу загальноосвітньої школи щодня має 7-8 уроків (часом 6). Кожен — 45 хвилин концентрованої уваги з перервами між уроками по 15-20 хвилин (попити води, підготувати зошити та підручники до наступного уроку, технічна пауза).

Щоденні домашні завдання, виконання яких займає щонайменше 3-4 години, а по-хорошому, десь по 40-60 хв на домашнє завдання з одного предмету. Тут уже кому як «пощастить».

Виходить, що дитина віком 13 років щодня з понеділка по п‘ятницю працює 10-12 годин. Разом орієнтовно — 50-60 годин на тиждень розумової праці. Виходить, що 13-річна дитина працює (головою) десь на 10-20 годин на тиждень більше, ніж дорослий.»

У коментарях інші батьки зазначають, що у деяких школах перерви ще коротші — 5-10 хв, що у їхніх дітей немає часу на спорт чи інші гуртки. Та розповідають, що на практиці багато підлітків просто вибирають важливі для них предмети та працюють над ними. А до інших навчальних дисциплін ставляться менш відповідально.

Чтайте також:  "Діти пандемії" повинні вчитися в школі мінімум до 18 років: результати дослідження

Своїми хвилюваннями з приводу великої кількості уроків у дітей поділились у мережі історикиня та викладачка Марія Воротило:

«Був сьогодні урок з 8 класом. Прийшов хлопець один, питаю, як справи в школі.

– Та нічого, втомився, щось її багато сьогодні було.

– То скільки в тебе уроків було сьогодні?

– Девʼять.

Уявили мій вираз обличчя?

Ловлю брови десь на потилиці.

– І часто в тебе так?

– Тричі на тиждень. Ще один день 7 занять, на пʼятий — шість.

У всіх інших сьогодні було по 8 уроків.»

За санітарними регламентом встановлений не лише час на шкільне навчання, а й на виконання домашнього завдання. Ось, якими є норми, залежно від класу:

3-5 класи — не більше ніж годину;
6-9 класи — не більше ніж 1,5 години;
10-11(12) класи — не більше, ніж 2 годин.
Ще у квітні цього року міністр освіти і науки Оксен Лісовий на своїй сторінці у Facebook порушив питання великої кількості навчальних предметів у старшокласників.

«У 7-9 класі діти наразі мають близько 20 предметів. Таку кількість складно засвоїти і без стресу та онлайн-навчання (подекуди без гаджетів, адаптованих навчальних програм). А в наших умовах – це на межі можливостей. Тож зрештою діти все одно зосереджуються на тих предметах, які обирають для себе як пріоритетні. Це я бачу і як батько, і тривалий час спостерігав як директор Малої академії наук. Фактично питання стоїть не стільки про те, скільки має бути предметів, а як оптимізовані навчальні програми, яке навантаження отримують діти на уроках і на домашнє опрацювання, в якій формі відбувається навчання.»

У коментарях батьки закликають зменшити кількість навчальних предметів або розділити їх на обов’язкові та факультативні. А також просять переглянути об’єми домашнього завдання, зазначають, що діти витрачають на нього дуже багато часу.

Також деякі батьки розповідають, що у закордонних школах їхні діти мали менше навантаження, ніж в українських. Оскільки навчальних предметів було менше, а відповідно і домашнього завдання.

Скільки предметів вивчають підлітки різних країн
За кількістю навчальних дисциплін у школі Україна займає досить високі позиції, порівняно з іншими країнами. Українські школярі мають 17 предметів у базовій школі та 20 у старшій.

Чтайте також:  Освітня реформа в Україні під загрозою? У Раді розповіли, хто може саботувати профілізацію шкіл

Для порівняння у Великій Британії учні середньої школи (11-16 років) мають від 10 предметів: 6 обов’язкових та 4 і більше на вибір. У старшій школі (16-18 років) учні вивчають 3–5 предметів поглиблено та готуються до складання іспиту GCSE.

В Іспанії середня школа (12-15 років) передбачає 12–13 предметів: 9 обов’язкових та 3 і більше на вибір. У старшій школі учні вибирають один із пакетів, кожен складається з трьох предметів, які потрібні для вступу в університети на певну спеціальність.

У США учні молодшої середньої школи (з 11–12 до 13–14 років) вивчають від 9 дисциплін: 7 обов’язкових та 2 і більше на вибір. Старша школа (High, з 13–14 до 17–18 років, поділяється на професійні та академічні класи плюс додатковий клас Advanced для тих, хто хоче глибше підготуватися до університету. Це 12 предметів: 8 обов’язкових та 4 і більше на вибір.

У Нідерландах середня школа (з 12 до 16–18 років) залежно від виду поділена на професійну (VMBO) та підготовку до вищої прикладної освіти (HAVO). Тут від 12 предметів: 9–10 обов’язкових та 3 чи більше на вибір. А в такому типі шкіл, як VWO (підготовка до університетів) навантаження більше — від 16 предметів.

Порiвняно більше дисциплін вивчають школярі в Нігерії. Молодша середня школа (11–15 років) передбачає 15–16 предметів. У старшій школі (поділяється на професійну та підготовку до університету) від 7 предметів: 5 обов’язкових та 2 і більше на вибір. Діти мають по 7-8 уроків щодня.

Проте більше не означає якісніше. Адже у Нігерії рівень письменності 59,5%, порівняно з 99-100% у країнах Європи. А вищу освіту має лише 9% жителів країни, коли у Європі — 35-70%.

У Китаї у неповній середній школі (12–15 років) учні вивчають 26 предметів. У повній середній (16–18 років, поділяється на професійну школу та академічну) — 17 предметів: 10 обов’язкових та 7 і більше на вибір. Діти мають 9–10 уроків щодня, навчаються шість днів на тиждень. На домашню роботу учні витрачають рекордну кількість часу: майже 3 години щодня.

Через величезне навантаження у школі, у Китаї поширені самогубства через оцінки, депресія у підлітків, найвища кількість школярів з розладами зору (через постійне зорове напруження та нестачу сну).

Як надмірне навантаження впливає на ментальне здоров’я дітей?

Чтайте також:  "Діти і батьки побачать, що бувають хороші кабінети фізики та хімії": у МОН пояснили, що зміниться після реформи середньої освіти

Надмірне розумове навантаження знижує когнітивні функції: увагу, пам’ять. І це насправді ускладнює навчальний процес. Також навчання в такому режимі викликає постійну втому та підвищує рівень стресу. Тобто виникає психологічне навантаження, що може призводити до негативних емоцій — роздратованості, злості, а також до протестної поведінки.

Велике розумове навантаження навпаки може знизити ефективність навчання. Однією з когнітивних функцій є мислення. А величезна кількість інформації, яку опрацьовує дитина, мисленню не сприяє. Особливо, якщо немає практичної складової навчання. Отже, діти багато вивчають, але фактично не вміють мислити.

Також сильна втома та стрес знижує мотивацію. У дітей навчання починає асоціюватися з чимось поганим, вони не хочуть ходити до школи. І це в майбутньому може вплинути на їхню роботу та ставлення до неї.

Як школярам не вигоріти з таким навантаженням?
У дітей повинен бути режим. Підліткам потрібно спати 9-11 годин на добу. Якщо не буде достатньої кількості сну, це вплине не лише на когнітивні здібності, а й призведе до зниження настрою та фізичної активності.

Фізичне навантаження. Бажано, щоб кожного дня була якась активність. Це не обов’язково про повноцінне тренування. Достатньо, щоб дитина пішки ходила до школи, гуляла, відвідувала гуртки.

Обов’язково під час навчання мають бути перерви. Дітям складно сидіти довго на одному місці, адже у них підвищена збудливість. Тому, щоб підвищити ефективність навчання, важливо змінювати вид діяльності. Не дарма у школі уроки по 45 хвилин, отже, і під час виконання домашнього завдання потрібно робити перерви.

І найголовніший момент — відпочинок та релаксація. Важливо, щоб у дітей була якась розрада, наприклад, хобі, яке їм подобається. Дуже добре, якщо це буде творче заняття. І обов’язково живе спілкування з однолітками: нехай діти бігають у дворі та гуляють з друзями.

Ще одна важлива річ — у дитини повинен бути її власний вільний час. Наприклад, вона виконала уроки після школи, сходила на гурток і в неї залишається час. Дитина повинна вміти його самостійно організовувати та робити те, що вона хоче. Бо дуже багато людей вже у дорослому віці не вміють організовувати свій вільний час. А це може призводити до постійної втоми та перфекціонізму. Тобто важливо навчити дитину не лише вчитися, а й відпочивати.

Джерело.


Повернутись вверх